2.3. Аналіз отриманих результатів дослідження

Виявлення ефективності розробленої системи вправ і задач у формуванні математичних уявлень і понять у молодших школярів ми здійснювали на основі порівняння сформованості відповідних навичок та вмінь в учнів експериментального класу порівняно з контрольним, де використовувалася звичайна система навчання.

Для повторної діагностики рівнів навчальних досягнень з математики учнів контрольного та експериментального класів ми дали учням обох класів невелику самостійну роботу на два, яка складалася із задач та диференційованих карток до них (додаток 4).

Дані про успішність на основі виконаних завдань ми внесли у таблиці додатків 1.1. та 1.2 окремо для кожного учня контрольного та експериментального класів.

Узагальнивши оцінки дітей, ми виявили співвідношення високого, достатнього та середнього рівнів навчальних досягнень четвертокласників та внесли дані у таблицю 3.

Таблиця 3

Рівні сформованості навчальних досягнень з математики учнів контрольного та експериментального класів на контрольному етапі дослідження, у %

Рівні сформованості навчальних досягнень з математики	Високий	Достатній	Середній	Низький
Відсоткове співвідношення учнів контрольного класу з різними рівнями навчальних досягнень	20	52	24	4
Відсоткове співвідношення учнів експериментального класу з різними рівнями навчальних досягнень	29	54	13	4

Динаміку змін навчальних досягнень у контрольному ата експериментальному класах наочно демонструє діаграма на рисунку 2.

Рис.2. Рівні навчальних досягнень учнів контрольного та експериментального класів на контрольному етапі дослідження

Результати діагностики навчальних досягнень учнів четвертого класу на контрольному етапі дослідження на основі виконання завдань письмової самостійної роботи дозволив виявити, що рівень успіхів у контрольному та експериментальному класах змінився. 20% учнів контрольного класу показали високий рівень досягнень, достатній рівень сформований у більшості учнів класу – 52%, середній та низький рівні продемонстрували 24% та 4% дітей відповідно. Як бачимо, рівні досягнень учнів, у яких характер навчальної діяльності не змінювався, майже не змінилися. Лише дещо більша кількість учнів з високим рівнем знань та умінь, кількість учнів із низьким рівнем зменшилась на 4%.

В експериментальному класі результати були значно кращими: 29% продемонстрували високий рівень досягнень, 54% виявили достатній рівень, 13% показали середній рівень, 4% погано справились із запропонованими завданнями, виявивши низький рівень.

Таким чином, після проведеної формувальної роботи на 12% зросла кількість учнів із високим рівнем математичних знань та умінь, всі інші рівні зменшились за рахунок покращення досягнень учнів.

Робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного.

Отримані результати формуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої добірки завдань з використанням диференційованого підходу позитивно вплинули на формування відповідних уявлень і понять в учнів експериментального класу.