Тема 6. Режими роботи еом
План
Телекомунікаційні інформаційні технології у фінансових установах.
Технології обробки даних та основи проектування баз даних.
Основи технології клієнт/сервер.
Основи SQL-технології.
Технологічні особливості використання баз даних в мережах.
Рекомендована література
Л. 3 ст.33; Л.7 ст. 80; Л.5 ст. 120
Телекомунікаційні інформаційні технології у фінансових установах.
Організаційно та функціонально фінансові установи представляють собою ієрархічну структуру з суворим розподілом зверху вниз на рівні управління структурними підрозділами і підпорядкуванням підрозділів більш низького рівня вищестоящим. Графічно це можна зообразити графом в вигляді перевернутого дерева. І дійсно на самому низькому рівні є установи місцевого рівня, що підпорядковані установам регіонального або територіального рівня, котрі в свою чергу підпорядковані рівню головному або республіканському рис.1.1. Для забезпечення своєчасного управління такою структурою та її функціонування виникає необхідність передачі інформації на великі відстані. У банківських установах, зокрема, виникає необхідність передавати платіжні документи в електронному вигляді на досить великі відстані і навіть клієнтам за кордоном. Саме ці проблеми вирішуються з допомогою засобів телеобробки.
Рис.1.1. Трирівнева структура фінансової установи.
Телеобробка (теле-далеко) інформації - обробка інформації, що поступає в систему обробки даних з робочих станцій віддалених користувачів (абонентів) і управління передачею даних по каналах зв'язку між ними і комп'ютером.
За способом організації телеобробка інформації поділяється на системну - в рамках одієї обчислювальної системи та мережеву, коли багато систем може об'єднуватись навколо однієї головної.
Система телеобробки інформації це комплекс технічних та програмних засобів, направлений на прийом, передачу та обробку інформації віддалених користувачів.
До технічних засобів (HardWeare) телеобробки відносяться:
робочі станції користувачів;
мережеві адаптери-засоби узгодження каналу зв'язку з комп'ютером, мультиплексори для розгалуження мережі передачі даних;
канали зв'язку: комутовані, виділені, радіо, супутникові тощо;
засоби передачі даних: модеми (модулятор - демодулятор сигналу), засоби захисту, підсилення сигналу;
мережеві маршрутизатори, концентратори;
центральний комп'ютер або сервер обробки та збереження інформації користувачів.
До програмних засобів (SoftWeare) відносяться:
операційні системи (MSM, Windows 95,98,NT, Unix);
мережеві системи (Novell Net Ware);
програмне забезпечення для управління адаптерами, контролерами, модемами - драйвери;
прикладне програмне забезпечення, що реалізує виконання конкретної функції інформаційної системи на робочому місці користувача чи центральному комп'ютері.
В епоху активного розвитку мереж ЕОМ виникла необхідність пошуку нових методів передачі інформації на великі відстані між двома або більше користувачами. Внаслідок цього появилось декілька типів мереж передачі даних для побудови на їх основі глобальних комп'ютерних мереж. В наш час можна виділити три типи мереж передачі даних:
мережа комутації каналів;
мережа комутації повідомлень;
мережа комутації пакетів.
Мережа комутації каналів будується на встановленні фізичного і не розривного з'єднання на весь сеанс роботи користувачів або їх програмного забезпечення. Прикладом такої мережі може бути автоматична телефонна мережа, що використовується для підключення до BBS (dialupconnection).
Мережа комутації повідомлень є подальшим розвитком мереж комутації каналів. В даному випадку з'єднання встановлюється тільки на час передачі повідомлення, яке за цей час передається в повному обсязі. За один сеанс з'єднання може бути передано і декілька повідомлень в тому випадку, коли їх маршрути співпали в одній точці мережі. Прикладом може бути система електронної пошти ОС UNIX, коли для передачі інформації між двома комп'ютерами використовують пакет UUCP.
На основі можливостей двох попередніх типів мереж були запропоновані мережі комутаціїпакетів, які відомі сьогодні під назвою Х.25 (від назви протоколу роботи). В основі даного типу мереж лежить метод розділення повідомлення на невеликі частинки, що назвали пакетами, кожний з яких передається окремо і незалежно від інших. При цьому кожен пакет може передаватися за різними маршрутами. На апаратному рівні мережа комутації пакетів складається з вузлів комутації пакетів (ВКП) і каналів передачі даних. Вузол комутації пакетів забезпечує синхронну або асинхронну передачу даних з допомогою відповідних ЕОМ з адаптерами або мультиплексорами. На вузлах комутації пакетів згодом появились засоби PAD - збирачі-розбирачі пакетів. Роботу PAD може виконувати і процесор ЕОМ, але сама поява невеликого аналогового технічного засобу тільки спростила процес передачі інформації. Таким чином ЕОМ на вузлі згодом замінилась на PAD та модем (модулятор-демодулятор), засіб передачі даних по каналу зв'язку. Звичайно на великих комутаційних вузлах ЕОМ просто необхідна для управління великими потоками інформації.
Мережі комутації пакетів мають слідуючі переваги / Забезпечується висока швидкість передачі повідомлень,
2 Наявність альтернативних маршрутів передачі гарантує доставку пошти
завжди,
3 Не потребує потужної техніки для обробки інформації
4 Достатня система контролю та корекції помилок при передачі даних,
5 Економія каналів передачі даних, Прозорість з точки зору передачі інформації;
6. Забезпечення інтерактивної (в реальному часі) взаємодії абонентів і
робочих станцій;
7. Гарантованість доставки повідомлень.
Транспортний рівень мережі Х.25 вперше появився в США для забезпечення обміну інформацією між науково-дослідними інститутами. Мережа отримала назву ARPA. Фактично вона заклала основи для глобальної мережі Internet. Сьогодні стандарт протоколу Х.25 використовується національною мережею України - УкрПак, Росії-РосПак, СПРШТ - США (450 тис користувачів), ДАТЕКХ-Р - Німеччина (50 тис. користувачів).
Ще одним сучасним стандартом електронного обміну повідомленнями в світі є протокол Х.400.
З точки зору надійності та безпеки стандарт протоколу Х.400 забезпечує:
цілісність - гарантування відсутності помилок при передачі;
конфіденційність - неможливість несанкціонованого розкриття повідомлення;
підтвердження дійсності - контроль, перевірка відправника повідомлення;
захист - наявність мітки, що інформує МТА як поводитись з повідомленням;
гарантія доставки - виключення для відправника можливості заперечення факту відправлення, а отримувача- факту отримання;
повідомлення про пошту, яка не може бути доставлена - тобто клієнт отримує зворотне повідомлення про неможливість доставки повідомлення у випадках відсутності адресата тощо;
передачу інформації в конверті- тобто включення інформації в файл з накладанням адрес відправника та отримувача.