
- •1.Опуклі множини та їх властивості
- •2.Загальна злп та її допустима область
- •3.Графічний метод розв’язування задач лінійного програмування
- •4. Загальна економіко-математична модел задачі лінійного програмування
- •5. Алгоритм симплекс методу
- •Скiнченнiсть симплекс-методу
- •Симплекс-таблицi
- •7. Метод штучного базису
- •Зв’язок міжрозв’язками пари двоїстихзадач.Теорема двоїстості
- •12.Муравйов
- •13.Олішевський
- •14.Методи знаходження початкового базисного розвязку тзлп
- •1. Метод пiвнiчно-захiдного кута
- •2. Метод мінімального елемента
- •17.Рудик
- •18.Рудик
- •19.Аракелова
- •24. Метод відтинання. Алгоритм Гоморі
- •25. Частково цiлочисельнi задачі лінійного програмування. Другий метод Гоморi
- •26. Третiй метод Гоморi
- •Алгоритм третього методу Гоморi
- •5. Знаходимо індекс l з умови: де мінімум визначається на
- •27.Стельмах
- •28.Стельмах
- •Задачі теорії гри
- •Основні поняття теорії ігор
- •Матричні ігри двох осіб
- •Гра зі змішаними стратегіями
- •Геометрична інтерпретація гри теорії гри
- •Зведення матричної гри до задачі лінійного програмування
- •33 Теорема про активні стратегії
- •34.Загальна постановка задачі нелінійного програмування. Класифікація задач
- •35. Геометрична інтерпретація задачі нелінійного програмування
- •36.Метод множників Лагранжа
- •37.Узагальнення методу множників Лагранжа. Теорема Куна-Таккера. Теорема Куна—Таккера
- •38.Градієнтні методи безумовної оптимізації
5. Алгоритм симплекс методу
Визначення початкового опорного плану задачі лінійного програмування.
Побудова симплексної таблиці.
Перевірка опорного плану на оптимальність за допомогою оцінок
. Якщо всі оцінки задовольняють умову оптимальності, то визначений опорний план є оптимальним планом задачі. Якщо ж хоча б одна з оцінок не задовольняє умову оптимальності, то переходимо до нового плану або ж встановлюємо, що оптимального плану нема.
Перехід до нового опорного плану задачі здійснюється визначенням розв’язувального елемента та розрахунку елементів нової симплекс таблиці.
Повторення дій, починаючи з пункту (3).
У разі застосування симплекс методу до розв’язування задач лінійного програмування можливі такі випадки:
Якщо в оцінковому рядку останньої симплекс таблиці =0 відповідає вільній (небазисній) змінній, то це означає, що задача лінійного програмування має альтернативний оптимальний план. Отримати його можна, вибравши розв’язувальний елемент у зазначеному стовпці таблиці та здійснивши 1 крок симплекс методу.
Якщо при переході у симплекс метод від одного опорного плану задачі до іншого, в напрямному стовпчику немає додатних елементів
, тобто неможливо вибрати змінну, яка має бути виключена з базису, то це означає, що цільова функція задачі є необмеженою і оптимальних планів не існує.
Якщо для опорного плану задачі оцінки задовольняють умову оптимальності, але при цьому хоча б одна штучна змінна є базисною і має додатне значення, то це означає, що система обмежень задачі несумісна й оптимальних планів такої задачі не існує.
Скiнченнiсть симплекс-методу
ЗЛП
будемо називати невиродженою, якщо
невиродженими є всі її базисні розв'язки.
Розглянемо
спочатку невироджену ЗЛП. Якщо вона
записана у канонічній
формі
то
це означає, що величини
строго додатні. При цьому додатною є
також величина
Оскiльки
значення цільової функції у двох
послідовних iтерацiйних
точках
та
пов'язані співвідношенням
причому
Звiдси,
приймаючи до уваги, що число
вершин
допустимої множини скiнченне, приходимо
до висновку про скінченність
симплексного
методу.
У
випадку виродженої ЗЛП одна або декілька
базисних змінних базисного
розв'язку
можуть бути рівними нулю. При цьому
i, отже,
Це
може привести до того, що на протязі
ряду iтерацiй симплекс-методу буде
розглядатися одна i та ж вершина, а
змінюватимуться лише базисні вектори,
що відповідають нульовим базисним
змінним i можливе повернення до початкового
базису, що відповідає цій вершині. Таке
явище називається за циклюванням
симплексного методу. Можливiсть
зациклювання є реальною лише тоді, коли
для розглядуваного базисного розв'язку
принаймні дві базисні змінні дорівнюють
нулю. У цьому випадку існує неоднозначність
при виборі вектора, що підлягає виведенню
з базисних при
Така ж неоднозначність може мати місце
i для невиродженого базисного розв'язку.
Однак у цьому випадку
i новий базисний розв'язок приводить до
зменшення значення цільової функції.
При цьому, внаслідок згаданої
неоднозначності, новий базисний
розв'язок буде виродженим.
Незважаючи на те, що при розв'язуванні практичних задач зациклювання симплекс-методу не зустрічалося i що побудовано лише декілька штучних прикладів, де це явище має місце, розроблені різні методи його попередження (виходу з циклу). Зроблені вище зауваження свідчать про те, що будь-який з цих методів має гарантувати однозначність вибору вектора, що підлягає виведенню з базисних.