ЛЕКЦІЯ № 9

ТЕМА: Дефіцит і профіцит бюджету, бюджет розвитку

План

1. Дефіцит і профіцит бюджету, баланс видатків і доходів бюджету

2. Класифікація бюджетного дефіциту

3. Причини виникнення і способи покриття дефіциту бюджету

4. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету

Базові терміни і поняття: бюджетний дефіцит, бюджетний профіцит, баланс бюджету, державний борг, дефіцитне фінансування, дефолт, монетизація бюджетного дефіциту, секвестр бюджету, фінансування бюджету

1. Дефіцит і профіцит бюджету, баланс видатків і доходів бюджету

Визначальну роль у формуванні та розвитку економічно будь-якого сучасного суспільства грає державне регулювання, здійснюване в рамках обраною владою економічної політики. Одним з найбільш важливих механізмів, що дозволяють державі здійснювати економічне і соціальне регулювання, є його фінансова система, головною ланкою якої є державний бюджет. Саме за допомогою фінансової системи держава утворює централізовані і впливає на формування децентралізованих фондів грошових коштів, забезпечуючи можливість виконання покладених на державні органи функцій. Проте ця система часто стикається з проблемами, вираженими у формі бюджетного дефіциту або профіциту. Тому одним з найважливіших питань державних фінансів є проблема бюджетного дефіциту (профіциту).

Стан загальнодержавних фінансів є одним з найважливіших економічних показників будь-якої країни. Як тільки держава стала планувати свої доходи і витрати, з'явилася проблема їх збалансування. Бюджетний дефіцит характерний сьогодні для більшості розвинених країн. Дефіцит (профіцит) бюджету - це індикатор стану економіки, тому дана проблема актуальна і їй приділяється традиційно велика увага як з боку фахівців-економістів, так і всього населення країни в цілому.

Бюджету може бути властивий такий стан:

— баланс видатків та доходів;

• перевищення доходів над видатками (профіцит);

• перевищення видатків над доходами (дефіцит).

Бюджетний дефіцит як економічна категорія відображаєспіввідношення між доходами і видатками бюджету з перевищенням видатків.

До "Великої депресії" 30-х років вважалося, що щорічно збалансований бюджет є бажаною метою державних фінансів, але кожного року збалансований бюджет має власні недоліки: він виключає фіскальну діяльність держави як антициклічну, стабілізуючу силу. Припустимо, що економіка раптово стикається з тривалим періодом безробіття та зниженням доходів. Тоді держава з метою збалансування бюджету має або збільшити податки, або обмежити власні видатки, або поєднати ці заходи, які є стримувальними за характером і кожен з них ще більшою мірою зменшує, а не стимулює ділову активність і сукупний попит.

Бюджетний дефіцит як економічна категорія відображає співвідношення між доходами і видатками бюджету з перевищенням видатків. Бюджетний дефіцит є наслідком певного стану економічних відносин, які виникають між учасниками суспільного виробництва в процесі використання фінансових ресурсів понад їх наявну величину. Для покриття витрат понад наявну масу фінансових ресурсів застосовують грошову емісію, внутрішні й зовнішні позики.

Бюджетний дефіцит як фінансове явище виник водночас з оформленням націй і народностей у державу і запровадженням грошових відносин. Можна згадати, яких розмірів досягав державний дефіцит у Стародавньому Римі та Римській імперії, Франції, Російській імперії та ін.

Водночас фінансовій історії відомі приклади ефективного співвідношення між доходами та видатками, і тут доцільно згадати Запорозьку Січ, доходи якої перевищували видатки.

Бюджетний дефіцит тією чи іншою мірою характерний майже для всіх країн світу, у тому числі й високорозвинутих.

У зарубіжній економічній літературі розрізняють три види дефіциту бюджету.

Наочно-реальний. При цьому виді дефіциту його обсяг дорівнює загальним доходам від федеральних податків за вирахуванням на державні закупівлі та трансфертні платежі. Під трансфертними платежами у західних країнах розуміють фінансові ресурси, що передаються з бюджету центрального уряду до бюджетів місцевого самоврядування, а також із бюджетів територіальних одиниць вищого адміністративного рівня до бюджетів одиниць нижчого адміністративного рівня. За рахунок трансфертів у багатьох країнах формується більша частина доходів місцевих органів влади. Наприклад, у США наприкінці 80-х років XX ст. дефіцит федерального бюджету становив близько 50 % валового національного продукту, що було найбільшою величиною за попередні роки, не пов'язані з інфляцією.

Структурний. Цей вид дефіциту являє собою різницю між федеральними доходами: витратами при діючій фіскальній політиці (рівень оподаткування і поточних витрат) та базовому рівні безробіття. Коли економічна система переживає період спаду, а рівень безробіття підвищується понад базовий, наочно-реальний дефіцит бюджету перевищує рівень структурного дефіциту, оскільки має місце виплата допомоги на випадок безробіття та за іншими соціальними програмами, а також у зв'язку з частковим падінням доходів населення.

Циклічний. Вираховується як різниця між наочно-реальним і структурним дефіцитами бюджетів.

Необхідно зауважити, що за останні десятиріччя окремі країни почали приймати бюджети з незначним дефіцитом, а США вперше за останні 30 років передбачено в бюджеті на 1999 р. позитивне сальдо на суму 9,5 млрд дол.