- •1.1 Мова і професія
- •1.1.1 Основні вимоги до мовлення
- •1.1.2 Особливості професійного спілкування
- •1.1.3 Мовленнєвий етикет спілкування
- •1.1.4 Роль гендера у створенні мовної картини світу
- •1.1.5 Практичний блок
- •Культура мовлення
- •1.2 Види усного спілкуванням за професійним спрямуванням. Жанри публічних виступів.
- •1.2.1 Ділова бесіда
- •1.2.2 Жанри публічних виступів
- •1.3 Форми проведення дискусії. Культура мовлення під час дискусії
- •1.3.1 Практичний блок
- •Культура мовлення
- •- У широкому вжитку; - дотримуватися закону;
- •Список літератури
- •7 Иванова с.Ф. Лекторская мастерская. - м.: Знание, 1983.
- •2 Лексичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні.
- •2.1 Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні
- •2.1.1 Практичний блок
- •Список літератури
- •2.2 Багатозначні слова і контекст
- •2.2.1 Омоніми у професійному мовленні
- •2.2.2 Синонімічний вибір слова
- •2.2.3 Пароніми у професійному мовленні
- •2.2.4 Практичний блок
- •Список літератури
- •2.3 Номенклатурні назви в професійному мовленні
- •Правопис географічних назв з номенклатурними словами та без них
- •2.3.1 Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •2.3.2 Практичний блок
- •Словник
- •Список літератури
- •Грищенко а.П. Та інші. Сучасна українська літературна мова. – к., 1997.
- •3 Морфологічні норми сучасної української мови у професійному спілкуванні
- •3.1 Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
- •3.1.1 Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні
- •3.1.2 Особливості використання займенників у професійному мовленні
- •3.1.3 Практичний блок
- •Завдання
- •3.2 Особливості використання числівників у професійному мовленні
- •3.2.1 Практичний блок
- •3.3 Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні
- •3.3.1 Практичний блок
- •3.4. Особливості використання прийменників у професійному мовленні
- •3.4.1 Практичний блок
- •Експертиза (лат. Expertus- досвідчений) – дослідження й вирішення певного питання за допомогою досвідчених людей , знавців даної справи ; експерт –знавець.
- •Список літератури
- •4.Синтаксичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні
- •4.1 Синтаксичні особливості професійних текстів
- •4.1.1 Практичний блок
- •4.2 Складні випадки керування і узгодження
- •Російська мова: Українська мова:
- •Складні випадки узгодження присудка з підметом
- •4.2.1 Практичний блок
- •Список літератури
- •4.3 Особливості перекладу текстів українською мовою. Комп`ютерний переклад текстів
- •4.3.1 Практичний блок
- •5 Укладання фахових документів
- •5.1 Загальні вимоги до складання та оформлення документів
- •Друкарня “Преса України” Никонову Миколі Петровичу
- •5.1.1 Укладання документів щодо особового складу
- •Автобіографія
- •5.1.2 Розпорядчий документ
- •5.1.3 Практичний блок
- •Словник
- •Список літератури
- •5.2 Довідково – інформаційні документи
- •Пояснювальна записка – це службовий документ, в якому пояснюється зміст окремих положень основного документа (плану, звіту, проекту тощо) чи причини якихось подій, фактів, провин.
- •Витяг з протоколу №5
- •Секретар (підпис) н.І. Братчик Службові листи - це найпоширеніший вид документації, один із способів обміну інформацією.
1.1.3 Мовленнєвий етикет спілкування
Мовленнєвий етикет – це складна система мовних знаків, що спирається на моральні правила й вимоги і вказує на ставлення як до інших людей, так і до себе. Не слід порушувати вироблених суспільством формул етикету, тобто правил вітання, знайомства, прощання, вдячності, вибачення, запрошення, схвалення тощо.
Для того, щоб професійне спілкування було ефективним, важливо, щоб його учасники зверталися один до одного на “Ви”. В обов’язковому порядку слід звертатися до іншого на ім’я та по батькові. Ефективним є й вчасно висловлене слово „дякую”.
Усне професійне спілкування передбачає всілякі способи взаємодії з людьми, використання різних комунікативних засобів – вербальних (словесних) і невербальних (несловесних). Вербальне ділове спілкування може здійснюватися за дуже неоднакових обставин: одні вимоги ставить перед нами розмова з однією людиною, інші – спілкування з кількома людьми, ще інше – з цілим залом слухачів. Неоднаково ми будуємо розмову, якщо діловий партнер сидить перед нами і якщо він звертається до нас по телефону.
У будь-якому разі, щоб досягти мети спілкування, ділова людина повинна мати не тільки певний фізичний та інтелектуальний потенціал, навички комунікації, а й знати правила ділового спілкування, або, інакше, – правила ділового етикету.
Вітання. Сьогодні набули певного поширення такі форми вітання: Доброго дня (ранку, вечора), вітаю Вас, Олександре Степановичу або Доброго здоров`я, пані Галино. За сучасним діловим етикетом першим вітається молодший зі старшим, підлеглий з керівником, студент з викладачем.
Знайомство і представлення. Залежно від рівня офіційності процедура знайомства набирає дедалі більше формальної вимоги. Найчастіше, коли вам конче потрібно встановити ділові контакти, вдаються до послуг третьої особи – до посередника, який представить вас діловому партнеру. Коли посередника немає, а вам терміново потрібно вирішити певне питання, слід представитися самому.
Знайомлячись і називаючи себе, чітко вимовляйте своє прізвище, ім`я по батькові (чи тільки ім`я), тобто називайте себе так, як би ви воліли почути звернення до себе від особи, яку вам представляють. Жінка теж називає себе під час знайомства – зрозуміло, якщо її попередньо не відрекомендували: ”Познайомтесь! Це наш найвправніший менеджер Марія Степанівна”.
Якщо ділове знайомство відбулося, і ви хочете, щоб воно стало тривалим і приємним, тоді вам слід дотримуватися таких правил:
- коли ви не можете згадати, як звуть вашого ділового партнера, перепитайте ще раз: це краще, ніж ламати голову над якимось особливим звертанням;
- у товаристві не слід перешіптуватись потай від інших, плескати долонею по столу і надто енергійно виражати свої емоції, довго говорити про власне самопочуття;
- розповідаючи про відсутнього, не можна казати він чи вона – треба називати людину на ім`я;
- в установі слід дочекатися запрошення господаря сісти.
Форма звертання. Ввічливим вважається звертання на Ви:
- до малознайомої або незнайомої людини;
- до свого друга чи приятеля в офіційних умовах спілкування (на зборах чи на вченій раді, у присутності офіційних осіб тощо);
- до рівного й старшого за віком чи становищем;
- за підкреслено чемного, стриманого ставлення.
Звертання на ти у ділових контактах – дуже складна проблема. З одного боку, це ознака особливого довір`я. З іншого, – коли, скажімо, начальник говорить “ти” своїм підлеглим, – це принизливо для обох сторін, таке звертання ображає старших за віком.
