Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відп. на екз. з іст.культ..docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
463.04 Кб
Скачать

68.Культура Наддніпрянщини та Західної України в часи першої Російської революції та Першої світової війни.

Революція 1905-1907 років вплинула на життя тогочасного суспільства, однак вона не змінила основного напрямку його розвитку , який диктувався вимогами і законами ринкового господарства.

Найбільш негативним були наслідки поразки революції у політичній сфері. Посилилися репресії проти українства. Заборонялося викладання українською мовою в освітніх закладах, українські громади та клуби, більшість організацій«Просвіти» та практично всі основні українські періодичні видання були ліквідовані. Після поразки Революції 1905— 1907 років український визвольний рух опинився в складному становищі. Розпадається Українська радикально-демократична партія. Разом із тим частина діячів Української соціал-демократичної робітничої пяртіїт зокрема Симон Петлюра, беруть участь у створенні міжпартійного політичниго блоку— Товариства українських поступовців (ТУП). Активними діячами Товариства були Михайло Грушевський. Сергій Єфремов. та ін. Найближчим своїм-завданням ТУП вважало українізацію освіти, громадських установ, суду й церкви.

У 1914 році уряд заборонив святкування дня народження Тараса Шевченка. Одним з найхарактерніших проявів життя в Галичині було пробудження соціальної активності українського селянства. У 1902 році Східна Галичина була охоплена сільськогосподарським страйком, в якому взяли участь близько 200 тисяч селян. Основними вимогами страйкарів були підвищення заробітної плати польськими поміщиками під час сільськогосподарських робіт та припинення втручання польської адміністрації в еміграцію селян і робітників в Америку.

національний характер і був спрямований проти польського панування в краю. Він завершився повною перемогою селян і показав зразок національної солідарності Усі свої здобутки українцям доводилося виборювати у впертій боротьбі з польською адміністрацією та польськими політичними силами краю. Українсько-польські стосунки на початку XX століття набрали гостро конфліктного характеру. Політична боротьба точилася навколо двох питань: створення українського університету у Львові та проведення виборчої реформи, яка б збільшила представництво українців у галицькому сеймі. У лютому 1914 року завдяки активним діям митрополита Андрея Шептицького був укладений польсько-український компроміс, згідно з яким українці повинні були одержати третину місць у галицькому сеймі і повноправне представництво у різних сеймових комісіях. Поляки зобов'язалися не чинити перешкод заснуванню українського університету у Львові.

69.Культура укр. Діаспори XX - початку XXI ст.

У найкращому становищі з усіх перебувала „українська діаспора в СРСР. Хоч кількісно вона перевищував решту української діаспори у світі, проте користувалася всіма гарантованими правами й інститу цінними засобами національного життя в межах іншої країни. Складаючись із понад 6 мли. українців, розпорошених по всіх республіках СРСР, нагадуються дореволюційні царські часи. Якщо до 1930-х існувала ще українські преса й шкільництво на суміжних українських етнографічних землях поза УРСР і на Далекому Сході, то з середини 1930-х років усе було ліквідовано. & незалежністю України, українці переселяються, зокрема в Португалію, Іспанію, Чехію, Італію через непевний економічний стан в Україні

Станом на 2010 рік за межами України мешкало від 10 до 15 млн. українців, тобто близько чверті нації.

70)перші книги слов'янського кириличного алфавіту було видано у Кракові близько 1491 р. На замовлення православної церкви книги слов'янською мовою дру­кувалися на Балканах: глаголицею — з 1483 р., а кирилицею — з 1494 р. У першій половині ХМст. південнослов'янські видання були чис­ленними. З 1510 р. книги для Балкан видає Божедар Вукович у Ве­неції, ван Федоров(1510-1583)— засновник книгодрукування в Росії та Україні. За окремими даними, навчався у Краківському університеті. Свою діяльність розпочав разом з П. Мстиславцем у 1563 р. У Москві, де видрукував першу датовану російську книгу "Апостол". У ній він виступив не лише як друкар, а й як редактор. Але в 1566 р. І. Федоров разом з ГХ Мстиславцем залишив Мос­кву і переїхав в Україну. Свою діяльність в Україні він почав в Заблудові у маєтку гетьмана князівства Литовського Г. Ходкевича, де друкує "Учительное Єван­геліє". 1574 рік знаменний тим, що цього року вийшла "Азбука" —

перша українська граматика, видання цього підручника демон- струе І. Федорова як просвітителя українського народу. Четверта його друкарня почала діяти в 1578 р. в Острозі, у маєтку князя К. Острозького де було ще раз переведено абетку.. Вона призначалася для навчання дітей у школі, заснованій у місті Тут же. в Острозі. І Федоров впустив першу повну слов'янську Біблію кириличного шрифту, так звану Острозьку Біблію. Нині відомо близько 250 її примірників. Це одна з найвизначніших пам'яток історії та культури слов'янського народу.