77. Політика більшовиків у галузі культури та культурні перетворення в Україні період вставновлення радіанської влади.

Радіанська влада, відновлена в Укр. В кінці 1919 р на початку 1920,почала приділяти увагу культурній роботі. У новому уряді цією діяльністю опікувався Народний

комісаріат освіти, очолюваний Затовським. При місцевих ревкомах і радах організовувалися відділи народної освіти. Школи, ВНЗ, бібліотеки, театри та ін. кльтурні і мистецькі заклади були націоналізовані. Скасовувалася плата за навчаннях у школах усіх типів. Радянський уряд підтримав початкові кроки Української академії наук, надав їй приміщення та виділив необхідні кошти.

78.Релігія в духовно-культурному відродженні укр. Народу.

Більше половини молодих громад України вважають себе віруючими, точніше — 54%, невіруючих 28%, тих, хто не визначився зі своїм ставленням до релігії - 18%. Сред тих, хто визначився, 79% складають православні, 9% - католіки та 7% - інші християнськи церкви. Найзначнішими досягненями, які цінує молодь, виявилися : свобода отримання різноманітної інформації (16%), свобода економічної діяльності (16%) та свобода висловлювання політичних поглядів (14%) Найбільше потребує віруючих -те, що непокоїть усе суспільство : зростання цін, безробіття й загроза втратити роботи, нервність у прибутках і розшарування суспільства, корупція. Як не дивно, релігійні организації посідають лише друге місце серед інституцій, яким найбільш довіряє віруюча молодь. На першому -засоби масовоі інформації, ^віруючі і невіруючі на перше місце ставлять родинне щастя 36% віруючих та—41% невіруючих прагнуть зробити кар'єру. Релігія відіграла та відіграє визначну роль в становленні та розвитку українського суспільства. Україна повинна вирішити своє політико-релігійне завдання зберегти релігійно-культурну ідентичність й стати інтегрованим членом європейської спільноти..

79. Архітектура і (образотворче) мистецтво України в 14-17ст.

Архітектура і (образотворче) мистецтво України розвивались на самобутній давньоруській основі. Для цього періоду характерним є поступове проникнення в будівництво і живопис національних, народних рис, з одного боку, і зменшення церковних впливів та збільшення світських елементів, заповнення релігійних сюжетів образами, взятими з реального життя, _ ширше зображення природи, почуттів і переживань людини- з другого. З активізацією суспільного життя в архітектурі намічається небувале піднесення. Хоч для будівництва через історичні умови цей період був надзвичайно несприятливим, проте на Україні будувалося багато і повсюдно. Будівельна програма включала в себе відновлення зруйнованих і будівництво нових міст, зведення оборонних споруд, арсеналів, храмів, житла Саме перевага світського будівництва є визначальною рисою тогочасної архітектури. В українській архітектурі важливе місце займало оборонне будівництво. Характерними ознаками архітектури були: чітка симетричність, горизонтальність членування на поверхи, багатство декоративного оздоблення фасадів. В цей же час в різних місцевостях України будувались замки й укріплення. Як фортеці часто будувались й культові споруди — церкви і монастирі. Архітектори України вміло поєднували в будівництві український національний стиль з кращими надбаннями –європейського рснесансу. Так було збудовано такі .прекрасні споруди, як каплиця Трьох святителів (1578) і Успенська церква (1598-1630). Живопис, що раніше майже виключно був присвячений релігійній тематиці, тепер значною мірою набуває світського характеру. Розвивається книжкова мініатюра, гравюра, особливо по дереву. Скульптура на цьому етапі наповнилась новим змістом, а відтак і набула іншої структури.