- •1.1 Мова і професія
- •1.1.1 Основні вимоги до мовлення
- •1.1.2 Особливості професійного спілкування
- •1.1.3 Мовленнєвий етикет спілкування
- •1.1.4 Роль гендера у створенні мовної картини світу
- •1.1.5 Практичний блок
- •Культура мовлення
- •1.2 Види усного спілкуванням за професійним спрямуванням. Жанри публічних виступів.
- •1.2.1 Ділова бесіда
- •1.2.2 Жанри публічних виступів
- •1.3 Форми проведення дискусії. Культура мовлення під час дискусії
- •1.3.1 Практичний блок
- •Культура мовлення
- •- У широкому вжитку; - дотримуватися закону;
- •Список літератури
- •7 Иванова с.Ф. Лекторская мастерская. - м.: Знание, 1983.
- •2 Лексичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні.
- •2.1 Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні
- •2.1.1 Практичний блок
- •Список літератури
- •2.2 Багатозначні слова і контекст
- •2.2.1 Омоніми у професійному мовленні
- •2.2.2 Синонімічний вибір слова
- •2.2.3 Пароніми у професійному мовленні
- •2.2.4 Практичний блок
- •Список літератури
- •2.3 Номенклатурні назви в професійному мовленні
- •Правопис географічних назв з номенклатурними словами та без них
- •2.3.1 Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •2.3.2 Практичний блок
- •Словник
- •Список літератури
- •Грищенко а.П. Та інші. Сучасна українська літературна мова. – к., 1997.
- •3 Морфологічні норми сучасної української мови у професійному спілкуванні
- •3.1 Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
- •3.1.1 Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні
- •3.1.2 Особливості використання займенників у професійному мовленні
- •3.1.3 Практичний блок
- •Завдання
- •3.2 Особливості використання числівників у професійному мовленні
- •3.2.1 Практичний блок
- •3.3 Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні
- •3.3.1 Практичний блок
- •3.4. Особливості використання прийменників у професійному мовленні
- •3.4.1 Практичний блок
- •Експертиза (лат. Expertus- досвідчений) – дослідження й вирішення певного питання за допомогою досвідчених людей , знавців даної справи ; експерт –знавець.
- •Список літератури
- •4.Синтаксичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні
- •4.1 Синтаксичні особливості професійних текстів
- •4.1.1 Практичний блок
- •4.2 Складні випадки керування і узгодження
- •Російська мова: Українська мова:
- •Складні випадки узгодження присудка з підметом
- •4.2.1 Практичний блок
- •Список літератури
- •4.3 Особливості перекладу текстів українською мовою. Комп`ютерний переклад текстів
- •4.3.1 Практичний блок
- •5 Укладання фахових документів
- •5.1 Загальні вимоги до складання та оформлення документів
- •Друкарня “Преса України” Никонову Миколі Петровичу
- •5.1.1 Укладання документів щодо особового складу
- •Автобіографія
- •5.1.2 Розпорядчий документ
- •5.1.3 Практичний блок
- •Словник
- •Список літератури
- •5.2 Довідково – інформаційні документи
- •Пояснювальна записка – це службовий документ, в якому пояснюється зміст окремих положень основного документа (плану, звіту, проекту тощо) чи причини якихось подій, фактів, провин.
- •Витяг з протоколу №5
- •Секретар (підпис) н.І. Братчик Службові листи - це найпоширеніший вид документації, один із способів обміну інформацією.
Список літератури
1 Ботвина Н.В. Ділова українська мова. – К.: АртЕк, 2001.–275с.
2 Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови. – К.: МАУП, 2002.– 207с.
3 Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови – К.: Тов.”ЛДЛ”,1998. – 175с.
Горбул О.Д. Ділова українська мова. –К.: Знання , 2000.– 226с.
Гриднева Л. М. Граматика ділової людини. Норма . Типологія помилок : Навч. посібник. К .,1998.
Загнітко А.П., І.Г. Данилюк. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. –Донецьк, 2004.
Зубков М. Сучасна українська ділова мова.– Х.: Торсінг,2002.– 447с.
Козачук Г.О. Українська мова: Практикум . –К.:Вища шк ., 1991. – 397с.
Козачук Г.О., Шкуратяна Н.Г. Практичний курс української мови.– К.: Вища шк., 1993.– 304с.
Лобода В.В , Скуратівський Л.В. Українська мова в таблицях: Довідник.– К.: Вища шк., 1993.– 239с.
Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова. – К.: Либідь, 1998.– 415с.
Плотницька І.М. Ділова українська мова. – К.: Міленіум, 2001.– 265с.
4.Синтаксичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні
4.1 Синтаксичні особливості професійних текстів
Офіційно–діловий стиль більшою мірою, порівняно з науковим, вимагає бездоганного дотримання правил побудови речень.Якщо в науковому тексті зустрічаються питальні, інколи окличні речення, то для документів властивий розповідний характер речень.
Для професійного мовлення характерний прямий порядок слів. Це виражається таким чином:
– Підмет стоїть перед присудком (Кияни відчули переміни...).
– Узгоджене означення знаходиться перед означуваним словом, неузгоджене одразу ж після нього (Пайовий внесок оплачується на підставі).
– Вставні слова ставляться на початку речення: вони вказують на висловлене раніше, служать для пояснення окремих слів і словосполучень, відсилають до джерел та ін. (Як зазначалося раніше, треба виходити із інтересів акціонерів. ).
Використання непрямого порядку слів у ділових та наукових текстах виправдане, коли треба наголосити на певному слові. Наприклад, у повідомленні: «Завтра відбудеться засідання ревізійної комісії», наголошується на часі проведення заходу.
Присудок переважно має форму теперішнього часу. Поширені пасивні конструкції із дієсловами на -ться (виплати нараховуються, проект обговорюється).
Властиво, що в текстах наукового та офіційно-ділового стилю використовується „нанизування” слів в одному відмінку (часто родовому, орудному) .
Частовживані в документах та наукових працях інфінітивні форми дієслів (зробити, включити, сприяти, відзначити і под.) Для ділових паперів характерне застосування наказової форми дієслів у перший особі однини (наказую, пропоную).
Важливою ознакою ділових паперів є часте використання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають документам стислості.
Типова ознака офіційно-ділового стилю — використання віддієслівних іменників.
Віддієслівні іменники забезпечують однозначність, узагальненість змісту і надають документам певної офіційності. У документах вживають розщеплені присудки, бо вони конкретніші за дієслівні відповідники.
Наприклад
Пропонуємо проводити змагання з футболу. Рекомендуємо надавати перевагу товарам вітчизняних виробників.
У мові документів вживаємо стійкі, стандартизовані сполучення типу: відповідно до, у зв’язку, згідно , з метою , необхідний для, взяти за основу.
У діловому мовленні надається перевага непрямій мові, тоді як в науковому поширене цитування. Пряме відтворення чужої мови в діловій документації використовується як посилання на прийняті закони, видані розпорядження тощо.
Тексти наукового й ділового стилів широко послуговуються простими реченнями. Особливістю ділового мовлення є переважне використання серед складних речень підрядних з'ясувальних, означальних речень, а також із значенням мети й умови.