
- •1.Історія виникнення питань, пов’язаних з проблемою безпеки життєдіяльності людини.
- •2.Негативна дія отруйних речовин на здоров’я людини.
- •3.Особливості гасіння пожеж, спричинених електричним струмом.
- •1.Зв’язок дисципліни з загальноосвітніми та профілюючими дисциплінами.
- •2.Правило поведінки при захворюваннях. Застосування лікарських препаратів.
- •3.Правила зберігання та розташування газових балонів.
- •2.Вплив газу та продуктів його згорання на здоров’я людини. Безпечне користування.
- •3.Необхідні дії при виникненні пожежі, затопленні квартири, аварійному вимкненні світла.
- •1.Використання піротехнічних засобів.
- •2.Запобігання отруєнню газом. Ознаки отруєння, перша допомога.
- •3.Зв’язок дисципліни.
2.Правило поведінки при захворюваннях. Застосування лікарських препаратів.
Перед тим, як дати хворому лікарство, необхідно ретельно звірити призначення в листку з аптечною упаковкою. Існує кілька способів роздачі ліків хворим.
Зовнішнє використання ліків – це компреси, примочки, присипки, змазування, розтирання, закапування крапель, інгаляцій, тощо. Під час застосування лікарства на шкіру воно діє насамперед на місце прикладання тобто справляє місцеву дію. Проте шкіра має густу сітку нервових і кровоносних судин і ліки, всмоктуючись, справляють і загальний вплив на організм.
Для присипання використовують спеціальні присипки, які являють собою суміш порошків. При інгаляції ліки вводять в організм у дрібно розсіяному аерозолі.
Для введення ліків в око, ніс, вухо – використовують закрапування крапель, закладення мазі, введення із лікарськими препаратами.
Введення ліків через рот (per os) – найбільш поширений і простий, зручний метод, хоча він має недоліки, а саме: неповне всмоктування ліків у травному каналі, часткове руйнування їх травними ферментами та ін активізація в печінці, що не дає змогу точно визначити концентрацію лікувального препарату в крові.
Перентарально можна ввести ліки шляхом ін’єкцій (inyectio – впорскування). Ін’єкції бувають внутрішньо шкірні, підшкірні, внутрішньом'язові, внутрішньовенні, внутрішньо артеріальні введення ліків в порожнини, серце, суглоби, спинномозковий канал, лімфу.
3.Правила зберігання та розташування газових балонів.
Зріджений газ – пропан, бутан – у звичайних умовах знаходится в газоподібному стані, але при нормальній температурі і підвищеному тиску в закритій посудині вони приймають рідкий стан, тому їх називають зрідженими газами. Завдяки такій властивості зріджені гази можна перевозити в герметичній тарі на далекі відстані, зберігати та використовувати при необхідності. Використоуються для газопостачання населення. Ставити тільки вертикально, розташовувати далі від джерел тепла та відкритого вогню, в приміщеннях які добре провітрюються, для передачі використовувати шланг з металевою опліткою, при заміні балону перевіряти герметичність з’єднань мильним розчином.
Варіант 3
1.Вимоги до місць гри та відпочинку.
2.Вплив газу та продуктів його згорання на здоров’я людини. Безпечне користування.
При згоранні газу утворюється вуглекислий газ, він приблизно в півтора рази важчий за повітря. Тому скубчується на полу, може призвести до задухи. Чадний газ – має сильну токсичну дію, утворюється при неповному згоранні газів, внаслідок недостатнього надходження кисню, Легший за повітря, концентрація більше 0,15 призводить до отруєння, а 0,4 до смерті. Перша ознака витоку газу – специфічний запах, друха – характерний свист, який може витікати з труби, шлангів, редуктора, в усіх випадках потрібно захистити ніс і ріт мокрою ганчіркою, перекрити кран, газової труби, або вертел газового балону. Забороняється користуватися відкритим вогнем, електроприладами, телефоном. Повідомити газову службу. Для запобігання отруєння газів потрібна постійна вентиляція повітря. Ознаки отруєння: поява головних болей, загальна слабкість, нудота, сонливість, озноб, втрата свідомості. Надання допомоги: винести з загазованого приміщення , звільнити від стискуючого одягу, Дати понюхати нашатирю, випити гарячого чаю, кави, викликати лікаря.