Види і системи виробничого освітлення, джерела світла та нормування.

Освітлення буває:

1. природне, яке в свою чергу може бути:

   1. боковим (одностороннє та багатостороннє),

   2. верхнє,

   3. комбіноване,

2. штучне:

   1. загальне (рівномірнорозподілене, локалізоване, комбіноване, використання тільки локалізованого заборонено),

   2. комбіноване.

За функціональним призначенням:

1. робоче,

2. аварійне,

3. евакуаційне,

4. охоронне,

5. чергове,

6. спеціальне (не є обов'язковим для виконання технологічного процесу, але сприяє його виконанню, еритемні лампи ультрафіолету).

Джерела світла

1. сонце – безкоштовне і сприятливе для людини,

недолік – непостійність впродовж доби,

2. лампи розжарювання:

позитив – малі габарити, простота конструкції і простота утилізації, без інерційність роботи, не потребує додаткової апаратури для вмикання і велика кількість типорозмірів,

недоліки – низький ККД (5%), термін служби (1000год), світлова віддача (30лм/Вт), випромінює виключно жовтогарячу частину спектру,

3. газорозрядні лампи:

позитив – підбиранням складу газів можна створити будь-який спектр, максимально наближений до сонячного, ККД 50% і більше, термін служби (10 000год), світлова віддача (90лм/Вт)

недоліки – великі габарити, складність утилізації, інерційність роботи, потребує додаткової апаратури для вмикання стійкість роботи при температурі >10 C, стробоскопічний ефект.

Нормування світла.

Нормування як природного так і штучного освітлення в виробничих приміщеннях, в першу чергу, повинно здійснюватись за галузевими нормами.

За відсутністю галузевих норм нормування освітлення в виробничих приміщеннях здійснюється за загальними принципами, де визначається найменший розмір об’єкта розрізнення. Це пов’язане з тим, що в таких приміщеннях зорова робота може змінюватись через зміну технології, виду продукції, що виробляється, інструментів, приладів, сировини тощо. Тобто, може змінюватись розмір об’єкта розрізнення.

Вибір табличного значення КПО за додатком 2 здійснюється в такій послідовності.

1. Вибирається об’єкт розрізнення, тобто предмет чи його окрема частина. Вимірюється найменший розмір об’єкта розрізнення, товщина найтоншої лінії на рисунку, товщина лінії градуювання шкали, товщина лінії букви.

2. За найменшим розміром об’єкта розрізнення визначається один з восьми розрядів зорової роботи та його характеристика.

3. Визначається вид освітлення природним світлом (бокове, верхнє, комбіноване).

4. Вибирається табличне значення КПО для III світлового пояса – .

5. Далі визначається пояс світлового клімату і коефіцієнт світлового клімату , який відповідає визначеному поясу.

6. Визначається орієнтація світлових прорізів за сторонами горизонту – азимут, а також значення коефіцієнта сонячності клімату С.

7. Далі, за формулою , визначається нормоване значення КПО для даного поясу світлового клімату.

Знайдене розрахункове значення КПО заокруглюється до десятої частки.

Нормативні вимоги до штучного освітлення приведені в СНиП ІІ-4-79.

При нормуванні штучного освітлення в виробничих приміщеннях (як і природного) існують вісім розрядів і характеристик зорової роботи, які визначаються найменшим розміром розрізнюваного об’єкту.

Перші три пункти нормування природного освітлення повністю збігаються з початком нормування штучного. Далі йде відмінність:

4. Визначається характеристика фону: світлий, середній, темний.

5. Визначається контраст об’єкта розпізнавання з фоном: великий, середній, малий.

6. За таблицями, в залежності від сполучення характеристик фону і контрасту об’єкту з фоном, визначається підрозряд зорової роботи (а, б, в, г) .

7. Знаючи розряд і підрозряд зорової роботи вибираються норми освітленості.

8. Робиться висновок про необхідність зниження, підвищення чи відповідності табличних норм освітленості даним умовам роботи.

При наявності галузевих норм штучної освітленості (наприклад, для електроприміщень, автогаражів, котельних) треба користуватись ними.