
- •1.1 Мова і професія
- •1.1.1 Основні вимоги до мовлення
- •1.1.2 Особливості професійного спілкування
- •1.1.3 Мовленнєвий етикет спілкування
- •1.1.4 Роль гендера у створенні мовної картини світу
- •1.1.5 Практичний блок
- •Культура мовлення
- •1.2 Види усного спілкуванням за професійним спрямуванням. Жанри публічних виступів.
- •1.2.1 Ділова бесіда
- •1.2.2 Жанри публічних виступів
- •1.3 Форми проведення дискусії. Культура мовлення під час дискусії
- •1.3.1 Практичний блок
- •Культура мовлення
- •- У широкому вжитку; - дотримуватися закону;
- •Список літератури
- •7 Иванова с.Ф. Лекторская мастерская. - м.: Знание, 1983.
- •2 Лексичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні.
- •2.1 Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні
- •2.1.1 Практичний блок
- •Список літератури
- •2.2 Багатозначні слова і контекст
- •2.2.1 Омоніми у професійному мовленні
- •2.2.2 Синонімічний вибір слова
- •2.2.3 Пароніми у професійному мовленні
- •2.2.4 Практичний блок
- •Список літератури
- •2.3 Номенклатурні назви в професійному мовленні
- •Правопис географічних назв з номенклатурними словами та без них
- •2.3.1 Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •2.3.2 Практичний блок
- •Словник
- •Список літератури
- •Грищенко а.П. Та інші. Сучасна українська літературна мова. – к., 1997.
- •3 Морфологічні норми сучасної української мови у професійному спілкуванні
- •3.1 Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
- •3.1.1 Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні
- •3.1.2 Особливості використання займенників у професійному мовленні
- •3.1.3 Практичний блок
- •Завдання
- •3.2 Особливості використання числівників у професійному мовленні
- •3.2.1 Практичний блок
- •3.3 Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні
- •3.3.1 Практичний блок
- •3.4. Особливості використання прийменників у професійному мовленні
- •3.4.1 Практичний блок
- •Експертиза (лат. Expertus- досвідчений) – дослідження й вирішення певного питання за допомогою досвідчених людей , знавців даної справи ; експерт –знавець.
- •Список літератури
- •4.Синтаксичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні
- •4.1 Синтаксичні особливості професійних текстів
- •4.1.1 Практичний блок
- •4.2 Складні випадки керування і узгодження
- •Російська мова: Українська мова:
- •Складні випадки узгодження присудка з підметом
- •4.2.1 Практичний блок
- •Список літератури
- •4.3 Особливості перекладу текстів українською мовою. Комп`ютерний переклад текстів
- •4.3.1 Практичний блок
- •5 Укладання фахових документів
- •5.1 Загальні вимоги до складання та оформлення документів
- •Друкарня “Преса України” Никонову Миколі Петровичу
- •5.1.1 Укладання документів щодо особового складу
- •Автобіографія
- •5.1.2 Розпорядчий документ
- •5.1.3 Практичний блок
- •Словник
- •Список літератури
- •5.2 Довідково – інформаційні документи
- •Пояснювальна записка – це службовий документ, в якому пояснюється зміст окремих положень основного документа (плану, звіту, проекту тощо) чи причини якихось подій, фактів, провин.
- •Витяг з протоколу №5
- •Секретар (підпис) н.І. Братчик Службові листи - це найпоширеніший вид документації, один із способів обміну інформацією.
Правопис географічних назв з номенклатурними словами та без них
Географічні назви, що складаються з двох чи трьох слів, пишуться з великої літери, а їх родові позначення – з малої, наприклад: Азовське море, Весела слобода, Велике Ведмеже озеро.
Проте, коли в таких географічних назвах означувані слова не сприймаються як родові позначення, вони теж пишуться з великої літери: Ярославів Вал, Красні Ворота, Гола Пристань, Біла Церква.
Назви, запозичені з російської мови, не викликають особливих труднощів і передаються за фонетичним принципом: Бурятія, Бородіно, Бєлгород, Тагіл.
Якщо ж у російських географічних назвах є суфікси: -ск, -цк, -ич та інші, то при перекладі на українську мову ці суфікси змінюються українськими відповідниками – -ськ, -цьк, -ич та ін. Наприклад: Донецьк, Нижньоамурськ, Углич.
Іноді доводиться перекладати на українську мову російські прикметники, що входять до назви. Наприклад: Північний Льодовитий океан (Северный Ледовитый океан), Біле море (Белое море).
Важливо запам’ятати, що назви залізничних станцій в українській мові не відмінюються, назви міст відмінюються. Наприклад: Поїзд зупинився на станції Біличі; У Біличах працювало понад три тисячі студентів; На станції Шевченкове поїзд стоятиме 15 хвилин; Біля села Шевченкового зупинилася колона машин.
Не відмінюються географічні назви, що складаються із двох слів. Наприклад: Вантаж направлений у місто Біла Церква. За станцією Кам’янець-Подільський розташувати стоянку автомашин.
Якщо перед назвами островів, річок, озер, гір є означуване слово, то сама назва не змінюється. Наприклад: Вздовж річки Сула розташувати табір.
2.3.1 Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
Розрізняють два види скорочення слів:
а) для зорового сприйняття; б) для вживання в усній і письмовій мові.
Скорочення першого типу не мають граматичного оформлення, вони позначаються малими літерами, наприклад: і т.д., р-н, м-ць., тов.; повторення початкових літер: тт., рр.; дробове написання п/я, н/р. Це – нормативні скорочення.
Другий тип: АН-24, ТУ-104, КПІ – пишуться без крапок і мають граматичні форми.
Подаємо деякі зразки скорочень, які вживаються в ділових паперах:
назви документів: РКК, ОРД, техплан, техдокументація;
назви посад, учених ступенів, звань: член-кор., проф., канд. філол. наук, зав., заст.;
офіційні форми звертання: доб., п.;
офіційні назви організацій, установ, відділів: агропром, фінвідділ, Київміськбуд, Укрземпроект;
скорочення, вживані в планово-обліковій документації:
Промінвестбудбанк, Техпромфінплан тощо.
Назви установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин слів, пишуться:
з великої літери, якщо ці слова вживаються на позначення установ одинично: Укрпромбуд, Укрнафта, Укрміжколгоспбуд, Укрцукорпром, Укроргводбуд;
з малої літери, якщо такі слова є родовими назвами: міськрада, облвно, педінститут, оргвідділ.
Складноскорочені назви, утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишуться великими літерами: НЛО, АТС, АПН, МАУ, РАУ, КІБІ, ТЕЦ, ГЕС.
Складноскорочення від загальних назв, які вимовляються як звичайні слова (без вставних звуків), пишуться малими літерами: неп (під час непу). Такі слова відмінюються.
Приклади графічних скорочень:
АБП – автоматичний блокуючий пристрій;
АВ – адміністративний відділ;
АВК – автоматизований вимірювальний комплекс;
АВН – апарат високої напруги;
АВП – автоматичний вимірювальний прилад;
АВТ – автоматичний вимикач телевізорів;
АГУ – адміністративно-господарське управління;
ВП – виробничий процес;
ЕК – енергетичний комплекс;
ЕКМ – електронна керуюча машина;
ЕКОМ – електронна клавішна обчислювальна машина;
ЕМП – електромагнітне поле;
ЄВМ – єдина високовольтна мережа;
НВП – навчально-виробниче підприємство;
НТО – науково-технічна операція.