2.5 Типологічні особливості сучасних студентів

Джерело справжньої оригінальності

починається з того, щоб не мати

бажання бути тим, ким ви не є.

Л. Вітгенштейн,

австралійський філософ.

У психології широко використовується типологія особистості — класифікація людей на групи за певними істотними ознаками, їхнім співвідношенням, за «прототипом».

Хоча всі ми різні, однак культура певного соціального середовища в конкретний історичний період накладає глибокий відбиток на психологію особистості, формує як індивідуальні її відмінності, так і типові особливості.

До чинників, які визначають соціально психологічний портрет сучасного студента, належать такі:

• рівень підготовки, система цінностей, ставлення до навчання, уявлення про своє професійне майбутнє тощо;

• організайія навчального процесу у вищій школі, рівень викладання, тип взаємин викладача со студентом та інші.

За рівнем професійної спрямованності М. І. Дьяченко, Л. А. Кандибович розглядають таку типологію студентів:

Першій тип — студенти з позитивною професійною спрямованістю, яка зберігається протягом усього періоду навчання.

Другий тип — студенти, які остаточно ще не визначилися у своєму ставленнні до професії.

Третій тип — студенти з негативним ставленням до професії. Мотивація вибору ВНЗ зумовлена переважно загальновизнаними в суспільстві цінностями вищої освіти.

Залежно від соціальної активності студентів та іх позанавчальними інтересами можна виокремити такі типи студентів:

1-ий тип: студенти, якім притаманний комплексний підхід до мети та завдань професійного навчання.

2-ий тип: студенти, які чітко орієнтуються на вузьку спеціаоізацію.

З-ій тип: студенти ледарі та нероби.

У психологічній літературі є також інша типологія студентів. Так, наприклад, В. Т. Лісовський виділяє такі типи студентів: «Гармонійний», «Професіонал», «Академік», «Організатор громадської роботи», «Любитель мистецтв», «Старанний», «Середняк», «Розчарований», «Ледар», «Творчій», «Богемний».

Викладачі так характеризують ідеального студента:

• уміє вчитися;

• розсудливий;

• самостійний;

• творчій;

• має інтерес до науки, бере участь у науковому гуртку.

Є також і типологія, яку запропоновули самі студенти:

1. Відмінники-«зубрили» - ті, хто постійно відвідують заняття і через наполегливу працю домагаються гарних результатів.

2. Відмінникі-«розумні» - ті, хто володіють високим інтелектом, великою шкільною освітньою базою.

3. Студенти-«трудівники» - ті, хто постійно навчається, але через невисокий рівень розумових здібностей їхнім успіхам у навчанні не позаздриш.

4. «Випадкові» - різноманітний контінгент: дівчата, які бажають бути «дипломованими» дружинами; юнаки, що «косять від армії»; ледарі, якіх батьки «всунули» до університету.

5. Студент-«трутень» - той, хто живе за рахунок інших, використовує чужі знання, матеріал як власний; нікому не допомагає, але сам постійно потребує допомоги.

Отже, при роботі зі сиудентами потрібно враховувати психологічні особливості особистісного їхнього розвитку, які зумовлені як своєрідністю соціальної ситуації розвитку студента, так і основними індивідуально-психологічними відмінностями юнацького віку. Викдалачєві потрібно безумовно «приймати» кожну особистість студента в її неповторному вияві та визнавати за ним право власного вибору.

Література:

Абдуліна О. А. Личность студеннта в процессе профессиональной подготовки// Высшее образование в России. - 1993.-№3.-С. 165-170.

Андреев А. Студент и культура: Информация к размышлению// Высшее образование в России.-2004.-№4.- С. 101-105.

Балабанова Л. М. Психолого-педагогісні проблеми студентського віку// Психологія: Зб. наук. праць.-К.: НПУ, 1999.-Вип. 4(7).-С. 169-170.

Барабаш Н. Психофизиологические особенности студентов с различными типами «коронарного поведения»/Н. Барабаш, М. Тульчинский// Вестник высшей школы.-2003.-№4.-С. 32-33.

Бохонкова Ю. Можливості корекції особистісних чинників соціально-психологічної адаптації// Соціальна психологія.-2005.-№2.-С. 45-54.

Вайсеро К. И. О социально-культурной адекватности студентов// Инновации в образовании.-2002.-№4.-С. 77-78.

Вербан Е. О. Стратегії і прийоми психологічного подолання життєвих криз особистості// Практична психологія та соціальна робота.-1998.-№8.-С. 12-14.

