Конструктор сценарію заняття з філософії

Зав’язка	Комунікативна гра		Мотивуюча ситуація		Текст	Інтерактивна вправа
Розвиток дії	Робота з текстом		Комунікативна гра		Дидактична гра	Інтерактивна вправа
Інтрига	Постановка проблеми
Колізія	Полілог		Мозкова атака		Карусель	Поляризація думок
Конфлікт	Формулювання первинного поняття
Кульмінація	Проживання у грі-імітації		Проживання у грі-стратегії		Проживання у реальній ситуації	Практична діяльність
Розв’язка	Формулювання життєвого правила
Епілог	Узагальнювальна бесіда (висновки)

Зауважимо: визначені теоретичні позиції та методичні аспекти побудови й упровадження курсу «Філософія для дітей» повною мірою були враховані та зреалізовані в багаторічному досвіді застосування цього курсу в роботі з дошкільнятами та молодшими школярами. Стисло представляємо його у наступному підрозділі.

1.5. Проведення філософських занять

На нашу думку, філософські заняття, з огляду на природні можливості дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, мають бути побудовані на засадах інтеграції. Інтегроване заняття визначаємо як таке, що спрямоване на розкриття цілісної сутності певної теми засобами різних видів діяльності, що об’єднуються в широкому інформаційному полі заняття через взаємне проникнення та збагачення. Перевага інтегрованого заняття або уроку полягає в можливості формувати, як ми вже відзначали, системне знання, оскільки задіюються елементи знань з різних галузей. Справді, інтегроване заняття за рахунок поєднання різних видів діяльності та розширення інформаційного поля відрізняється від традиційного заняття або уроку розширенням часових та просторових меж. Так, тривалість інтегрованого заняття у старшій групі може сягати 40–45 хвилин, причому урізноманітнення способів навчання, регулярна зміна видів діяльності, емоційна насиченість заняття, допомагаютьзберегти високий рівень працездатності дітей і педагога. Переконані: єдиним сигналом до закінчення заняття може слугувати зниження пізнавальної активності дітей, перші ознаки втоми.

Змістова частина заняття може організовуватися з використанням карти інтелектуальних дій (окремі карти наводимо в додатках), яка наочно демонструє дітям цілісну картину пізнавальних дій навколо ключового поняття. Важливо: вихователь не просто демонструє готову карту, вона створюється на очах у дітей та за їх активної участі. Педагог пояснює вихованцям, що за допомогою органів чуттів, можна здобути різноманітні знання та уявлення про будь-який предмет. Щоб визначити форму, величину, колір, кількість предметів діти принаймні повинні мати первинні уявлення про названі характеристики предметів, хоч би елементарні уміння обстежувати, а також певний досвід дослідної діяльності. Об’єднуючись у пари, трійки під керівництвом вихователя, діти символічно позначають різні якості та властивості досліджуваного предмета чи об’єкта, попередньо обговоривши, як вони це робитимуть.

Зрозуміло, для такої підгрупової роботи вони повинні мати хоч би якийсь досвід соціальної взаємодії, вміння будувати діалог, обстоювати свої думки, ініціювати власні дії тощо.

Інший спосіб інтегрувати зміст — побудова філософського заняття на основі літературних текстів, роботи зі схемами, картинами, дидактичним матеріалом тощо.

Досвід показує, що стрижнем інтегрованого заняття, яким є філософське заняття, є тема, для розкриття якої і є сенс об’єднувати різні галузі знань та види діяльності. Правильно обрана тема дає педагогові змогу логічно побудувати заняття, допомогти дітям відкрити власні смисли в тому, про що йтиметься на занятті, вивести важливі життєві правила. Щоб це відбулося, варто із самого початку заняття визначитися з ключовим поняттям, допомогти дітям зорієнтуватися у предметному полі заняття, переконатися, що вони вже мають певний рівень обізнаності. Відчуття цього наповнить їх упевненістю, що й іншу інформацію вони також зможуть засвоїти успішно.

Тож починати інтегроване заняття логічно з термінологічного аналізу ключового поняття, уточнення того, як діти його розуміють, де й коли це з ними траплялося, які інші значення може мати це слово та в яких випадках його доречно вживати. Виправданим є звернення до особистого досвіду дітей, що дасть змогу наповнити особистісним сенсом пізнавальну діяльність, активізувати емоційну сферу дитини, забезпечити її інтерес до предмета обговорення.

Доцільними в цій частині заняття будуть проблемна розмова, що допоможе визначити суть проблеми, сформулювати первинне філософське поняття; проведення лексико-граматичних вправ; спільне чи індивідуальне виконання різноманітних логічних і творчих завдань. Важливо унаочнити сутність ключового поняття (якщо заняття будується на основі карти розумових дій) через складання разом з дітьми схеми, що відображає суть поняття, його зв’язки з іншими поняттями, дії з предметними картинками чи символізацію для глибшого усвідомлення суті поняття («Яким значком, на ваш погляд, краще визначити слово «рух» − стрілкою чи крапкою, а може хвилястою чи замкненою лінією? Поясніть, чому ви так вважаєте»). Завдання, пов’язані з виконанням елементів різних видів дитячої діяльності (образотворчої, музично-ритмічної, театралізованої, ігрової, рухової тощо), які забезпечують багатоканальне сприймання інформації (за активізації сенсорних відчуттів) дають дітям змогу глибше усвідомити й зрозуміти те, про що йдеться на занятті.

Наступним моментом на занятті має бути поглиблення уявлень дітей про центральне поняття через роботу з текстом, що передбачає організацію сприймання літературного твору. Цей процес може супроводжуватися, розгляданням сюжетної картини, ситуаційною рольовою грою, експериментально-пошуковими діями (на математичному, природознавчому чи будь-якому іншому матеріалі) з наступним обговоренням сприйнятого. Після цього важливо забезпечити «проживання» дітьми нового знання через створення ситуації активних дій, в якій вони зможуть увести нове поняття в діяльність, зробивши це «власноруч», а не просто повіривши педагогові на слово. У цій частині заняття доречно також застосувати різні форми організації виконання дітьми завдань: парної, індивідуальної, командної, адже у взаємодії з ровесниками формуватиметься соціальна компетентність, вчитися разом цікавіше. У такий спосіб діти мають можливість реалізувати себе.