Рисунок 1. …. - Схема живлення будинків мікрорайону за магістральною схемою

Рисунок 1. …. - Схема живлення будинків мікрорайону за радіальною схемою

Рисунок 1.1 – Розрахункові схеми живлення будинків мікрорайону

Додаток Б

Приклад розрахунку при виборі магістральної схеми живлення мікрорайону

1. Визначаємо місце розташування ТП у мікрорайоні.

Для цього наносимо мікрорайон на систему координат та визначаємо координаті кожного будинку. Координати ТП визначаємо за формулами:

X_o=Р_і*Х_і /Р_і ; (1.9)

Y_o=Р_і*Y_і /Р_і. (1.10)

де Х_і та Y_і – кординати будинку на плані мікрорайону.

Р_і – активна потужність кожного будинку, Р_і =Р_р(ж.б).

X_o=(Р₁*Х₁ +…+Р₁₇*Х₁₇) / (Р₁+…+ Р₁₇)=(24,30*1,5+10,40*1,5+10,40*1,5+10,40*1,5+10,40*1,5+

+10,40*1,5+10,40*1,5+25,20*7,5+24,30*7,5+18*8,5+72*10+35,40*11,5+

+58,80*14+35,40*15+35,40*18,5+58,80*17+58,80*20+35,40*20+35,40*24,5+

+58,80*25+58,80*24,5) / (24,30+10,40+10,40+10,40+10,40+10,40+10,40+25,20+

+24,30+18++72+35,40+58,80+35,40+35,40+58,80+58,80+35,40+35,40+

+58,80+58,80=15;

Y_o=( Р₁*Y₁ +…+Р₁₇*Y₁₇) / (Р₁+…+Р₁₇)=

=(24,30*1,5+10,40*5,5+10,40*7,5+10,40*9,5+

+10,40*11,5+10,40*13,5+10,40*15,5+25,20*1,5+24,30*7,5+18*14,5+

+72*7+35,4*1,5+58,80*6+35,40*14,5+35,40*1,5+58,80*6+58,80*6+

+35,40*13+35,40*4,5+58,80*7,5++58,80*12/(24,30+10,40+10,40+10,40+

+10,40+10,40+10,40+25,20+24,30+18+72+35,40+58,80+35,40+35,40+

+58,80+58,80+35,40+35,40+58,80+58,80=10,35.

Приймаємо координати ТП (15;10,35)

На рисунку 1.1 відмічаємо розташування ТП на схемі мікрорайону.

2. Обираємо схему живлення мікрорайону.

Для живлення будинків мікрорайону обираємо магістральну схему. Вона економніша ніж радіальна тим, що дає можливість знизити капітальні затрати за рахунок зменшення довжини живлячих ліній, зниження кількості використаних високовольтних апаратів і спрощенню будівельної частини підстанції, основним недоліком магістральних схем є те, що вона менш надійна, в порівнянні з радіальною схемою електропостачання. ( якщо необхідно вкажіть способи підвищення надійності)

3. Визначаємо переріз кабельних ліній до кожного будинку.

Розрахунковий стум кабельної лінії до кожного будинку визначаємо за формулою:

і=Р_р(ж.б) / (3U_нcos); (1.22 )

і₄=27/(1,7320,40,9)=43,3 А;

і₃=53,1/(1,7320,40,9)=85,16 А;

і₂=53,1/(1,7320,40,9)=86,16 А;

і₁=29,4/(1,7320,40,9)=47,15 А.

Згідно з схемою рисунок 1.1, а , визначаємо струм кожної ділянки

І₄=і₄=43,3 А;

І₃=і₄+і₃=43,3+86,16=128,46 А;

І₂=і₄+і₃+і₂=43,3+86,16+86,16=213,62 А;

І₁= і₄+і₃+і₂+і₁=43,3+86,16+86,16+47,15=260,77 А.

За найбільшим струмом І₁ обираємо кабель за умовою нагрівання.

I _тр.доп > I_pозр; (1.23)

де I_тр.доп – визначається при заданих умовах прокладки і температури навколишнього середовища, А:

335 А > 260,77 А.

Попередньо обираємо кабель з алюмінієвими жилами, з паперовою ізоляцією, просоченої маслоканіфольною масою, з алюмінієвою оболонкою, із захисним покривом з полівінілхлоридного шланга. Марка кабелю ААШв-1 (напруга до 1кВ), з перерізом 3х120+1х70 мм², І_тр.доп.=335 А, [1], табл.2.9, с.43.

Перевіряємо обраний кабель по втраті напруги.

U%=3100/U_н ( r₀ cos+ х₀ sin)(I₁l₁+I₂l₂+I₃l₃+I₄l₄); (1.24)

де r₀ та х₀ – активний та реактивний опір, обираного кабелю, згідно з [6], с.308, табл. 6.80.

r₀ =0,206 Ом/км; x₀=0,0596 Ом/км.

U%=1,73100%/400(0,2060,9+0,05960,43)(260,770,05+

+213,620,08+128,46*0,07+43,3*0,05)=1,89 % < U_доп=2,5%.

Так як, ∆U%=1,89% < ∆U_доп%=2,5%, то кабель ААШв-1 з перерізом 3х120+1х70 мм² проходить по втраті напруги.

Аналогічно обираємо переріз кабельних ліній інших ділянок та перевіряємо кабельні лінії по втраті напруги. Результат заносимо у таблицю 1.2.

Таблиця 1.2 – Вибір марки і перерізу кабельних ліній.

Назва лінії	№ будинків	Розрахунковий струм будинку Iр, А	Марка і переріз кабельної лінії 0,4 кВ		Iтр.доп А		ΔU%
Л-1	5	43,3	ААШв-1-	3х120+1х70		335		1,89
	3	85,16
	9	85,16
	11	47,15
Л-2	Д/сад.	112,26	ААШв-1-	3х50+1х25		210		0,27
Л-3	Біб-ка	24,05	ААШв-1-	3х50+1х25		210		1,08
	59	47,15
	62	56,77
Л-4	2	94,3	ААШв-1-	3х150+1х95		385		1,5
	61	56,77
	64	85,16
	63	85,16
	60	56,77

Додаток А