Герасімова Н. Є. Внутрішньоособистісні конфлікти в процесі соціальної адаптації студентів до умов ВНЗ: Автореф. дис...канд. психол. наук: 19.00.07/ Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України.-К., 2004.- 21с.

Демченко В. А. Самосвідомість як фактор психологічної адаптації поршокурсників до навчальної діяльності: Авторе. дис...канд. психол. наук: 19.00.07/ Харк. нац.ун-т ім. В.Н. Каразіна.- Х,. 2006.- 19с.

Драчук А. Соціально-психологічний портрет студентів за роки становлення України як самостійної держави// Теорія і методика фізичного виховання і спорту.-2005.-№4.-С. 84-86.

Жигайло Н. Психологічни проблеми адаптації студентів-першокурсників і шляхи їх вирішення// Педагогіка і психологія професійної освіти.-2004.-№4.-С.107-112.

Иванова Н. Л. Межкультурная адаптайия студентов/ Н.Л. Иванова, И.А. Мнацаканян// Вопросы психологии.-2006.-№5.-С. 90-99.

Иоголевич Н. Особенности индивидуальности студентов-менеджеров// Вопросы психологии.-2005.-№3.-С. 97-107.

Кіпень В. Українське студентство: на що орієнтуємося і що цінуємо?// Управління освітою.-2001.-№22.-С. 3-5/

Конопкин О. А. Общая способность к саморегуляции как фактор субъективного развития// Вопросы психологии.-2001.-№22.-С. 3-5.

Левківська Г. П. Адаптація першокурсника в умовах ВЗО.-К.: Науково-методичний центр, 2001.-128 с.

Литвинова Л. В. Психологічні механізми подолання дезадаптаційних переживань студентів-першокурсників: Автореф. дис...канд. психол. наук: 19.00.07/ Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України.-К., 2004.-17 с.

Медведевская Е. И. Личностная готовность студентов-психологов к профессиональной деятельности// Психология в вузе.-2005.-№2.-С. 47-52.

Василькова О. И. Структурно-логическая модель динамики неформального лидерства в учебной группе// Психологія: Зб. наук. праць НПУ ім. М.П. Драгоманова. Вип. 12.-К.: НПУ ім. М. П. Дрогоманова, 2001.-С. 113-118.

Весна М. Интерсубъективная самоорганизация в студенческой группе// Вестник высшей школы.-2003.-№2.-С. 29-33.

Весна М. Самоорганизация в студенческой группе// Высшее образование в России.-2003.-№2.-С. 93-95.

Винославська В. Психологічні особливості студентської групи// Практична психологія та соціальна робота.-2005.-№7.-С. 65-70.

Власенко Л.В. Розвиток комунікативної компетентності в контексті програми психологічного супроводу академічних груп ВНЗ// Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.- Т. VII.-Вип. 1.-К., 2005.-С. 34-39.

Жалдак Л. Управління гуртуванням студентської групи// Освіта і управління.-1999.-№3.-С. 99-102.

Земба А.Б. Проблема ефективного управління студентською групою: тренінг розвитку лідерських якостей студентів// Практична психологія та соціальна робота.-2007.-№3.-С. 42-48.

Коваль І.А. Психологічні особливості конфліктів у процесі спільної учбової діяльності студентів: Автореф. дис...канд. психол. наук: 19.00.07/ Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України.-К., 2003.-18 с.

Лузан П. Академічна група в контексті проблеми виховання студентської молоді/ П. Лузан, І. Зайцева// Освіта і управління.-2002.-Т.5, №1.-С. 151-156.

Лузан П.Г., Жалдак Л.М. Студентська група: Про оптимізацію міжособистісних взаємину ній// Педагогіка толерантності.-1999.-№2.-С. 53-56.

Социально-психологический уровень развития группы: (Тест)// Персонал/ МАУП.-К.: Експрес-Поліграф.-2003.-№8.-С. 70-73.

Фаустова Э. Межличностные отношения в студенческой среде// Высшее образование в России.-1999.-№1.-С. 96-97.

ТЕМА № 3: ПРОФЕСІЙНЕ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА ЯК МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ

У Національній доктрині розвитку освіти визначено головне завдан­ня вищої школи - «професійна підготовка студентів, формування фахів­ців із вищою освітою, здатних до творчості, прийняття оптимальних рі­шень, таких, що володіють навичками самоосвіти й самовиховання, умі­ють узгоджувати свої дії з діями інших учасників спільної діяльності». Щоб вирішити це складне завдання, викладачеві потрібно враховувати психологічні закономірності професійного становлення студента як май­бутнього фахівця, забезпечувати у вищому навчальному закладі належні психолого-педагогічні умови для його особистісного зростання і профе­сійного самоствердження.