Висновки

1. Методика викладання математики як окрема педагогічна наука зароджувалася в працях науковців. Предметом методики викладання математики в початкових класах є навчання математики молодших школярів учителем-класоводом в умовах класно-урочної системи. Основними поняттями методики навчання математики в початкових класах як науки є мета, зміст, методи, засоби та форми початкового навчання математики.

2. Математика в початкових класах має як практичне, так і духовне значення. Математичні знання, набуті в початкових класах, потрібні в повсякденному житті, під час вивчення інших дисциплін, для розуміння повідомлень засобів масової інформації. У початкових класах використовуються різні засоби навчання: під­ручники, навчальні посібники для учнів, спеціальні наочні посібники, інструменти і прилади, технічні засоби навчання. Урок математики – основна форма організації навчальної діяльності молодших школярів.

3. Необхідною умовою ефективності навчально-виховного процесу є різнобічне знання особистості учня, його особливостей та можливостей. Для того щоб знати, що від дитини вимагати, треба знати, що вона може. Шлях розвитку індивідуальності лежить через розвиток інтересів, потреб, схильностей і здібностей учнів.

Диференційоване навчання – це спеціально організована навчально-пізнавальна діяльність (суб’єктна педагогічна взаємодія), яка, враховуючи вікові, індивідуальні особливості суб’єктів учіння, їхній соціальний досвід і стартовий стан, спрямована на оптимальний фізичний, духовний та психічний розвиток учнів, засвоєння необхідної суми знань, практичних дій за різними навчальними планами і програмами

4. Експериментальне дослідження з метою дослідження навчання математики учнів початкових класів та підвищення ефективності уроків за допомогою диференційованих завдань ми проводили у ЗОШ № 19 м. Рівне. Ним було охоплено 25 учнів 4-А класу (контрольного) і 24 учні 4-Б класу (експериментального).

Експериментальне дослідження проходило у три етапи. Дослідження організаційних умов вивчення математики у контрольному та експериментальному класах охоплювало відрізок навчальної програми із теми «Нумерація багатоцифрових чисел», який включав 7 уроків.

5. Аналіз результатів констатувального етапу дослідження дозволив виявити, що рівень успіхів у контрольному та експериментальному класах є практично однаковим. Так, 16% учнів контрольного класу показали високий рівень досягнень, достатній рівень сформований у більшості учнів класу – 52%, середній та низький рівні продемонстрували 24% та 8% дітей відповідно. В експериментальному класі результати були такими: 17% продемонстрували високий рівень досягнень, 58% виявили достатній рівень, 17% показали середній рівень, 8% справились із завданнями контрольної, виявивши низький рівень.

6. Протягом одного місяця, враховуючи, що на вивчення математики в четвертому класі відводиться 4 години на тиждень, з дітьми 4-Б класу на уроках виконувались диференційовані вправи та завдання спрямовані на вдосконалення та розвиток практичних навиків з математики. Нами було розроблено та проведено 4 уроки. В той час, як контрольний клас, маючи те саме навантаження з математики, навчався за стандартною програмою.

7. Виявлення ефективності розробленої системи вправ і задач у формуванні математичних уявлень і понять у молодших школярів ми здійснювали на основі порівняння сформованості відповідних навичок та вмінь в учнів експериментального класу порівняно з контрольним, де використовувалася звичайна система навчання.

Результати діагностики навчальних досягнень учнів четвертого класу на контрольному етапі дослідження на основі виконання завдань письмової самостійної роботи дозволив виявити, що рівень успіхів у контрольному та експериментальному класах змінився. Досягнення учнів, у яких характер навчальної діяльності не змінювався, майже не змінилися, збільшилась кількість учнів з високим рівнем знань та умінь (на 4%), кількість учнів із низьким рівнем зменшилась також на 4%.

В експериментальному класі результати були значно кращими: на 12% зросла кількість учнів із високим рівнем математичних знань та умінь, всі інші рівні зменшились за рахунок покращення досягнень учнів (на 4%).

Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів, що свідчить про ефективність запропонованої системи уроків з урахуванням психологічних особливостей учнів.