5. Система управління якістю продукції та їх елементи.

СИстема тейлора

Вона встановлювала вимоги до якості виробів у вигляді політ допусків або певних шаблонів, що передбачали верхню і нижню межі допусків (певні калібри).

Запровадженні перші професіонали у сфері якості – інспектори.

Система передбачала мотивацію якості продукції через штрафи за дефекти і брак, а також звільнення.

Взаємовідносини з постачальниками і споживачами будувались на основі встановлених у технічних умовах вимог, виконання яких перевіряли на приймальному контролі.

Наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття «тейлоризм» широко застосовувався в промисловості США. Система Тейлора була спрямована на керування якістю кожного конкретного виробу. У цілому її застосування відіграло видатну роль в організації виробництва.

14 Принципів Демінга

Демінг одним з перших звернув увагу на організаційні аспекти управління якістю, роль вищого керівництва і управлінські аспекти забезпечення якості Дослідження і методичні розробки Демінга покладені в основу сучасної концепції менеджменту якості. Демінг сформулював 14 основоположних принципів для керівників підприємств:

1.Ставити за мету постійне поліпшення якості продукції і підвищення продуктивності праці.

2.Слідувати філософії неприпустимості помилок (затримки у відвантаженні, дефектної сировини, непрофесійної роботи).

3."Встраивать" якість в продукт в цілях виключення необхідності масовою контролю.

4.Оцінювати постачальника не тільки з погляду ціни; прагнути до встановлення з ним довгострокових зв'язків.

5.Знижувати витрати за рахунок підвищення якості продукції і продуктивності праці.

6.Постійно підвищувати кваліфікацію співробітників.

7.Вводити нові методи контролю, які спонукають співробітників працювати краще.

8.Розряджати напруженість, що сковує співробітників, на користь підвищення продуктивності праці.

9.Руйнувати перешкоди між різними підрозділами підприємства і застосовувати психологічні підходи при вирішенні проблем.

10.Не вимагати від співробітників такої продуктивності праці, яка не може бути забезпечена наявними засобами виробництва.

11.Відміняти кількісні норми. Застосовувати статистичні методи для постійного підвищення якості продукції і продуктивності праці.

13Підтримувати задоволення співробітників результатами праці.

14Забезпечувати можливість підвищення кваліфікації співробгіників відповідно до вимог прогресу.

15Вносити до свідомості вищого керівництва відповідальність за якість.

Для реалізації цих досить просто сформульованих принципів на підприємстві необхідно розробити і упровадити комплекс складних заходів.

Трилогія Джурана

Джозеф Джуран так само, як і Едвард Демінг, є одним з основоположників менеджменту якості. Написана ним монографія "Трилогія якості"" служить основою сучасної концепції менеджменту якості. Джуран організував мережу учбових курсів в Японії для директорів, що ведуть інженерів і керівників виробництв по питаннях якості. Він активно пропагував застосування статистичних підходів в організації виробництва. По концепції Джурана, якістю можна управляти за допомогою трьох процесів (рис. 3.2).

1. Планування якості. Планування покликане встановити і документально оформити необхідні характеристики продукції і процесів.

2.Регулювання якості. Регулювання включає процеси контролю і оперативного втручання в процеси. Регулювання якості направлене на виправлення встановлених відхилень від необхідних характеристик і накопичення інформації для поліпшення якості.

3.Поліпшення якості. Поліпшення якості полягає у вирішенні проблем, що приводять до появи браку, постійному підвищенні ефективності виробництва. Результатом є скорочення втрат при такому рівні обслуговування, який задовольняє покупця.

Основні елементи системи Джурана:

-спрямованість на задоволення інтересів споживачів;

-система контролю якості;

-птимізація виробничих процесів в цілях поліпшення якості.

Технічне проектування якості (7 принципів ТагуТІ)

Японський учений в області статистики Тагуті (нагороджений премією Демінга) першим застосував процес поліпшення якості при плануванні продукції, так зване невиробниче регулювання якості. Даний підхід має три складові:

-системне проектування;

-проектування параметрів;

-проектування допустимих відхилень.

Тагучи розробив 7 основних принципів виробничого регулювання якості:

1.Одній з характеристик, то визначають якість готової продукції, е втрати суспільства, зв'язані з використанням такої продукції.

2.Необхідне постійне підвищення якості продукції і зниження витрат на її виготовлення.

3.Постійне прагнення до зниження коливань вартості продукції.

4.Рівень суспільних втрат із-за коливань виконавської здатності пропорційний квадрату різниці між реальним показником виконавської здатності і її номінальним значенням.

5.Планування продукції і процесів, що істотно виливають на якість продукції і виробничі виграти на її.

6.Прагнення до зменшення коливань якості продукції при відповідному зменшенні нелінійних ефектів, що впливають на параметри продукту і/або процесу і наказаних показників якості продукту, що ускладнюють виконання.

7.Встановлення за допомогою методів статистичного регулювання параметрів продукту і/або процесу так, щоб зменшити коливання виконавської здатності.

СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

Жодне керування якістю як продукту, так і процесу неможливе без використання вже існуючих статистичних методів.

Для рішення проблем, що стосуються якості продукції, широко застосовуються 7 традиційних методів, а саме: Схема процесу, гістограми, діаграми Парето, причинно-наслідкові діаграми, контрольні листки, контрольні карти, діаграми розсіювання.

Схема процесу (схема послідовності операцій, маршрутна карта) застосовується, коли потрібно простежити фактичні або припустимі стадії процесу, що проходять виріб чи послуга, аби можна було визначити відхилення. Вона являє собою графічне зображення послідовних стадій процесу, дає наочне і зрозуміле уявлення про програму і може бути корисною для розуміння того, як різні стадії процесу співвідносяться одна з одною.

Контрольний листок (таблиця перевірок) дозволяє відповісти на запитання: "Як часто трапляється визначена подія?". Саме контрольний листок дозволяє перейти від припущень до фактів.

Діаграма Парето застосовується, коли потрібно представити відносну важливість усіх проблем або умов з метою вибору відправної точки для вирішення проблем, простежити за їх результатом і визначити основну причину проблеми.

Діаграма Парето являє собою особливу форму вертикального стовпчикового графіка, що допомагає визначити наявність проблем, а також ступінь важливості кожної з них.

Причинно-наслідкова діаграма (діаграма "риб'ячий кістяк") застосовується тоді, коли потрібно дослідити і зобразити всі можливі причини визначених проблем та умов. Ця діаграма добре показує співвідношення між наслідком, результатом і всілякими причинами, що впливають на них.

Наслідок, результат чи проблема позначаються на правій стороні діаграми, а головні дії або "причини" перелічуються на лівій стороні.

Гістограма застосовується в тих випадках, коли необхідно дослідити та представити розподіл значень вимірюваної величини за допомогою стовпчикового графіка.

Гістограма має справу з вимірюваними даними (температура, вага, геометричні розміри тощо) та їх розподілом. При побудові діаграми зовсім не важливо, у якому порядку було проведено виміри, хоча багато повторюваних подій дають результати, що змінюються в часі.

Діаграма розсіювання (розкиду) застосовується, коли потрібно з'ясувати наявність лінійного зв'язку між двома контрольованими параметрами. Тобто з'ясувати, як буде змінюватися одна змінна величина при зміні значень іншої.

Контрольна карта застосовується в тих випадках, коли необхідно встановити, скільки коливань у процесі викликається випадковими змінами і скільки через надзвичайні обставини або окремі дії, щоб визначити, чи піддається процес статистичному регулюванню.