- •1.Соціально-економічний розвиток України на початку хх ст.
- •2.Політичні партії та суспільні рухи в Україні на початку хх ст.
- •3. Україна в революції 1905-1907 рр.
- •4. Українська культура на поч. XX ст.
- •5. Столипінська аграрна реформа. Економічний розвиток українських земель
- •6. Початок Першої Світової війни. Воєнні дії у 1914 р. На українських землях.
- •7. Вплив Першої Світової війни на формування українського національного руху у Галичині й Наддніпрянській Україні
- •8. Українські землі в 1915 – 1917 рр.
- •9. Початок української революції, утворення Центральної Ради
- •10. 1 Універсал Центральної Ради та його історичне значення
- •11. Проголошення Української Народної Республіки. Ііі Універсал Центральної Ради
- •12. Війна Радянської Росії проти унр. (кінець 1917 – початок 1918 рр.). Проголошення незалежності унр.
- •13. Внутрішня і зовнішня політика Української держави. П. Скоропадський
- •14. Радянсько – польська війна і Україна
- •15. Політика радянського уряду в Україні в 1919-1920 рр. «Воєнний комунізм».
- •16. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Є. Петрушевич. Злука унр і зунр
- •17. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр
- •18. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917 – 1920 рр.
- •19. Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні
- •20. Політика «українізації» (коренізації), її наслідки.
- •21. Суспільно-політичне життя українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччни в 20-х – 30-х рр. Хх ст.
- •22. Українське питання на Паризькій мирній конференції
- •23. Культура і духовне життя України в 1917- 1920 рр
- •24. Політика більшовиків щодо релігії і церкви в Україні у 20-30ті рр.
- •25. Особливості і наслідки радянської індустріалізації в Україні. Індустріалізація України
- •26. Голодомори 1921-23, 1932-1933, 1946-1947 : причини і наслідки
- •27. Політика суцільної колективізації та розкуркулення в Україні. Її соціально-економічні наслідки
- •28. Розвиток культури в 20-30ті рр.
- •29. Суспільно-політичне життя урср в 30-х рр.
- •30. Входження усрр до складу срср. Україна і утворення срср
- •31. Україна в роки «хрущовської відлиги». Десталінізація, причини її обмеженості.
- •32. Відбудова народного господарства України у повоєнні роки.
- •33. Українська рср — спів засновниця оон
- •34. Політичні репресії в Україні, утвердження сталінського тоталітарного режиму
- •35. Наслідки Другої світової війни для світу та України
- •36. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941-44рр.. Голокост.
- •37. Результати та історичне значення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991р.
- •38.«Косигінські реформи» та їхні наслідки для України
- •39. Культура й духовне життя України
- •40. Прихід до влади Горбачова.Національно-демократичний рух
- •41. Загострення екологічних проблем у 70—80-ті pp. Чорнобильська катастрофа та її наслідки
- •42. Україна на завершальному етапі Другої світової війни
- •43.Проголошення державної незалежності України.
- •44. Дисидентський рух в Україні ( 1965-85рр)
- •45.Конституційні традиції в Україні. Прийняття Конституції України в 1996р. Та її історичне значення.
- •46.Політична ситуація в Україні 1985-91рр.
- •47. Наш край у роки Великої Вітчизняної війни.
- •48.Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації. «Шістдесятники».
- •49. Державотворчі процеси в Україні в умовах незалежності
- •50. Культурне й духовне життя суспільства
- •51. Початок формування багатопартійності в Україні наприкінці 80-х – на поч..90-х рр.
- •52. Економічний розвиток України на початку XXI ст.
- •53.Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50-х -у першій пол..60-х рр.
- •54. Політичний розвиток України (1994-1999 pp.)
- •55. Визволення України від нацистських загарбників. Втрати та джерела перемоги.
- •56.Повсякденне життя українців у 1964-85рр.
- •57. Возз’єднання західноукраїнських земель з урср та їх радянізація в 1939-1941 pp.
- •58.Зовнішня політика незалежної України. Головні кроки на шляху до європейської інтеграції.
- •59.Рух опору та його течії в роки Другої світової війни. Історичний внесок українського народу в перемогу у Другій світовій війні.
- •60.Суть та соціальна значущість Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні»
3. Україна в революції 1905-1907 рр.
Початок XX ст. ознаменувався гострою кризою російського самодержавства. До затяжної економічної кризи (1899—1903) додалась поразка у російсько-японській війні(1904—1905). Країну охопили заворушення, які вилились у демонстрації, страйки, що носили здебільшого політичний характер.
