Вправа „Якби я був цілком вільним ...”

Діти на аркушиках паперу пишуть закінчення фрази „Якби я був цілком вільним я б...” і додають, що б вони тоді робили. Потім усі відповіді розміщуються на дошці, обговорюються. На їх основі діти малюють модель уявної країни, де всі роблять те, що хочуть.

Гра-вправа „Думаємо про Батьківщину” (за А. Лопатіною, М. Скребцовою)

Діти стають у коло. Педагог по черзі кидає м’яч кожній дитині й запитує, в яких ситуаціях поведінка людини свідчить, що вона любить свою Батьківщину, а в яких – ні:

· Людина повернулася з лісу з букетом конвалій.

· Людина висаджує біля свого дому дерева.

· Людина під’їхала до озера своєю машиною.

· Людина відвезла свою стару машину на спеціальний смітник.

· Людина викинула сміття біля свого будинку.

· Після відпочинку в лісі людина закопала все сміття.

· Людина поступилася місцем у транспорті старенькій жінці.

· Лікар спізнився на роботу.

Діємо самі

Малювання вільної країни

- Яку країну можна називати вільною? (Запис на дошці)

- Нашу країну можна назвати вільною?

Після виконання завдання та його обговорення можна запропонувати дітям намалювати країну мрії, де панує свобода.

Тема 9. „повинен — повинні”

Ключові ідеї. Чи може бути справедливим твердження, що ніхто нікому нічого не винен? Безумовно, у кожного є зобов’язання перед іншими, близькими людьми, зумовлені почуттям вдячності, турботи. „Ми відповідаємо за тих, кого приручили”, отже з будь-яким вчинком, ми беремо на себе зобов’язання, а отже, – ми вже „повинні”.

Важливі запитання:

- Яким словом можна замінити слово „повинен”?

- Якщо ти комусь щось винен, чи означає це, що він також винен щось тобі?

- Чи справді так гарно, коли ніхто нікому нічого не винен?

- Хто визначає, винен ти комусь чи ні?

Знадобляться: аркушики з питаннями до комунікативної гри, технології „броунівський рух”.

Полілог:

-Що таке обов’язок? Хто перед ким має обов’язки?

-Хто примушує людину їх виконувати?

- Хто від кого залежить? Чи можна бути незалежним ні від кого?

Висновок: якщо я нікому не винен, то й мені ніхто нічого не винен. А якщо ніхто ні за що не відповідатиме, у світі буде безлад. Отже, взаємна відповідальність — основа людських стосунків.

Тексти

Примітка. Можна організувати роботу за групами: кожна група працює з одним з уривків).

Маленький принц (уривки)

Антуан Екзюпері

V

…— Є такий закон, — сказав мені згодом Маленький принц. — Встав зранку, привів себе до ладу, приведи до ладу й свою планету. Треба виполювати баобаби відразу ж, як тільки переконаєшся, що то не троянди, бо молоді пагінці троянд і баобабів майже однакові. Ця праця дуже нудна, але зовсім легка.

Якось він порадив мені постаратися намалювати такий гарний малюнок, щоб усе це добре затямили діти і моєї планети.

— Я знаю одну планету. Живе там такий собі червонопикий добродій. Він не понюхав ні разу жодної квітки. Зроду не глянув на зірку. Нікого ніколи не любив. Він тільки те й робить, що підбиває цифри. I цілий день торочить: «Я людина поважна! Я людина поважна!». I дметься з гордощів. А насправді він не людина, він — гриб.

- Що?

- Гриб!

ІХ

Мені здається, що він вирішив мандрувати з перелітними птахами. Вранці того дня ретельно прибрав свою планету. Дбайливо прочистив діючі вулкани. Два вулкани в нього діяли. На них було дуже зручно розігрівати сніданок. А ще він мав один погаслий вулкан. „Але, - сказав він собі — мало що може статися!” Отож він прочистив і згаслий вулкан. Добре прочищені вулкани горять тихо й рівно, без виверження. Виверження вулкану — те саме, що пожежа в комині каміні, коли загориться сажа.

