
- •1.1 Мова і професія
- •1.1.1 Основні вимоги до мовлення
- •1.1.2 Особливості професійного спілкування
- •1.1.3 Мовленнєвий етикет спілкування
- •1.1.4 Роль гендера у створенні мовної картини світу
- •1.1.5 Практичний блок
- •Культура мовлення
- •1.2 Види усного спілкуванням за професійним спрямуванням. Жанри публічних виступів.
- •1.2.1 Ділова бесіда
- •1.2.2 Жанри публічних виступів
- •1.3 Форми проведення дискусії. Культура мовлення під час дискусії
- •1.3.1 Практичний блок
- •Культура мовлення
- •- У широкому вжитку; - дотримуватися закону;
- •Список літератури
- •7 Иванова с.Ф. Лекторская мастерская. - м.: Знание, 1983.
- •2 Лексичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні.
- •2.1 Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні
- •2.1.1 Практичний блок
- •Список літератури
- •2.2 Багатозначні слова і контекст
- •2.2.1 Омоніми у професійному мовленні
- •2.2.2 Синонімічний вибір слова
- •2.2.3 Пароніми у професійному мовленні
- •2.2.4 Практичний блок
- •Список літератури
- •2.3 Номенклатурні назви в професійному мовленні
- •Правопис географічних назв з номенклатурними словами та без них
- •2.3.1 Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •2.3.2 Практичний блок
- •Словник
- •Список літератури
- •Грищенко а.П. Та інші. Сучасна українська літературна мова. – к., 1997.
- •3 Морфологічні норми сучасної української мови у професійному спілкуванні
- •3.1 Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
- •3.1.1 Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні
- •3.1.2 Особливості використання займенників у професійному мовленні
- •3.1.3 Практичний блок
- •Завдання
- •3.2 Особливості використання числівників у професійному мовленні
- •3.2.1 Практичний блок
- •3.3 Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні
- •3.3.1 Практичний блок
- •3.4. Особливості використання прийменників у професійному мовленні
- •3.4.1 Практичний блок
- •Експертиза (лат. Expertus- досвідчений) – дослідження й вирішення певного питання за допомогою досвідчених людей , знавців даної справи ; експерт –знавець.
- •Список літератури
- •4.Синтаксичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні
- •4.1 Синтаксичні особливості професійних текстів
- •4.1.1 Практичний блок
- •4.2 Складні випадки керування і узгодження
- •Російська мова: Українська мова:
- •Складні випадки узгодження присудка з підметом
- •4.2.1 Практичний блок
- •Список літератури
- •4.3 Особливості перекладу текстів українською мовою. Комп`ютерний переклад текстів
- •4.3.1 Практичний блок
- •5 Укладання фахових документів
- •5.1 Загальні вимоги до складання та оформлення документів
- •Друкарня “Преса України” Никонову Миколі Петровичу
- •5.1.1 Укладання документів щодо особового складу
- •Автобіографія
- •5.1.2 Розпорядчий документ
- •5.1.3 Практичний блок
- •Словник
- •Список літератури
- •5.2 Довідково – інформаційні документи
- •Пояснювальна записка – це службовий документ, в якому пояснюється зміст окремих положень основного документа (плану, звіту, проекту тощо) чи причини якихось подій, фактів, провин.
- •Витяг з протоколу №5
- •Секретар (підпис) н.І. Братчик Службові листи - це найпоширеніший вид документації, один із способів обміну інформацією.
2.3.2 Практичний блок
Питання для самоконтролю
1 Що таке номенклатурні назви? Чим вони відрізняютьсчя від термінів?
2 Як пишуться географічні назви з номенклатурними словами та без них?
3 Як відмінюються скорочені слова, абревіатури?
Словник
Акція (фр. Action, від лат. Actio – дія, дозвіл) – цінний папір, що приносить дивіденди; свідоцтво про участь його власника в акціонерному товаристві.
Асоціація (лат. Assоciation – об,єднання) спілка; об,єднання організацій або осіб для досягнення спільної господарської, політичної, наукової, культурної мети.
Бандероль (фр. Banderole) – вид поштової кореспонденції, встановлений для пересилання за заниженим тарифом друкованої продукції (книг, газет журналів) ділових паперів; ярлик, паперова наклейка на товарі, що засвідчує сплату акцизу або мита.
Завдання
1 Виберіть з поданих у дужках правильний варіант скорочення, аргументуйте свій вибір.
Тисменицький (р-н, рай-н, рай., р.); товари (1-шого, 1, 1-ого, 1-го) сорту; на площі 100 (г., гект., га); (о, о., оз.) Свитязь; (м., м) Київ; у 2000 – 2007 (р.р., р., рр. Р, рр); 135 (р до н.е., р. до н.е.); на початку ХХ (с., стол., ст, ст.); на висоті 1264 (м., м); юристів готує (юр., ю., юрид.) (ф-т, фак-т, фак.); заняття проводить (пр., проф., п., профес.) Пустовіт.
2 Пригадайте та розшифруйте наступні номенклатурні позначення. Де вони можуть використовуватися?
кг, п., ст., гл, с., доц., д. філол. н., м., обл., проф., М., ін., год., ц, пп., смт., ч., К., р., ц. р., Х., хв., м, т, р-н, чл.-кор., вид-во, див., пров..
3 Пояснити правопис слів, складіть з ними речення.
Донбас, ООН, Укртелефільм, ТЕЦ, фінплан, техпроект, телецентр, держконтроль, техдокументація.
4 Утворіть прислівники від географічних назв. Від яких із поданих власних назв можливі прикметникові варіанти?
