
- •1.1 Мова і професія
- •1.1.1 Основні вимоги до мовлення
- •1.1.2 Особливості професійного спілкування
- •1.1.3 Мовленнєвий етикет спілкування
- •1.1.4 Роль гендера у створенні мовної картини світу
- •1.1.5 Практичний блок
- •Культура мовлення
- •1.2 Види усного спілкуванням за професійним спрямуванням. Жанри публічних виступів.
- •1.2.1 Ділова бесіда
- •1.2.2 Жанри публічних виступів
- •1.3 Форми проведення дискусії. Культура мовлення під час дискусії
- •1.3.1 Практичний блок
- •Культура мовлення
- •- У широкому вжитку; - дотримуватися закону;
- •Список літератури
- •7 Иванова с.Ф. Лекторская мастерская. - м.: Знание, 1983.
- •2 Лексичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні.
- •2.1 Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні
- •2.1.1 Практичний блок
- •Список літератури
- •2.2 Багатозначні слова і контекст
- •2.2.1 Омоніми у професійному мовленні
- •2.2.2 Синонімічний вибір слова
- •2.2.3 Пароніми у професійному мовленні
- •2.2.4 Практичний блок
- •Список літератури
- •2.3 Номенклатурні назви в професійному мовленні
- •Правопис географічних назв з номенклатурними словами та без них
- •2.3.1 Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення
- •2.3.2 Практичний блок
- •Словник
- •Список літератури
- •Грищенко а.П. Та інші. Сучасна українська літературна мова. – к., 1997.
- •3 Морфологічні норми сучасної української мови у професійному спілкуванні
- •3.1 Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
- •3.1.1 Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні
- •3.1.2 Особливості використання займенників у професійному мовленні
- •3.1.3 Практичний блок
- •Завдання
- •3.2 Особливості використання числівників у професійному мовленні
- •3.2.1 Практичний блок
- •3.3 Особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні
- •3.3.1 Практичний блок
- •3.4. Особливості використання прийменників у професійному мовленні
- •3.4.1 Практичний блок
- •Експертиза (лат. Expertus- досвідчений) – дослідження й вирішення певного питання за допомогою досвідчених людей , знавців даної справи ; експерт –знавець.
- •Список літератури
- •4.Синтаксичні норми сучасної української мови в професійному спілкуванні
- •4.1 Синтаксичні особливості професійних текстів
- •4.1.1 Практичний блок
- •4.2 Складні випадки керування і узгодження
- •Російська мова: Українська мова:
- •Складні випадки узгодження присудка з підметом
- •4.2.1 Практичний блок
- •Список літератури
- •4.3 Особливості перекладу текстів українською мовою. Комп`ютерний переклад текстів
- •4.3.1 Практичний блок
- •5 Укладання фахових документів
- •5.1 Загальні вимоги до складання та оформлення документів
- •Друкарня “Преса України” Никонову Миколі Петровичу
- •5.1.1 Укладання документів щодо особового складу
- •Автобіографія
- •5.1.2 Розпорядчий документ
- •5.1.3 Практичний блок
- •Словник
- •Список літератури
- •5.2 Довідково – інформаційні документи
- •Пояснювальна записка – це службовий документ, в якому пояснюється зміст окремих положень основного документа (плану, звіту, проекту тощо) чи причини якихось подій, фактів, провин.
- •Витяг з протоколу №5
- •Секретар (підпис) н.І. Братчик Службові листи - це найпоширеніший вид документації, один із способів обміну інформацією.
2.2.2 Синонімічний вибір слова
Синоніми (від грец. “однойменний”) – слова, що мають спільне значення, але відрізняються відтінками значень чи стилістичними забарвленнями.
Кілька синонімів утворюють синонімічний ряд. Домінанта – стрижневе, або опорне слово, що виражає найзагальніші значення й не має стилістичних відтінків. У професійній сфері, як правило, функціонують домінанти.
Види синонімів:
– лексичні – подібні або тотожні за значенням слова. Наприклад: аргумент – доказ; кредит – позика;
– ідеографічні (значеннєві) – передають різні (значеннєві) відтінки того самого поняття. Наприклад: говорити – виступати, проголошувати, розмовляти;
– стилістичні – мають різне стилістичне забарвлення. Наприклад: говорити-базікати, патякати;
– синтаксичні – граматично різні конструкції, що виражають ту саму думку. Наприклад, конструкцію, виражену дієприкметниковим зворотом можна замінити підрядним реченням;
– морфологічні – варіантні форми, що передають те саме поняття. Наприклад: ректору і ректорові; директору і директорові.
Приклади вживання синонімів
Відносини – взаємини – стосунки – відношення – ставлення.
Слова “відносини”; “стосунки”; “взаємини” використовуються на означення стосунків, взаємин між членами якогось колективу, громади, між суспільними групами, класами, суспільно-економічними та політичними об’єднаннями: відносини між країнами, взаємини між дітьми, приятельські стосунки.
Слово - термін «відносини» вживається у різних галузях науки, переважно суспільного, економічного та політичного характеру: виробничі відносини, міжнародні (дипломатичні) відносини, торговельні (ринкові, товарні, кредитні) відносини.
Слово “стосунки” широко використовується на означення зв’язків, контактів взагалі: стосунки з республіканськими художніми організаціями.
Слово “ставлення” вживається тоді, коли йдеться про вияви певних почуттів до кого-небудь: ставлення до життя, праці; ставлення до товариства книголюбів.
Слово “відношення” виражає взаємозв’язки між предметами, явищами тощо. Воно передає зміст поняття „стосунки, причетність до кого-, чого-небудь; зв’язок з ким або чим”: Він мав відношення до цього випуску (тобто був причетний до цього випуску).
У термінологічному значенні слово “відношення” використовується в математиці, мовознавстві: арифметичне відношення, синтаксичні відношення.
В офіційно-діловому стилі слово “відношення” вживається як діловий лист, який надсилається до установи або офіційній особі.
2.2.3 Пароніми у професійному мовленні
Пароніми – це однокореневі слова, близькі за звучанням, але різні за значенням або які частково збігаються в значенні.
Пароніми за характером смислових зв’язків поділяються на групи:
синонімічні (важкий – тяжкий);
антонімічні (прогрес – регрес; еміграція – імміграція);
такі, що мають семантичну близькість (витрати – затрати; вирізнятися – відрізнятися);
тематичні (абонент – абонемент; компанія – кампанія).
Приклади вживання паронімів.
Економічний і економний
Слово економічний вживається стосовно понять, пов’язаних з економікою – суспільно-виробничими відносинами, господарською і фінансовою діяльністю: економічні системи, економічна стратегія, економічний потенціал, економічний прогрес.
Слово економний співвідноситься зі словами економія, економити і тому має інше значення – “який бережливо, ощадливо витрачає що-небудь”, сприяє економії: економічні рухи, економічні витрати.