Матеріали для уроків (занять)

Тема 1. „моє, твоє, наше”

Ключові ідеї. Ми часто чуємо й вимовляємо ці прості слова, проте не завжди замислюємося над їхнім значенням. Давайте поміркуємо разом. Моє - це те, що належить мені. Твоє – те, що належить іншому, не мені. І так, як Я дорожу тим, що належить мені, інша людина цінує те, що належить їй. Наше – це спільне, те, що існує для всіх.

Важливі запитання:

• Що означає моє? Твоє? Наше?

• Яке з цих понять ширше? Вужче?

• Чи можна, щоб усе було лише моїм? А нашим?

Знадобляться: іграшки, аркуші для моделювання.

Полілог 1:

- Про що ти можеш сказати: «Це – моє»?

- Якщо річ твоя, хто має про неї дбати?

- Чи може бути людина, яка б ні про що не могла б сказати: «Це - моє»?

Полілог 2:

• Що означає твоє? Хто господар того, що тобі не належить? Як вчиняти, якщо потрібна чужа річ? Чи може те, що належить власне тобі бути не твоїм? (Так, для іншого). Чи може бути, щоб моє було більшим за наше? Як про таку людину говорять? Тільки для себе, тільки собі – скнара.

Тексти

Сам себе покарав

В. Осєєва

Я образив товариша. Я штовхнув перехожого. Я вдарив собаку. Усі пішли від мене. Я залишився сам і гірко заплакав.

- Хто його покарав?

- Він сам себе покарав.

Запитання для обговорення: Як ти вважаєш, що відчуває душа хлопчика? Уяви, якого вона кольору, на що схожа. Чи може бути так, що вчинив ти, а провина чиясь?

Моє

Ш. Амонашвілі

Артем. Чий це автомобіль?

Даринка. Мій, не чіпай!

Артем. А цей коник?

Даринка. Мій, не займай!

Артем. Тоді корабликом гратимусь.

Даринка. Мій, поклади!

Артем. Дай погратися.

Даринка. Не можна, не дам. Усе моє!

Артем. Тебе «Моє» треба звати, а не Даринка.

Даринка. ???

Запитання для обговорення: Як ти вважаєш, що відповіла Даринка? Чи цікаво Даринці грати самій? Чи справді вона може одна гратися усіма іграшками водночас?

Я так хочу!

Н. Гавриш

У скверику на гойдалці жінка гойдала свого синочка. Той весело підлітав вгору, а потім з гиканням летів униз. Аж раптом до гойдалки підійшов сердитий хлопчик зі своєю мамою і став голосно кричати, плакати, вимагаючи, щоб йому негайно звільнили місце. Він не хотів чекати ані хвилини. Голосив на весь сквер. Хлопчик, який гойдався, посмутнів, тихенько встав і пішов геть. Уже за кілька хвилин він весело грав з мамою та маленькою дівчинкою у м’яча. А наш крикун замовк, посопів, погойдався трохи і, зіскочивши з гойдалки, пішов шукати загублену радість. Адже не важливо, яка в тебе іграшка, важливо, чи вмієш ти отримувати задоволення від гри нею, чи вмієш не віднімати, а давати радість собі та іншим.

Запитання для обговорення: Що дає більше радості – самі іграшки чи те, як ти вмієш цими іграшками гратися? Поясніть свою думку. Як вважаєте, чому крикун не захотів гойдатися на гойдалці, якої він так настирливо домагався?

Граємо – краще розуміємо

Проективна вправа «Намалюй своє ім’я»

Ти любиш своє ім’я? Вимови його неголосно, з любов’ю. Вслухайся, як лагідно воно звучить. Пишайся ним. А тіло! Чи любиш ти своє тіло? Знаєш, на що воно здатне? Яким воно може бути сильним та гарним?! Пишайся ним, вправляй його, піклуйся про його здоров’я та красу, адже воно твоє. Іншого тіла ніхто тобі не дасть. Ти замислювався, якого кольору твоя душа? Намалюй її. Чи відчуваєш, як вона радіє, страждає, тривожиться в різні часи, залежно від того, що ти робиш? Змінюються не лише її колір, а й форма, і навіть розмір - душа може стискатися, розправлятися, тремтіти, застигати.

Імітаційна гра „Твоє — моє”

Уяви: товариш приніс до дитячого садка іграшку, тобі сподобалася. Це — чужа іграшка. Ти не вільний розпоряджатися нею, як своєю. Тож треба обов’язково запитати, чи можна взяти, або попросити. Ти вже вмієш висловлювати прохання? Спробуй діяти за правилами: подивитися лагідно в очі, усміхнутися й промовити: «Дозволь, будь ласка, мені взяти…». Можливо, ти знаєш, як попросити по-іншому? Спробуймо повправлятися у цьому, наприклад: «Ти не заперечуватимеш, якщо я…?», «Ти не проти, якщо я…?», «Можна мені взяти…?», «Дозволь мені, будь ласка, взяти…», «Дай, будь ласка».