Кривий Ріг, Париж, Сиваш, Овруч, Буг, Полісся, Прип’ять, Біла Церква, Прага, Коростень, Бахмач, Одеса, Дрогобич.
Список літератури
Ботвина Н.В.Ділова українська мова – К.: Артек ., 2001. – 275с.
Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови. – К.: МАУП. 2002. – 207с.
Грищенко а.П. Та інші. Сучасна українська літературна мова. – к., 1997.
Глущик С.В. Дияк О.В. Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2004. – 398с.
Коваль А.П. Ділове спілкування. К.,- 1986.
Мацько Л.І., Сидоренко О.М. Українська мова. – К.: Либідь, 1998. – 415с.
Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Прак. посібник. 4-те вид. К.,- 2000.
Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. –К.: Либідь, 1992. – 248с.
Плотницька І.М. Ділова українська мова. – К.: Міленум 2001. – 265с.
Сборник типовых договоров / Сост .В .М. Прудников. 2е изд., испр. и доп. – М.: ИНФРА-М, 1995. – 320с.
Шевчук С. Українське ділове мовлення – К.: Арта, 2004. – 590с.
3 Морфологічні норми сучасної української мови у професійному спілкуванні
3.1 Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
Слід віддавати перевагу абстрактним, неемоційним, однозначним іменникам книжного походження: автор, біографія, варіант, звершення, зона, інгредієнт, компрометація, кон’юнктура, лабораторія, маркетинг, номенклатура, об'єктивність, поборник, прецедент та ін.
Ненормативний варіант: Нормативний варіант:
- анонімка; - анонімний лист;
- заліковка; - залікова книжка;
- маршрутка; - маршрутне таксі;
- авто; - автомобіль;
- водичка. - вода.
Слід уживати іменники на означення статусу, професії, посади, звання (у більшості випадків) у чоловічому роді.
Ненормативний варіант: Нормативний варіант:
- викладачка хімії; - викладач хімії;
- касирка (касирша) заводу; - касир заводу;
- лаборантка (лаборантша) відділу; - лаборант відділу;
- бригадирка (бригадирша) цеху; - бригадир цеху;
- працівниця фірми; - працівник фірми;
- учителька школи; - учитель школи.
Залежні слова від найменування посади чи звання узгоджуються із цим найменуванням лише в чоловічому роді: бухгалтер фірми виявив;старший інспектор комісії записав, висококваліфікований кухар ресторану переміг.
Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою, фахом тощо: Кравченко Тетяна Василівна зазначила, що…
Використання збірних іменників, що позначають:
1) сукупність однакових або подібних понять, істот, тварин, предметів тощо потрібно заміняти іменниками у формі множини
Ненормативний варіант: Нормативний варіант:
- студентство; - студенти;
- професура; - професори;
- піхота; - піхотинці;
- генералітет; - генерали.
2) сукупні поняття професійної діяльності, назви осіб за фахом і місцем роботи, проживання та національною приналежністю треба передавати за допомогою додаткових слів, що пояснюють узагальнення
Ненормативний варіант: Нормативний варіант:
- поштарі; - працівники пошти;
- заводчани; - працівники заводу;
- городяни; - мешканці міста;
Уживати форму кличного відмінка тільки у звертанні до осіб, називаючи:
- статус – знавцю, колего, товаришу;
- посаду – директоре, завідувачу, голово;
- звання – професоре, капітане, академіку;
- професію – лаборанте, перекладачу, секретарю;
- родича – батьку, мати, сестре, тітко;
- ім'я – Ігоре (Ігорю), Олеже, Миколо, Юрію, Маріє, Ольго, Наталіє, Любове;
- ім'я по батькові – Іллічу, Анатолійовичу, Євгеновичу, Іллівно, Анатоліївно, Євгенівно.
Наприклад:
Шановний пане полковнику! Вельмишановна панно Ївго! Дорога пані Валеріє! Колего Дмитре! Друже Іллє Васильовичу! Пане Петрашу! Добродію Чорноволе !
Указуючи час за роком, слід узгоджувати іменник із числівником, займенником чи прикметником не в місцевому відмінку з прийменником у (в), а в родовому відмінку без прийменника.
Ненормативний варіант: Нормативний варіант:
- У 2001 р. (році)…; - 2001 р. (року)…;
- У першому році…; - Першого року…;
- У цьому (тому) році…; - Цього (того) року…;
- У наступному році…; - Наступного року…
- Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа.
Ненормативний варіант: Нормативний варіант:
- придбали нову шкіряну мебель - придбали нові шкіряні
меблі;
- зробили позначки різними - зробили позначки різним чорнилами; чорнилом;
- похорони призначили на…; - похорон призначили на…
Надавати перевагу не дієсловaм, а віддієслівним іменникам, які забезпечують однозначність і водночас узагальненість змісту:
Hенормативний варіант: Hормативний варіант:
- допомагати; - надати допомогу;
- доручити; - дати доручення;
- змагатися; - провести змагання;
- наїхати; - зробити наїзд;
- оглянути; - здійснити огляд;
- переговорити; - вести переговори.
Але в наказах, розпорядженнях та інших документах використовується форма наказового способу дієслова (доручити, оглянути).
Слід уживати прізвища, що дорівнюють назвам істот, предметів або явищ, в поєднанні з ім'ям, назвою посади тощо.
Наприклад: Викликати водія Зайця.
Абстрактні іменники не мають форм множини (хід, поділ, рух газів).
Речовинні іменники (вода, кров і т. ін.) вживаються в множині, коли позначають вид, сорт, тип речовини (ароматичні масла, мінеральні солі).