Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Линник.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.7 Mб
Скачать

З досвіду проведення уроків філософії в початковій школі

На нашу думку, в роботі з молодшими школярами доцільно впроваджувати філософські заняття трьох типів: перший – цикл занять на основі одного твору (наприклад, за змістом казки Антуана Екзюпері „Маленький принц”); другий – заняття на основі різних текстів – казок, оповідань, історій; третій – заняття на основі ігрової діяльності та моделювання (без використання текстів). Ми представляємо лише окремі конспекти уроків філософії трьох названих типів. Кожен з конспектів подано за певним алгоритмом, що дає змогу більш чітко визначити специфіку їх організації.

Методичний конструктор для розробки уроків (занять) філософії Цикл «закони пізнання» Тематика та короткий зміст уроків (занять) циклу

Тема уроку (заняття)

Зміст

1

Як ми пізнаємо світ (органи чуттів)

Органи чуттів допомагають нам пізнавати світ. Через них ми дістаємо інформацію про зовнішній вигляд та властивості об’єктів. Пізнання світу людиною починається саме з чуттєвого пізнання

2

Здається і насправді

Категорія сущого. Не завжди доречно судити річ за її зовнішнім виглядом. Первинні враження можуть бути помилковими, неточними, неповними. Справжність чи несправжність об’єктів можна відчути за допомогою органів чуттів, а сутність — за допомогою розуму. Але є й інші шляхи встановлення «справжності” – логічні розмірковування та умовиводи. Багато нових знань дає спостереження, треба навчитися спостерігати, для чого важливо бути уважним, уміти порівнювати, встановлювати зв’язки, робити висновки

3

Запитання як спосіб пізнання

Запитання – це двері до пізнання. Ставити запитання – означає дізнаватися. Якщо дорослий не стимулює постановку запитань дітьми, то він зачиняє ці двері. Іноді дитячі запитання ігноруються, лишаються без відповідей. Це також гасить дитячу допитливість. Отже, з’ясовуємо значущість запитань та вчимося їх ставити

4

Докази і переконання

Зіставляємо значення слів «доказ» і «переконання». Розмірковуємо про суперечності, їхню роль у пізнанні. Озброюємо учнів засобами аргументації

5

Хто як бачить світ

Можна дивитися на одні й ті самі речі, але бачити їх по-різному. Кожна людина сприймає світ так, як притаманно тільки їй. Це треба враховувати, щоб зрозуміти погляди, які відрізняються від наших

6

Відносність понять «мало» і «багато»

Поняття „мало-багато” — відносні. Отже, по-перше, через оперування ними формуємо первинне уявлення про теорію відносності, а, по друге, розвиваємо діалектичне мислення.

7

Якщо (причина – наслідок)

Слово „якщо” вживаємо, щоб вказати на логічний або причинно-наслідковий зв’язок. Уміння знаходити такі зв’язки – найважливіша складова логічного мислення. Встановлюємо такі типи причинно-наслідкових зв’язків: природне явище - дія людини; дія людини - природне явище; природне явище – природне явище; дія людини – дія людини

8

Частина і ціле

Частина і ціле – відношення, якими пов’язано все у світі. Все, що існує, є частиною чогось більшого. З другого боку, все, що існує, складається з частин. Ми – також частинка світу. Водночас кожна людина – сама цілий світ

9

Тільки (винятковість)

Слово „тільки” вказує на винятковість або відмінність чогось. Воно протилежне словам „усі” і „кожен”. Оперування поняттям „тільки” також допомагає формувати вміння здійснювати логічні операції

10

Думаю-знаю

Ця тема має два аспекти: з одного боку, показати, що мислення є засобом пізнання, з другого – що те, що я думаю, лишається тільки припущенням, поки це не перевірено та не підтверджено. Як можна перевірити припущення?

11

Відкриття

Відкриття бувають великі, значущі для людей, маленькі, значущі тільки для тебе. Маленькі відкриття навчають тебе думати, тож вони не менш важливі, ніж великі. Завдяки сміливості розуму тих, хто робить відкриття, людство розвивається, рухається вперед. Усі речі, що існують, колись винайшла чи створила людина