Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Іститут педагогіки, психології і мистецтва

Кафедра дошкільної та початкової освіти

Скрипник Тетяна Володимирівна

Використання спадщини

В. О. Сухомлинського у роботі з дошкільниками

Наукове мікродослідження

Виконала студентка

групи 3 ОДП

Вінниця 2012

План

1. Вступ

2. ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРЕСИВНОЇ СПАДЩИНИ В.О. СУХОМЛИНСЬКОГО В ПРАКТИКУ РОБОТИ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

3. Казка як метод розвитку мовлення дітей

4. Впровадження казкотерапії в ДНЗ. Використані під час дослідення методи.

5. Висновок

6. Список використаної літеретури

Вступ

Актуальність теми. Важливим завданням педагогів є навчання та розвиток у дітей рідної мови, рідного слова. Для розв’язання цих завдань педагоги використовують науково-педагогічні праці, дослідження науковців.

Система роботи з розвитку мовлення дошкільників, теорія і методика навчання дітей рідної мови ґрунтувалися також на дослідженнях з психології мови таких відомих вчених, як Л. С. Виготський, А. Н. Леонтьєв, А. Р. Лурія, С. Л. Рубенштейн, А.В.Запорожець, Д.Б.Ельконін, О.О. Леонтьєв.

Педагогічний аспект проблеми пов'язаний з іменами видатних діячів - Ф.І. Буслаєва, К.Д. Ушинського, Л.Н. Толстого, І.А. Сікорського, П.Ф.Каптерева. Завдяки їх зусиллям, складалося загальне уявлення про необхідність навчання рідної мови, формувалися принципи і розроблялася методика початкового виховання мовних здібностей. Надалі величезний внесок у розробку системи роботи з розвитку мовлення дошкільників внесли дослідження Є.І. Тіхеєвої, A.M. Леушиної, Е.А. Флериної, Е.А. Аркіна. Багато корисних порад та рекомендацій ми знаходимо й у педагогічній спадщині великого вченого В.О.Сухомлинського.

В.О.Сухомлинський - відомий український педагог, учений, мислитель, практик. Його праці стали настільними книгами і дороговказом мільйонам педагогів, вихователів, учителів, науковців. У величезній спадщині педагога досить повно й образно викладено думки і почуття щодо місця і ролі рідного слова в навчально-виховній роботі з дітьми.

Питання розвитку мовлення і навчання дітей рідної мови викладено вченим у його праці «Серце віддаю дітям», статтях «Слово рідної мови», «Рідне слово», «Слово про слово» та ін. Перечитуючи сторінки відомих праць та сприймаючи зміст рідного слова з огляду на сьогодення, можна стверджувати про наукові принципи, якими керувався В.Сухомлинський у своїй педагогічній і науковій діяльності. Його внесок у розвиток навчання методики рідної мови є неоцінимим, що і зумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Оскільки тема досить актуальна і сьогодні, тому мій вибір зупинився на дослідженні саме цього питання.

Об’єкт дослідження - педагогічна спадщина В.О, Сухомлинського.

Предмет дослідження - внесок В.О. Сухомлинського у розвиток методики навчання дітей дошкільного віку рідної мови.

Мета дослідження – дослідити внесок В.О. Сухомлинського у розвиток методики навчання дошкільнят рідної мови.

Гіпотеза: базується на припущенні, що рівень мовленнєвої підготовки дітей дошкільного віку можна підвищити за умов: використання методики В. О. Сухомлинського на заняттях з розвитку рідної мови.

Завдання науково - дослідницької роботи:

1. Розглянути життєвий і творчий шлях Сухомлинського.

2. Дослідити питання рідної мови у методичній спадщині педагога.

3. Проаналізувати казку як метод розвитку мовлення дітей.

4. Дослідити принципи розвитку рідної мови дітей дошкільного віку в педагогічній спадщині Сухомлинського.

5. Проаналізувати принципи розвитку рідної мови дітей дошкільного віку в педагогічній спадщині Сухомлинського.

6. Розглянути впровадження прогресивної спадщини Сухомлинського в практику роботи дошкільних закладів.

Структура наукової роботи: дана робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

1. Впровадження прогресивної спадщини в.О. Сухомлинського в практику роботи дошкільних закладів

Перетворення суспільства в Україні спрямована на створення відкритої,

правової, демократичної держави, тому перспективи освітньої діяльності пов’язані з гуманізацією, демократизацією, безперервністю навчально-виховного процесу. Його основою є концепція цілісності особистості дитини, єдності індивідуального, національного, інтелектуального, морального аспектів у навчанні та вихованні.

