5.4.3.Оцінка ефективності інвестиційних проектів, які пов'язані з інноваціями

Серед методів оцінки інвестиційних проектів найбільше поширення отримали наступні:

• метод розрахунку періоду окупності;

• метод розрахунку чистої приведеної вартості (інтегральний ефект);

• метод розрахунку індексу рентабельності;

• метод розрахунку коефіцієнта ефективності;

• метод розрахунку приведених витрат.

Метод розрахунку періоду окупності інвестицій

Кількість років, за які повертаються первинні інвестиції, називається періодом окупності. Прийнято вважати, що метод окупності характеризує ліквідність, а не прибутковість інвестицій. Тому цей метод найбільш популярний в період інфляції. Чим швидше окупаються інвестиції, тим менше впливає на них інфляція. Для спрощенної початкової оцінки доцільності інвестування користуються формулою:

, (7)

де Т - термін окупності;

IC - первісні інвестиції у проект;

P - очікуваний щорічний прибуток, що планується (сумарний грошовий потік, або чистий грошовий потік).

Така форма розрахунку застосовується, якщо прибуток від проекту розподілений по роках рівномірно. Якщо прибуток розподілений по роках нерівномірно, то термін окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена.

Наприклад, компанія АБВ планує вкласти гроші в проект з початковими витратами 3700 грн. За оцінками, проект повинен забезпечити стабільні грошові потоки за 1-й рік - 1000 гр., за 2-й рік - 2000 грн., за 3-й рік - 1500 грн. І за 4-й рік - 1000 грн. Чи варто рекомендувати проект, якщо прийнятний термін окупності для компанії складає 3 року?

Рішення. За 1-й рік фірма окупить 1000 грн, тобто < 3700 грн (початкові витрати). За два роки - (1000 + 2000) - 3000 грн. < 3700 грн. 700 грн, що залишилися (3700 - 3000) складають меншу суму, ніж та, яку фірма зможе отримати за третій рік функціонування проекту. Розрахуємо, яка частина третього року необхідна компанії, щоб покрити 700 грн, що залишилися. Для цього необхідно поділити суму, що залишилася, на грошовий потік за третій рік: 700/ 1500 = 0,46 (року = 24 тижні). Таким чином, щоб окупити первинні інвестиції, необхідно 2 роки і 6 місяців.

При розрахунку чистих грошових потоків доцільно скористатися наступною таблицею:

Показники (тис. грн.)	роки
	1	2	3	4	5
Обсяг реалізації
Поточні витрати
Середньорічна сума амортизаційних відрахувань
Прибуток до оподаткування
Податок на прибуток
Чистий прибуток
Чисті грошові надходження (грошовий потік = чистий прибуток +амортизаційні відрахування)

Метод розрахунку чистої приведеної вартості (інтегральний ефект)

Цей метод в нормальних економічних умовах, вважається основним і найнадійнішим методом оцінки інвестицій. Метод заснований на зіставленні величини первісних інвестицій (IС) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, що генеруються нею протягом періоду, що прогнозується. Оскільки притік грошових коштів розподілений у часі та відбувається знецінення коштів, грошовий потік дисконтується за допомогою норми (ставки) дисконту, яка встановлюється аналітиком (інвестором) самостійно, виходячи зі щорічного процента повернення інвестованих коштів, який він хоче, або може мати з урахуванням прогнозованого рівня інфляції (знецінення коштів) та середньогалузевої норми прибутку, що склався у даний час.

Як орієнтир, за дисконтну ставку може бути прийнята ставка рефінансування банків (нормативна ставка дисконту), яка відображає середню норму прибутковості на вкладені інвестиції у відповідній галузі.

Припустимо, робиться прогноз, що інвестиції (IС) будуть генерувати протягом n років річні прибутки (чисті грошові потоки) в розмірі Р1, Р2,…, Рn. Загальна накопичена величина дисконтованих прибутків (PV) і чиста приведена вартість (NPV), відповідно, розраховуються за формулами:

• якщо прибутки одержуть на початку кожного року

, (8)

• якщо прибутки одержуть в кінці кожного року

, (9)

NPV = PV - IC , (10)

де r - величина ставки дисконту; k - кількість років або періодів.

У багатьох випадках господарюючі сіб'єкти змушені робити капіталовкладення на протязі значного періоду часу, наприклад будувати об'єкт, а вже потім отримувати прибутки. В такому випадку витрати і прибутки приводяться до моменту вводу об'єкта в дію, тобто в разі надходження інвестицій на початку кожного року маємо:

,

чи (11)

Якщо інвестиції надходять рівномірно на протязі кожного року, то

,

чи (12)

Якщо інноваційні витрати і випуск нової продукції, а відповідно і отримання прибутків, ідуть паралельно і одночасно, приведення ведеться до першого року інвестування:

, (13)

Наведені формули можуть бути представлені у такій формі:

, (14)

де P – результати діяльності за k – й період;

IC – інноваційні витрати за k – й період;

α – дисконтний множник (коефіцієнт дисконтування).

Коефіцієнт дисконтування розраховується за формулою складних процетів:

- за умови приведення майбутніх надходжень до більш ранніх строків, наприклад до початкового року реалізації інновації;

- за умови приведення до більш пізніх строків (для інвестицій).

Для спрощення розрахунків використовують стандартні таблиці дисконтних множників, що полегшує процедуру дисконтування.

Якщо: NPV> 0, то проект потрібно прийняти;

NPV< 0, то проект потрібно відкинути;

NPV= 0, то проект ні прибутковий, ні збитковий.

Розрахункова процентна ставка (ставка дисконту), при якій доходи від проекту дорівнюють витратам на проект, тобто, така процентна ставка, при якій чиста приведена вартість дорівнює 0, називається внутрішньою нормою рентабельності - E_R (доходності). Вона дорівнює максимальному відсотку за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні.

= (15)

Рекомендується відбирати проекти, внутрішня норма рентабельності яких більша за існуючу ставку рефінансування банків. Найбільш вигідні проекти мають максимальну норму рентабельності проекту.

Розрахунок внутрішньої норми рентабельності здійснюється методом послідовних наближень величини NPV до нуля за різних ставок дисконту. На практиці можна застосовувати таку формулу:

, (16)

де - величина ставки дисконту, за якої NPV – позитивна; b - величина ставки дисконту, за якої NPV – негативна; А – величина позитивної NPV за величини ставки дисконту А; В – величина негативної NPV за величини ставки дисконту b.