- •11.Правове регулювання банківської таємниці.
- •12.Цивільні правовідносини: поняття, структура.
- •14.Поняття та види часу відпочинку. Види відпусток та порядок їх надання.
- •15.Правове регулювання праці неповнолітніх
- •16.Поняття та ознаки злочину. Види злочинів. Склад злочину.
- •17.Поняття співучасті у злочині. Види співучасті.
- •18.Поняття та мета кримінального покарання. Види покарань.
- •19.Загальна характеристика судової системи України.
- •20.Поняття та система правоохоронних органів України.
17.Поняття співучасті у злочині. Види співучасті.
Співучасть в злочині розглядається як особлива Форма скоєння злочину, що характеризується в ряді випадків більш високим ступенем суспільної небезпеки. Поєднання зусиль декількох осіб для скоєння одного і того ж злочину, взаємна підтримка співучасниками один одного, особливо при попередній змові про злочинну діяльність, не тільки можуть полегшити скоєння злочину, але й дозволяють нерідко спричинити більшу шкоду суспільний підноси нам, забезпечити більшу латентність /скритність/ злочину і містять небезпеку для злочинця бути відкритим і покараним.
Види співучасників злочину:
Виконавцем визнається особа, яка безпосередньо скоїла злочин. тобто виконала ті дії, які входять в склад злочину. При цьому вказані дії можуть бути виконанні повністю однією особою, або декількома по частинах, які будуть співвиконавцями злочину, Співвиконавцем буде і та особа, яка знаходячись разом з іншими на місці злочину, надала їм допомогу в скоєнні злочину
Організатором, визначається особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його вчиненням /,ст,І9 КК/.
Підмовником визнається особа, яку схилило до скоєння злочину, тобто умисно викликала в іншої особи, майбутнього виконавця впевненість скоїти злочин.
Пособником - визнається особа, яка сприяла вчиненню злочину порадами, вказівками, наданням засобів , а також особа, яка заздалегідь обіцяла сховати злочинця, знаряддя і засоби вчинення злочину, сліди злочину або предмети, добуті злочинним шляхом ./ч. 6.СТ.І9 КК./.
18.Поняття та мета кримінального покарання. Види покарань.
Покарання по кримінальному праву України - це особлива форма державного примусу, яка застосовується згідно з вироком суду до особи, яка винна в скоєнні злочину, з метою його виправлення і запобігання новим злочинам зі сторони як засудженого, так і інших осіб і вираження від імені держави негативної мора-льно-політичної оцінки виновного і скоєнного ним злочину.
«Покарання не має на меті завдавати фізичних страждань або принижувати людську гідність».
Таким чином, безпосередньо зі змісту ст. 50 випливають такі цілі покарання:
а)виправлення і перевиховання засудженого;
б)запобігання вчиненню нових злочинів самим засудженим;
в)запобігання вчиненню нових злочинів іншими особами.
У відповідності до cm. 52 КК України покарання поділяються на три групи: 1) основні - громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі; 2)додаткові- позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна; 3) такі, що можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові- штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
19.Загальна характеристика судової системи України.
Судова система України становить сукупність усіх судів держави, заснованих на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу.
Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, яка складається із загальних і спеціалізованих судів.
Третейські суди не входять до судової системи України.
Характерними ознаками судової системи України є її пристосованість до адміністративно-територіального устрою, різні рівні провадження, стабільність і єдність.
Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України не входить до системи судів загальної юрисдикції.
Пріоритетним напрямком діяльності Конституційного Суду є здійснення конституційного судочинства в Україні. Втім, це не єдина функція суду, також виділяють функції конституційного контролю та офіційного тлумачення законодавства.
Суди загальної юрисдикції:
Верховний Суд України — найвищий судовий орган в Українській системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції.
В Україні діє три вищих спеціалізованих суди:
Вищий адміністративний суд України;
Вищий господарський суд України;
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Апеляційні суди:
Загальні апеляційні суди;
Апеляційні господарські суди;
Апеляційні адміністративні суди;
Місцеві суди:
Загальні місцеві суди
Господарські місцеві суди
Окружні адміністративні суди