Сьогодні ми вже маємо офіційні документи, які передбачають перспективи подальшого розвитку дошкільної освіти, вдосконалення педагогічної майстерності. Але все це пов’язане перш за все з гуманізацією педагогічної свідомості, гуманізації всього процесу дошкільного життя. Адже аналіз і прогнозування довкілля в Україні говорить про те, що потрібно створити систему роботи, яка була б спрямована на розвиток самосвідомості дитини, її індивідуальності, самобутності, життєвої компетентності. Так от саме науково-дидактична система Василя Олександровича Сухомлинського, одного з найвідоміших педагогів-гуманістів ХХ ст., якнайбільше відповідає вимогам дошкілля на даному етапі розвитку.

Його життя і діяльність вважають потужним науково-творчим потенціалом і гуманістичним подвижництвом, що пройняті безмежним і безкорисливим почуттям любові до дітей.

Не секрет, що декілька років тому українська педагогічна спадщина вивчалась фрагментарно, вихоплювалося з системи, наприклад, того ж Сухомлинського, не лише те, що не йшло в розріз із загальноприйнятими догмами, штампами.

Тому педагогічна громадськість України не досконало знайома з дивовижним світом українського просвітителя В.О.Сухомлинського, якого на міжнародній конференції в м.Салоніки (Греція 1993 р.) піднесли на рівень Сократа і Песталоцці наших часів. Вже один факт багато про що говорить, що найголовніше було в його житті? Без роздумів відповідає: любов до дітей. І «… щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце» - у цих, уже крилатих словах Сухомлинського, відображено кредо його життя і які мали б стати кредом кожної молодої людини, яка готується поступати до педагогічного навчального закладу [16, с. 32].

В.О.Сухомлинський говорить: «Справжнім педагогом може вважати себе тільки той, хто в кожному своєму вихованцеві бачить людину в майбутньому» [17, с. 35]. А тому раніше, ніж думати про знання, потрібно в дитині роздобути людську гідність, непомітно торкнутися найчутливіших куточків його душі. Для цього потрібно добре знати своїх вихованців. в цьому нам допомагає психолог-педагогічна характеристика на кожну дитину, яка ведеться з І молодшої групи і разом з особистою папкою дитини передається до 1 класу шестирічок, а потім віддається дитині на память (без характеристики, звичайно).

2. Казка як метод розвитку мовлення дітей

В.О. Сухомлинський вважав, що казка – благородне і нічим не заміниме джерело виховання любові до Вітчизни. Казка виховує любов до рідної землі

вже тому, що вона творіння народу. Така є ж висока оцінка у вихованні дітей

дається ним і народній пісні, культурі, традиціям.

Сам великий педагог склав масу мудрих, цікавих казок, тому щороку для дня народження Василя Олександровича ми практикуємо свято «Дивосвіт казок Сухомлинського», яке завжди складається з двох частин:

1. Перегляд казок В.О.Сухомлинського, інсценованих старшими дітьми і

вихователями для молодших дітей.

2. Конкурс казок, авторами яких є старші діти і їх батьки. «Без казки – живої та яскравої, яка володіє свідомістю і почуттями дитини, неможливо уявити дитяче мислення і дитячу мову. Дуже важливо, щоб діти не лише слухали казку, а й самі її творили. Через казку, через неповторну дитячу творчість – вірна дорога до серця дитини» [16, с. 123].

Традиційними стали фестивалі української культури «Перлини душі народної», які проводяться в перший тиждень грудня м’ясця. Весь цей тиждень проникнутий українським національним колоритом, українськими мелодіями, українськими традиціями. Кожен день детально спланований, це – виставки «Дивосвіт решетилівських майстрів», предметів побуту, національної іграшки, конкурси малюнків, знахідки з бабусиної скрині, фольклорні свята з виступом ансамблю «Калинка», виставки сімейних реліквій.

Широко практикуються вихователями завдання: допишіть казку, оповідання, домалюйте картинку, придумайте фінал події, складіть загадку за текстом, домалюйте до заданих фігур елементи, які б утворили певні змістові зображення, які функції може виконувати предмет крім своїх основних. Розв’язання кросвордів, ребусів для наших дітей – робота ординарна, це вже система. Часто проводяться уявні подорожі, малювання по пам’яті, малювання під час звучання музики «Що навіяла тобі мелодія». Що навіяв тобі осінній (весняний, зимовий) парк, ліс.