- •1.Соціально-економічний розвиток України на початку хх ст.
- •2.Політичні партії та суспільні рухи в Україні на початку хх ст.
- •3. Україна в революції 1905-1907 рр.
- •4. Українська культура на поч. XX ст.
- •5. Столипінська аграрна реформа. Економічний розвиток українських земель
- •6. Початок Першої Світової війни. Воєнні дії у 1914 р. На українських землях.
- •7. Вплив Першої Світової війни на формування українського національного руху у Галичині й Наддніпрянській Україні
- •8. Українські землі в 1915 – 1917 рр.
- •9. Початок української революції, утворення Центральної Ради
- •10. 1 Універсал Центральної Ради та його історичне значення
- •11. Проголошення Української Народної Республіки. Ііі Універсал Центральної Ради
- •12. Війна Радянської Росії проти унр. (кінець 1917 – початок 1918 рр.). Проголошення незалежності унр.
- •13. Внутрішня і зовнішня політика Української держави. П. Скоропадський
- •14. Радянсько – польська війна і Україна
- •15. Політика радянського уряду в Україні в 1919-1920 рр. «Воєнний комунізм».
- •16. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Є. Петрушевич. Злука унр і зунр
- •17. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр
- •18. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917 – 1920 рр.
- •19. Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні
- •20. Політика «українізації» (коренізації), її наслідки.
- •21. Суспільно-політичне життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччни в 20-х – 30-х рр. Хх ст.
- •22. Українське питання на Паризькій мирній конференції
- •23. Культура і духовне життя України в 1917- 1920 рр
- •24. Політика більшовиків щодо релігії і церкви в Україні у 20-30ті рр.
- •25. Особливості і наслідки радянської індустріалізації в Україні. Індустріалізація України
- •26. Голодомори 1921-23, 1932-1933, 1946-1947 : причини і наслідки
- •27. Політика суцільної колективізації та розкуркулення в Україні. Її соціально-економічні наслідки
- •28. Розвиток культури в 20-30ті рр.
- •29. Суспільно-політичне життя урср в 30-х рр.
- •30. Входження усрр до складу срср. Україна і утворення срср
- •31. Україна в роки «хрущовської відлиги». Десталінізація, причини її обмеженості.
- •32. Відбудова народного господарства України у повоєнні роки.
- •33. Українська рср — спів засновниця оон
- •34. Політичні репресії в Україні, утвердження сталінського тоталітарного режиму
- •35. Наслідки Другої світової війни для світу та України
- •36. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941-44рр.. Голокост.
- •37. Результати та історичне значення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991р.
- •38.«Косигінські реформи» та їхні наслідки для України
- •39. Культура й духовне життя України
- •40. Прихід до влади Горбачова.Національно-демократичний рух
- •41. Загострення екологічних проблем у 70—80-ті pp. Чорнобильська катастрофа та її наслідки
- •42. Україна на завершальному етапі Другої світової війни
- •43.Проголошення державної незалежності України.
- •44. Дисидентський рух в Україні ( 1965-85рр)
- •45.Конституційні традиції в Україні. Прийняття Конституції України в 1996р. Та її історичне значення.
- •46.Політична ситуація в Україні 1985-91рр.
- •47. Наш край у роки Великої Вітчизняної війни.
- •48.Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації. «Шістдесятники».
- •49. Державотворчі процеси в Україні в умовах незалежності
- •50. Культурне й духовне життя суспільства
- •51. Початок формування багатопартійності в Україні наприкінці 80-х – на поч..90-х рр.
- •52. Економічний розвиток України на початку XXI ст.
- •53.Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50-х -у першій пол..60-х рр.
- •54. Політичний розвиток України (1994-1999 pp.)
- •55. Визволення України від нацистських загарбників. Втрати та джерела перемоги.
- •56.Повсякденне життя українців у 1964-85рр.
- •57. Возз’єднання західноукраїнських земель з урср та їх радянізація в 1939-1941 pp.
- •58.Зовнішня політика незалежної України. Головні кроки на шляху до європейської інтеграції.
- •59.Рух опору та його течії в роки Другої світової війни. Історичний внесок українського народу в перемогу у Другій світовій війні.
