5.4.4. Розрахунок показника річного економічного ефекту для інновацій, спрямованих на зниження витрат виробництва та експлуатації

1. Умовно-річна економія витрат

Умовно-річна економія витрат - прогнозована економія від впровадження інновацій. Розраховується як різниця між валовою річною економією за всіма можливими напрямами і додатковими витратами, пов'язаними з модернізацією обладнання:

, (20)

Валова річна економія витрат охоплює: економію заробітної плати, матеріалів, умовно-постійних витрат, тощо. Відповідні показники можуть бути розраховані як алгебраїчна сума відповідних показників за базовим і новим варіантами, , або за формулами:

а) економія заробітної плати:

, (21)

де р , р - розцінки на операцію. відповідно до і після впровадження інновацій;

Д, Н - % додаткової заробітної плати і нарахувань на з/п;

В - річний обсяг випуску продукції після впровадження інновацій.

б) економія витрат матеріалів (у випадку застосування більш дешевих замінників чи іншого способу обробки)

, (22)

де Н , Н - норма витрат матеріалів на одиницю продукції до і після впровадження інновації;

Ц , Ц - ціна одиниці матеріалів.

в) економія умовно-постійних витрат ( у випадку збільшення обсягу продажів продукції)

(23)

де УП - умовно-постійні витрати на одиницю продукції до впровадження інновації;

в – індекс зміни умовно-постійних витрат;

а – індекс зміни обсягу продажів товару.

Додаткові експлуатаційні витрати можуть бути пов'язані зі зміною витрат на: амортизацію, на утримання та експлуатацію обладнання, на електроенергію, тощо. Відповідні показники розраховуються за формулами:

а) зміна витрат на амортизацію

, (24)

де К , К - вартість основних засобів до і після впровадження інновацій;

В , В - річний обсяг випуску продукції до і після впровадження інновацій;

Н - норма амортизації, %.

б) зміна витрат на утримання та експлуатацію обладнання

, (25)

де Н - норма витрат на утримання та експлуатацію обладнання.

в) зміни витрат на електроенергію

, (26)

де П , П - потужність установлених електродвигунів до і після впровадження інновацій;

Т - річний фонд робочого часу обладнання;

k - коефіцієнт завантаження обладнання за годину;

Ц - ціна 1 квт/год електроенергії.

2. Фактична економія витрат

Розраховується шляхом приведення умовно-річної економії до періоду використання інновації в поточному році за формулою:

, (27)

де n – кількість місяців до кінця року з моменту впровадження інновації.

3. Річний економічний ефект

Визначається шляхом дисконтування (приведення) капітальних витрат до поточних протягом умовного року за формулою:

, (28)

де - додаткові капіталовкладення, пов'язані з реалізацією інновацій; - показник нормативної економічної ефективності, величина якого залежить від прийнятного для підприємства рівня віддачі капіталовкладень.

Розрахунок цього показника необхідний у разі впровадження інновацій технічного характеру, амортизаційний період яких перевищує один рік.

Зниження рівня виробничих витрат може служити основою для зниження ціни на продукцію (за умов прийнятного рівня рентабельності) з метою підвищення попиту на продукцію і, відповідно, обсягів продажу. Тоді річний економічний ефект складатиметься як із економії приведених витрат, так і з додаткового прибутку, отриманого внаслідок збільшення обсягів продажу продукції. Формула для його розрахунку у такому разі матиме такий вигляд:

(29)

де - додаткові капітальні витрати, пов'язані з реалізацією інновації;

Е - нормативний коефіцієнт приведення;

- додатковий прибуток, отриманий підприємством завдяки впровадженню інновації.