Земляни, звісно, вулканів не прочистять: для цього ми замалі. Тим-то вони й завдають нам стільки лиха.

Зажурений Маленький принц вирвав також останні пагінці баобабів. Він гадав, що ніколи більше не повернеться. Але того ранку звична праця здавалася йому такою любою. А коли востаннє полив квітку й збирався накрити її ковпаком, йому навіть захотілося плакати...

XIV

...Ліхтарник картатою червоною хусточкою витер піт з чола і сказав:

— Жахливе в мене ремесло. Колись воно мало ґлузд. Я гасив ліхтаря вранці, а ввечері знову засвідчував. Решту дня я міг відпочивати, а решту ночі — спати.

— А потім розпорядження змінилося?

— Розпорядження не змінилося,— сказав ліхтарник. - У тому то й лихо! Моя планета з кожним роком обертається швидше й швидше, а розпорядження лишилося те саме.

— А як же зараз? — запитав Маленький принц.

— А ось так. Планета робить повний оберт за одну хвилину, і я не маю ані секунди перепочинку. Щохвилини я гашу ліхтаря і знов його засвідчую...

I він знову засвітив ліхтар. Маленький принц подивився на ліхтарника — йому подобався цей чоловік, що так віддано виконував розпорядження...

«Цього чоловіка, — сказав собі Маленький принц, — цього чоловіка зневажали б усі інші: і король, і шанолюб, і п'яничка, і ділок. А проте лише він, як на мене, не смішний”...

Запитання за текстом: Знайдіть у тексті ключове правило відповідальності

(„Ми завжди відповідаємо за тих, кого приручили”). Як ви розумієте вираз „Якщо когось приручиш, можливо, доведеться й плакати?” (близькі змушують нас плакати через те, що роблять не те, чого ми від них чекаємо). Коли хтось когось приручив, він йому щось винен? А той, кого приручили, має якісь забов’язання?

Граємо – краще розуміємо

Вправа за казкою „Маленький принц” С. Екзюпері

„Маленький принц та троянда”

Діти працюють у парах. Один – троянда, другий – Маленький принц. Завдання: написати один одному листа про те, що може троянда зробити, щоб принц був щасливий, і навпаки: що може зробити принц для троянди.

Рефлексивна вправа „Не хочу, але повинен”

Діти сідають за столи, де перед кожним лежать два чисті аркушики паперу та олівці.

· Намалюйте те, що ви найчастіше не хочете робити.

· Обведіть колом ті речі, які ви маєте робити, хоч і не хочете.

· Намалюйте речі, які інші люди повинні робити для вас.

· Яких речей більше, тих, що ви повинні робити, чи тих, що для вас хтось має робити?

Комунікативна гра „Вимови фразу по-різному”

Діти у колі по черзі вимовляють фразу „Я не хочу цього робити” з різними інтонаціями: роздратування, рішучості, життєрадісності, образи тощо. (завдання отримують заздалегідь на аркушиках).

Взаємоопитування за технологією „Броунівський рух”

„За що ми відповідаємо”

Кожен учень отримує запитання на аркушику. Вільно рухаючись по класу, діти мають поставити своє запитання якомога більшій кількості учнів. Тривалість вправи 5-7 хвилин. Потім відповіді обговорюються колективно 5-10 хвилин.

Варіанти запитань:

· Як людина має відповідати за чистоту у своєму приміщенні?

· Як батьки мають відповідати за своїх дітей?

· Як лікарі мають відповідати за своїх хворих?

· Як машиніст потягу має відповідати за пасажирів?

· Як друзі мають відповідати один за одного?

· Як люди мають відповідати за чистоту міста?

Діємо самі

Робота в групах „Повинен і повинні”

Діти об’єднуються у групи. Кожна група має обговорити та записати, що вони повинні робити і що мають робити ті, хто їх точує, у різних ситуаціях:

Перша група — у школі.

Друга група — на вулиці.

Третя група — вдома.

Четверта група — у міському транспорті.

П’ята група — у магазині тощо.

Вправа «Беру відповідальність»

Діти пишуть на аркушиках, хто за що відповідатиме у класі, й приклеюють їх на Планету Маленького принца.