- •60.Суть та соціальна значущість Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні»
7. Вплив Першої Світової війни на формування українського національного руху у Галичині й Наддніпрянській Україні
Національний рух у Галичині і Наддніпрянській Україні з початком Першої світової війни розколовся. Більшість західноукраїнських політиків підтримало у війні Австро-Угорщину. У серпні 1914 р. представники радикальної, соціал-демократичної і націонал-демократичної партій заснували у Львові міжпартійний блок — Головну українську раду (ГУР), очолену Костем Левицьким. ГУР активно включилась у формування українських військових підрозділів. Більшість учасників цих підрозділів були членами військових, громадських, спортивних молодіжних організацій «Січ», «Сокіл», «Пласт».
Був створений «Легіон Українських січових стрільців». Австро-Угорщина використовувала січових стрільців проти російської армії на найтяжчих ділянках фронту (в боях на Ужоцькому перевалі, за гору Маківка, під час брусилівського прориву), внаслідок чого вони зазнавали величезних втрат і кілька разів були розгромлені.
За ініціативою емігрантів з Наддніпрянщини Дмитра Донцова, Дмитра Дорошенка, О. Скоропис-Йохтуховського, М. Меленевського була утворена політична організація «Союз визволення України» (СВУ), чисельністю 2,5 тис. осіб. Його програма передбачала створення незалежної України. Майбутня держава бачилась як конституційна монархія з Демократичним устроєм, повинна була забезпечувати вільний розвиток всіх національностей, мати незалежну українську церкву. Досягти цієї мети передбачалося, спираючись на Німеччину та Австро-Угорщину.
Після відступу російської армії з Галичини 1915 р. ГУР також проголосила метою створення Української держави на землях, що входили до складу Російської імперії.
Що ж стосується західноукраїнських земель, то вони мали стати автономною областю Австро-Угорщини. У зв'язку з новою розстановкою сил 1916 р. Австро-Угорщина і Німеччина домовились про створення Польської держави, до складу якої мали бути включені і західноукраїнські землі. Це перекреслювало плани українців щодо створення власної держави. За цих умов ГУР самоліквідувалася. Українські політики на чолі з Євгеном Петрушевичем взяли курс «орієнтації на власні сили». У травні 1917 р. Є. Петрушевич зробив парламентську заяву, що землі колишнього Галицько-Волинського князівства є українськими землями, отже, не можуть бути частиною Польщі. СВУ розгорнув активну роботу в таборах для військовополонених. З військовополонених були сформовані Сірожупанна і Синєжупанна дивізії.
Що ж стосується Наддніпрянської України, то в її національному русі стався розкол. Насамперед це стосувалось УСДРП, частина представників якої на чолі з Симоном Петлюрою підтримали у війні царську Росію. Інші соціал-демократи на чолі з В. Винниченком засуджували війну, виступали за автономію України, а деякі навіть підтримали противників Росії. На найбільш помірковану позицію стало ТУП, яке пропонувало українцям дотримуватись у війні нейтралітету.
Царський уряд використав початок війни як привід для того, щоб остаточно розправитись з національним рухом у Наддніпрянській Україні. Відновилися заборони «Просвіт», остаточно були закриті українські видання. Професор М. Грушевський та інші українські політики були вислані з України в Росію. Разом із тим царський уряд намагався використати українських діячів у своїх цілях. Вихідці з Галичини москвофільської орієнтації заснували в Києві Карпаторуський визвольний комітет, який закликав галичан урочисто зустрічати російську армію і допомагати їй.
З метою підтримки російської армії був створений Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст. 1916 р. С. Петлюру було призначено помічником уповноваженого цього Союзу на Західному фронті.
До 1917 р. сили воюючих сторін були вичерпані. Виснажлива війна спричиняла повсюди зростання незадоволення: Патріотичний запал згас. І в Західній і в Наддніпрянській Україні дедалі частіше відбувались антивоєнні виступи, причиною чого стало різке падіння життєвого рівня населення. Набирав сили страйковий рух. Таким чином, на початок 1917 р. в Російській імперії, в тому числі й Україні, визрівав революційний вибух.