Російська мова: Українська мова:

- благодарить (кого?); - дякувати (кому?);

- причинять (что?); - завдавати (чого?);

- снабжать (чем?); - постачати (що?);

- нуждаться (в чем?); - потребувати (чого?);

- подражать (кому?); - наслідувати (кого?);

Дієслово однакове за змістом в обох мовах може мати різні прийменники.

Наприклад:

Російська мова: Українська мова:

-подготовиться к ; -підготуватися до;

- стремится к; -прагнути до;

- предупреждать о; -попереджувати про;

- думать о; -думати про;

- забота о; -піклування про;

- случилось о; -трапилось через;

-работать по (совместительству); -праювати за (сумісництвом );

-выполнять по(распоряжению); -виконувати за (розпорядженням);

- обратиться по (адресу); -звернутись за (адресою).

В офіційно-діловому стилі є ряд ,особливо, часто повторюваних усталених словосполучень дієслівного типу, де вибір прийменників неможливий. Наприклад: Витратити на ..., відрахування на …, винагорода за …, покладається… та ін.

Донедавна в мові ділових документів широко вживався іменний складений присудок, виражений пасивним дієприкметником, пор.: Довідка видана Скрипці Андрієві Миколайовичу…; Комісія затверджена в складі…;Резолюція підготовлена…; Скарга передана…; Лист адресований…;Статті схвалені…; Зауваження враховані…Речення з таким присудком є одним із різновидів пасивних конструкцій, що співвідносяться з активними конструкціями, присудок яких виражений дієсловом доконаного виду,пор.:Зауваження враховані кимось.- Хтось врахував зауваження. Такі пасивні конструкції не властиві українській мові, тому їх слід замінити конструкціями з присудковими(предикативними) формами на –но, -то, які здавна вживаються в нашій мові є органічними для неї, пор.:Довідку видано Скрипці Андрієві Михайловичу…; Резолюцію підготовлено…; Скаргу передано…; Лист адресовано…; Статті схвалено…; Зауваження враховано…

Складні випадки узгодження присудка з підметом

Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 141, 1991 та ін.), присудок при такому підметі ставиться у формі однини.

Якщо числівник у підметі закінчується на 2,3,4, присудок ставиться у множині. Однина тут можлива тільки тоді, коли повідомлення фіксує той чи інший факт як підсумок або коли повідомленню надається безособовий характер. Наприклад: Було переведено три працівники…

При підметах типу: п^,ять чоловіків, сто п^,ятнадцять тонн, сімнадцять агрегатів тощо, присудок може стояти як в однині, так і в множині.

Підмети зі словами більшість, меншість, ряд, частина, багато, кілька вимагають від присудка форми однини. Відступ від цього правила можливий лише при наявності однорідних членів, дієприкметникових зворотів або підрядних речень, які узгоджуються з підметом у множині . Наприклад: Більшість абітурієнтів, які успішно склали вступні іспити , будуть зараховані на стипендію й забезпечені гуртожитком .

При підметі , вираженому займенником хто, ніхто, ніщо , дехто тощо, присудок ставиться в однині.

Наприклад: Дехто з присутніх на зборах участі в голосуванні не брав.

Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет , роду, присудок узгоджується в роді з підметом, а не з прикладкою. Не завжди буває легко встановити, де в словосполученнях типу: вагон – лабораторія, катер – торпедоносець, вагон – майстерня тощо, є підмет, а де прикладка. Вважається, що прикладкою є поняття вужче, видове, а підметом – ширше, родове поняття з двох наявних.

Коли підмет виражений символічною назвою, присудок повинен узгоджуватись із загальною назвою при цій умові, символічним є написання: завод „Прогрес” завоював перехідний прапор тресту; об’єднання „Світанок” уклало угоду на постачання меблів.

Присудок ставиться в однині ще в таких випадках:

– при наявності протиставних сполучників між однорідними підметами (не – а , не лише – а й);

– при наявності тематичної близькості однорідних підметів;

– при наявності повторюваних слів перед однорідними підметами слів весь , кожний, ніякий ;

– при перерахуванні, особливо в тих випадках, коли висловленню надається підкреслено безособового характеру (у продажу є…);

– зі словами частина, кількість, ряд, число тощо, що мають при собі означення (значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка кількість) і об’єднують однорідні підмети (значна частина станків і механізмів), присудок узгоджується в однині (значна частина врожаю жита і пшениці була відправлена…).