Причини революції:
— невирішеність аграрного питання;
— самодержавство, відсутність демократичних свобод;
— колоніальна політика по відношенню до неросійських народів.
9 січня 1905 р. за наказом царя було розстріляно робітничу демонстрацію у Санкт-Петербурзі. Загинуло близько тисячі чоловік. Петербурзький розстріл викликав обурення робітників, невдоволення поширилось на армію і село. У січні в імперії застрайкувало 440 тис. чол. (з них на Україні 70 тис. чол.). У червні 1905 р. починаються селянські виступи, які відбулися в 64 з 91 повітів 9 українських губерній.
У червні виступи населення перекинулись і на армію, останню опору режиму. 14 червня повстали матроси броненосця "Потьомкін". На кораблі було піднято червоний прапор. Повсталі, не маючи чіткої програми дій, 24 червня здались румунським властям.
На початку жовтня 1905 р. розпочався всеросійський політичний страйк. Прагнучи придушити його, уряд запровадив військовий стан у багатьох містах, в тому числі Києві і Харкові. Університети було закрито, на фабрики і заводи введено поліцію і війська. В Україні в страйку взяло участь 120 тис. чол.
Голова уряду граф С Вітте наполіг на кардинальній реформі. 17 жовтня 1905 р. цар Микола II видав Маніфест, який "дарував" народу громадянські свободи — недоторканість особи, свободу совісті, друку, зборів, союзів. Декларувалось скликання законодавчої Державної думи (парламенту). Цей маніфест вніс розкол у революційний табір: прихильники ліберальних поглядів-вважали революцію завершеною і закликали до розбудови демократичних завоювань революції. Радикально настроєні політичні сили закликали до подальшого поглиблення революції і повалення самодержавства.
Під час жовтневого політичного страйку постали політичні організації робітничого класу — ради. Загалом по імперії їх виникло близько 50. В Україні перша рада з'явилась у Катеринославі (очолював Г. Петровський). Згодом ради виникли в Києві, Одесі, Миколаєві, Єнакієвому. Таким чином, у країні одночасно виникли зародки двох типів влади: парламентаризму (Державна дума) і диктатури пролетаріату (ради). Крім рад, в Україні з'явились і профспілки, яких налічувалось близько 80. Вони об'єднували кілька десятків тисяч чоловік.
Революція 1905—1907 pp. сприяла короткочасному розквіту українського національного життя. Так, було скасовано Емський указ. Відкрито нові кафедри українознавства в Одеському та Харківському університетах. Почала створюватись мережа "Просвіт". У 1905 р. з'явилась перша україномовна газета "Хлібороб". У 1906 р. після декількох невдалих спроб у Києві почала виходити газета "Рада". її видавцем був Є. Чикаленко. У 1907 р. у Петербурзі вийшло повне видання "Кобзаря" Т. Шевченка. У тому ж році М. Грушевський у Києві засновує Українське наукове товариство.
Відбулись зміни і в розстановці українських політичних сил. У 1905 р. РУП перейшла на марксистські позиції і перейменувалась в Українську соціал-демократичну партію (УСДП, лідери В. Винниченко, С Петлюра, М. Порш, Л. Юркевич). Восени 1905 р. зі складу УДП виділилась Українська радикальна партія, але вже наприкінці року УДП і УРП об'єднались у УРДП, яка проіснувала до 1908 р., до утворення Товариства українських поступовців (ТУП). На початку 1907 р. із розрізнених гуртків утворилась Українська партія соціалістів-революціонерів (УПРС).
Українці взяли активну участь у виборах до І та II Державних Дум. У І Думі українська громада налічувала 45 депутатів, у II — 47.
У грудні 1905 р. у Донбасі відбулось збройне повстання, яке було швидко придушено. У 1906р. відбувся новий виступ на Чорноморському флоті під керівництвом лейтенанта П. Шмідта і повстання саперів у Києві під керівництвом Б. Жаданівського. Але зрештою всі ці розрізнені виступи робітників, солдатів, інтелігенції, селян були придушені. У країні запанувала реакція.
Ключові дати
9 січня 1905 р. — розстріл демонстрації у Петербурзі. Початок революції
17 жовтня 1905 р. - царський маніфест
грудень 1905 р. - збройні повстання у Москві, Донбасі та інших містах