Метод розрахунку індексу рентабельності

Це метод, який порівнює поточну вартість майбутніх грошових потоків з первинними інвестиціями. Індекс рентабельності розраховується за формулою

I_R = / (17)

Якщо: I_R >1 - проект потрібно прийняти; I_R < 1 - проект потрібно відкинути; I_R=1 - потрібно застосувати інші методи визначення ефективності проекту.

На відміну від методу чистого приведеного ефекту, індекс рентабельності є відносним показником. Завдяки цьому він дуже зручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних., що мають приблизно однакові значення NPV, або при комплектуванні портфеля інвестицій з максимальним сумарним значенням NPV.

Метод розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій

Цей метод має дві характерні риси: по-перше, він не передбачає дисконтування показників прибутку; по-друге, прибуток характеризується показником чистого прибутку PV (балансовий прибуток за мінусом відрахувань до бюджету).

Алгоритм розрахунку дуже простий, що і зумовлює широке використання цього показника на практиці. Коефіцієнт ефективності (ARR) розраховується розподілом середньорічного прибутку на середню величину інвестиції.

Середня величина інвестиції знаходиться розподілом початкової суми капітальних вкладень на два, якщо передбачається, що після закінчення терміну реалізації проекту, що аналізується, всі капітальні витрати будуть списані; якщо допускається наявність залишкової або ліквідаційної вартості (RV), то її оцінку необхідно уточнити.

ARR = , (18)

Даний показник порівнюється з коефіцієнтом рентабельності авансованого капіталу, що розраховується поділом загального чистого прибутку підприємства на загальну суму коштів, авансованих в його діяльність.

Метод розрахунку приведених витрат

Метод розрахунку приведених витрат використовується для оцінки ефективності тих інвестиційних рішень, які не передбачають отримання прибутку при наявності декількох варіантів проекту.

Показником порівняльної ефективності виступає сума поточних і капітальних витрат, приведених до порівняльного вигляду за допомогою нормативного коефіцієнта ефективності, у якості якого може бути використана дисконтна ставка, і який не може бути нижчим від ставки банківського депозитного відсотка за вкладами з урахуванням інфляції та ризиків проекту.

Розрахунок здійснюється за формулою

З= S_і + К_і Е_n, (19)

де S_і - поточні витрати виробництва (собівартість); К_і – капіталовкладення (інвестиції за обраним варіантом); Е_n - нормативний коефіцієнт приведення (нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень). Для приведення витрат виробництва до єдиного річного розміру за допомогою коефіцієнта Е_n враховують тільки частину інвестицій.

Прийнятним вважається варіант у якого приведені витрати мінімальні.

Якщо порівняння здійснюється для нового процесу і старого (базового), то можна розрахувати і економічний ефект від упровадження інновації, який буде дорівнювати різниці приведених витрат за старим виробничим процесом і новим.