73.Острозькии освїтньо-культуриші центр. Костянтин Острозький. Мелетій Смотрицький.

Острозький культурно-освітній центр було створено за ініціативою українського магната Костянтина Острозького. Вважав, що для успішної боротьби українського народу проти національного та релігійного гноблення необхідне поширення освіти, у зв'язку з чим відкрив школи у Турові, Володимир-Волинському, Луцьку та Острозі. Найбільше значення мала Острозька школа, яка перетворилася у справжній центр розвитку освіти та літератури. До складу цього центру ввійшли колегія, друкарня та науково-літературний гурток. У колегії викладалися "вільні науки" (граматика, риторика, музика, філософія, астрономія, математика, поетика). Для забезпечення шкіл навчальними посібниками в Острозі були організовані друкарні, в яких друкувалися "Острозька біблія", "Граматика Слов'янська" та інші. Саме на базі друкарні виник науково-лпературний гурток Острозьких книжників. Костянтин Острозький - український магнат, воєвода Київський, політичний і культурний діяч. В 80-х рр. XVI ст. на українських землях з'явилися громадські організації — братства, які виступили на захист соціально - економічних, релігійних та духовних інтересів українців. Князь активно підтримував їхню діяльність. Намагаючись протидіяти поширенню чужих впливів, православні засновують свої освітні заклади. Гак, з'являється новий тип школи — греко- словяно- латинська, у навчальному процесі якої поєднувалися давньоруська традиція й новітні надбання західноєвропейської думки. Першим освітнім закладом такого типу в українських землях стала Острозька академія, заснована князем Костянтином Острозьким. Мелетій Смотрицький — письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов*янських мов. Автор «Граматики слов'янської» 1619). шо систематизувала церковнослов'янську мову. Перший ректор Київської братської школи.

74. Розвиток української культури періоду Гетьманської держави.

На початок XVII ст. козацтво виступає вже добре зорганізованою національно-політичною силою, з якою мусив рахуватися світ. У XTV—XVI ст. формується українська мова, усна народна творчість, обрядовість — весільні пісні, колядки, думи. У них простежується відмінність історичного шляху українців, боротьба проти соціального і національного гноблення та іноземних загарбників. У Цей період розвивається книгодрукування. Значну роль в його поширенні в Україні відіграв вигнанець з Росії Іван Федоров. 1574 р. у Львові вийшли друком книги «Апостол», «Буквар», а пізніше в Острозі «Біблія».

Розвивалась освіта. При монастирях і церквах, у містах і селах з'явилися школи. Центром шкільної освіти у другій половині XVI ст. була Острозька академія (1578). її першим ректором був Герасим Смотрицький. На початку XVII ст. центром освіти став Київ. 1615 р. тут була відкрита братська школа, а при Києво-Печерській лаврі митрополитом Петром Могилою заснована Лаврська школа. 1632 р. (ця дата вважається датою заснування Києво-Могилянської академії) вони об'єдналися в Київський колегіум, викладання в якому велося на рівні західноєвропейських університетів. З метою окатоличення й ополячення української молоді в Україні створювались єзуїтські колегіуми. Найвідомішим серед них був Львівський. У .кінці XVІ ст . в Україні з'явилися підручники: греко-слов'янська граматика, граматика словенська та ін., а також літературні твори —хроніки, літописи, оповідання про історичні події. Значного поширення набула полемічна публіцистика ~ релігійного змісту, яка виступала проти поширення уніатства та католицтва. Найбільш відомими полемістами були Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький, Іов Борецький, які захищали право православної церкви на існування. Зароджувалося театральне мистецтво. На ярмарках і в людних місцях діяли пересувні лялькові театри—вертепи. Театральні постановки відбувалися у навчальних закладах (так звана «шкільна драма»). В репертуарі були п'єси на релігійні теми та сцени з народного побуту.