1. 1.2.2 Жанри публічних виступів

Публічний виступ – це один з видів усного спілкування. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення та обставин спілкування виділяють такі основні жанри публічних виступів:

- громадсько-політичні промови (лекції на громадсько-політичні теми, виступи на мітингах, на виборах, політичні огляди);

- академічні промови (наукові доповіді, навчальні лекції, наукові дискусії);

- промови з нагоди урочистих зустрічей (вітання, тости).

Кожний з перелічених видів має певну мету – проінформувати, переконати чи створити настрій у певній аудиторії.

Інформативними бувають найчастіше доповіді, лекції. Будуються вони за схемою: що, для чого, як, у який спосіб. У вступі викладається проблема, виклад розвивається від простого до складного. Закінчення містить як теоретичні висновки, так і практичні пропозиції.

Переконання як мета виступу виникає під час обговорення певної практичної чи теоретичної проблеми. Промовець ставить перед собою завдання переконати аудиторію. Успіх його залежить від уміння розташувати факти у порядку зростання переконливості. У кінці виступаючий, як правило, ще раз наголошує на головних аспектах теми й закликає до певних дій чи до прийняття певних рішень.

Така мета, як створення певного настрою, постає на всіляких урочистостях: на святах, на ювілеях, на річницях тощо.

Найважливіше в цьому випадку – уміння знайти в темі щось нове, незвичне, дотепне. Але при цьому підтекст такої промови має бути доброзичливим, шанобливим, щирим, а форма – оригінальною, нетрадиційною.

Виступ здебільшого будується таким чином: у виступі має бути вступна частина (вказівка на те, що говоритиме виступаючий і чому), основна частина (виклад власних поглядів на певну проблему чи питання, докази), висновки (пропозиції).

Пам^,ятаючи про регламент, доцільно заздалегідь розподілити час для виступу з доповіддю. Учені рекомендують приблизно від 10 до 12 відсотків загального часу присвячувати вступу, від 4 до 5 відсотків - висновкам, а решту – основній частині.

Поради, як підготувати виступ:

- не вживайте надто довгі речення, бо їх важко зрозуміти;

- персоніфікуйте речення, але не зловживайте третьою особою однини і множини, в разі потреби вживайте форму першої особи;

- не переобтяжуйте свою мову словами іншомовного походження, професійними термінами, абстрактними поняттями, бо їх не всі можуть зрозуміти;

- намагайтеся включати до виступу приклади, порівняння й висновки, а часом і дотепний вислів, але ставтеся до їх добору серйозно;

- пам^,ятайте про етику свого виступу.

1. 1.2.3 Практичний блок

Питання для самоконтролю

Назвіть види усного спілкування за професійним спрямуванням.

1. Які етапи ділової бесіди ви знаєте?

2. Яких правил етикету необхідно дотримуватися під час проведення службової бесіди?

3. Назвіть особливості телефонної службової розмови?

4. Які жанри публічних виступів ви знаєте?

5. Яке призначення має публічний виступ?

2. Культура мовлення

Особливості слововживання

3. Запам’ятайте:

- на власному досвіді;

- під час обговорення;

- передача за актом;

- зразок на виставку;

- взяти участь у змаганнях.

Завдання

1 Провести телефонну розмову керівника установи із завідувачем відділу.

2 Розіграйте діалоги:

- Прийом на роботу: директор – молодий спеціаліст.

- У кабінеті начальника: начальник – підлеглий.

3 Підготуйте зв^,язне висловлювання на тему: «Усна і писемна форми професійного мовлення» за варіантами:

- звертаючись до слухачів, які не знайомі з поняттям професійного мовлення;

- адресуючи своє висловлювання лінгвістам.

4 Підготуйте й спробуйте публічний виступ на тему: «Молодь і державна мова».

Слухаючи доповідь, охарактеризуйте правильність мовлення доповідача.

Список літератури

1 Головащук С. Українське літературне слововживання .- К., 1995.

2 Гладіліна Г.Г., Сеніна В.К. Питання мовленнєвої культури та сти- лістики. К.- 1997.

3 Дороніна М. Культура спілкування ділових людей .- К., 1995.

4 Загнітко А.П., І .Г. Данилюк. Українське ділове мовлення : професійне і непрофесійне спілкування.-Донецьк,2004.

5 Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично.- М.,1991 .

6 Коваль А. Ділове спілкування . – К.,1992.

7 Коваль А. Культура ділового спілкування .- К.,1995.

8 Корніяка О. Мистецтво гречності.- К.,1995.

9 Лунева О.В. , Хорошилова Е.А. Психология делового общения. -М., 1987.

10 Никольская С. Т.Техника публичной речи. – М.: Знание, 1990.

11 Пономарів О. Культура слова.- К.,1999.

12 Сагач Г. Золотослів.- К.,1995.

13 Томан І. Мистецтво говорити.- К.,2000.

14 Холопова Т. И., Лебедева М. М . Протокол и этикет для деловых людей .-М.,1994.

15 Чмут Т. та ін. Етика ділового спілкування .- К.,1999.

16 Иванова С.Ф. Специфика публичной речи. – М. :Знание, 1978.-320с.