2. Структура управління ремонтною службою підприємства.

До складу ремонтного господарства входять:

• Ремонтно-будівельний цех(дільниця) – виконує ремонт будівель та споруд підпорядковується відділу або управлінню капітального виробництва.

• Електро-ремонтний цех(майстерня) – виконує ремонт енергообладнання і підпорядкований головному енергетику.

• Ремонтно-механічний цех – виконує ремонт технологічного та інших видів обладнання і підпорядковується головному механіку.

• Змащувальне та емульсійне господарство

• Склади обладнання та запасних частин.

На підприємствах з розвинутим та складним енергетичним господарством створюється самостійний відділ головного енергетика.

Роботи ремонтної служби:

• Паспортизація та атестація обладнання

• Розробка технологічних процесів ремонту та їх оснащення

• Планування та виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання

• Модернізація обладнання

• Організація ремонтного господарства та праці робітників-ремонтників.

Основні завдання ремонтного господарства:

• Забезпечення безперебійної експлуатації обладнання із заданими характеристиками та експлуатаційними показниками.

• Організація раціональної системи експлуатації і ремонту обладнання з метою продовження терміну його служби що дозволяє підтримати його в працездатному стані.

• Підвищення культури експлуатації та ремонту обладнання збільшенням міжремонтного періоду та скороченням обсягу ремонтних робіт

• Зниження трудоємності та собівартості ремонтних робіт та підвищення їх якості.

• Модернізація обладнання

3. Планування та організація ремонтно-профілактичних та ремонтних робіт.

Планування ремонтних робіт здійснюється планово-виробничим бюро відділу головного механіка. Воно складає річні, квартальні та місячні плани ремонтних робіт. Річні та квартальні плани складаються за натуральними та техніко-економічними показниками, які визначають обсяги робіт, необхідну кількість ремонтників, матеріально-технічне забезпечення та кошторисну вартість ремонтних робіт.

Порядок планування ремонтних робіт:

• За системою ПЗР визначають структуру ремонтного циклу, тривалість ремонтного циклу, встановлюють категорію складності всіх видів обладнання.

• Знаходять загальний річний обсяг ремонтних робіт

• Визначають кількість ремонтних робітників

• Розраховують час простоїв обладнання у ремонті.

Перед ремонтом обладнання необхідно точно визначити стоп-машини, скласти дефектний протокол, підготувати необхідні деталі, пристрої, інструменти та матеріали, відібрати виконавцями ремонту, визначити потребу у транспорті та виписати норму на проведення ремонту кожної машин окремо.

Системи організації виробництва ремонтних робіт:

• Централізована – передбачає виконання всіх ремонтних операцій та міжремонтне обслуговування складами ремонтно-механічного цеху.

• Децентралізована – всі види ремонтів та міжремонтне обслуговування проводять цехові ремонтні бази під керівництвом механіка цеху

• Змішана – визначається проведення капітального ремонту силами ремонтно-механічного цеху, а також окремих видів ремонту силами цехових ремонтних баз.

Для зменшення простоїв обладнання використовують методи:

• Вузловий – всі вузли та механізми, що потребують ремонту знімають і замінюють новими або відремонтованими

• Послідовно-вузловий – весь обсяг ремонтних робіт розбивають на частини, що потребують ремонту . Вузли ремонтують не послідовно , з використанням для ремонту перерв у роботі обладнання.