Тема 12. Використання інвестицій
Лекція 15. Використання інвестицій
Організація управління реалізацією інвестиційного процесу.
Матеріально-технічне забезпечення інвестиційного процесу.
1. Організація управління реалізацією інвестиційного процесу
Після завершення переговорного процесу та підписання усіх документів наступним етапом інвестиційного процесу є освоєння інвестицій.
Основна мета процесу освоєння інвестицій полягає в забезпеченні своєчасного здійснення в повному обсязі робіт, які пов'язані з реалізацією інвестиційних проектів для отримання очікуваного доходу від інвестицій.
Процес управління реалізацією реальних інвестиційних проектів охоплює такі етапи:
розробка календарного плану реалізації проекту;
розробка капітального бюджету за проектом;
організація виконання робіт, що передбачені календарним планом;
організація системи контролінгу (моніторингу) реалізації окремого інвестиційного проекту;
обгрунтування і прийняття інвестиційних рішень про виключення інвестиційних проектів з інвестиційної програми підприємства за умов погіршення показників ефективності його реалізації.
Календарний план реалізації інвестиційних проектів є однією з форм оперативного інвестиційного плану підприємства, в якому передбачаються обсяги, терміни і виконавці окремих робіт за окремими проектами.
Розробка календарних планів реалізації реальних інвестиційних проектів базується на таких принципах (рис. 12.1):
Рис. 12.1. Принципи розробки календарних планів за проектом.
Для формування календарних планів використовуються кілька методів залежно від обсягу вихідної інформації і параметрів плану і проекту загалом. В основі методів лежить застосування таких базових понять, як робота, подія (дата), попередні зв'язки, тривалість.
Відносно календарного плану робота означає деяку діяльність, необхідну для досягнення конкретних результатів, що вимагає певного часу і ресурсів.
Подія (дата, віха) відрізняє завершення тих або інших робіт і досягнення результатів, включаючи проміжні, що можуть бути досягнуті в процесі реалізації проекту. Послідовність подій або дат утворює календарний план.
При складанні календарного плану важливе значення надається логічній послідовності виконання окремих операцій і одержання результатів, яка визначена прийнятою технологією робіт.
Більшість зв'язків у проекті відноситься до типу "кінець - початок", тобто наступні роботи можуть початися тільки після завершення попередніх робіт. Зв'язки, що передують, утворюють структуру мережі, що визначає послідовність виконання. У випадках, коли не потрібно завершувати попередню роботу до початку наступної, використовується зв'язок "початок - початок", тобто роботи можуть виконуватися одночасно. Для одночасно здійснюваних робіт застосовують зв'язок "кінець - кінець". При цьому завершення наступної роботи співвідноситься із завершенням попередньої. Якщо потрібно затримати завершення однієї роботи до початку іншої застосовується зв'язок "початок - кінець". Сьогодні багато видів робіт завдяки сучасним технологіям можуть здійснюватися не послідовно, а паралельно, скасовуючи необхідність дотримуватися визначеної послідовності робіт.
Для складання календарних планів часто використовують метод складання переліку робіт із зазначенням дат їх початку і завершення та оформлюваного у вигляді таблиць, формулярів, бланків тощо.
Більш наочно календарний план можна подати у вигляді лінійних діаграм, або графіків Ганта, які застосовуються при плануванні порівняно нескладних робіт і об'єктів, що не містять елементів ризику. У таких графіках по горизонталі відкладають календарні періоди (дні, місяці й інші часові відрізки), а по вертикалі проставляють послідовно види робіт. Недоліком таких графіків є те, що у них не відображується взаємозв'язок між окремими роботами.
Лінійні графіки доповнює більш розроблена система сітьового планування та управління (СПУ), в основі якої лежить мережа, що являє собою орієнтований графік і низку характеристик (час, вартість, ресурси тощо), що відносяться до окремих робіт і до об'єкту загалом. Для розрахунку та аналізу сітьового графіку використовують набір сітьових процедур, що отримали назву "методу критичного шляху".
Сітьові моделі можуть бути орієнтовані на події і роботи. Перші використовуються рідко, оскільки не містять чіткого визначення робіт. Найбільш поширеними в багатьох галузях є моделі, орієнтовані на роботу. У них робота являє собою конкретний трудовий процес, що протікає в часі, або процес очікування. Роботи мають відповідні характеристики, основними серед яких є: часові, вартісні, ресурсні та інші. Розрізняють два типи робіт – з фіксованою тривалістю і з фіксованим обсягом.
У календарному плані роботи диференціюються залежно від часу виконання, у зв'язку з чим розрізняють:
річний графік реалізації реального інвестиційного проекту;
квартальний план робіт реального інвестиційного проекту;
місячний план робіт реального інвестиційного проекту;
декадне завдання на виконання робіт за реальним інвестиційним проектом.
Диференціація календарного плану реалізації проекту здійснюється також за функціональною ознакою:
Підготовка реального інвестиційного проекту до реалізації.
Проектно-конструкторські роботи за інвестиційним проектом.
Матеріально-технічне забезпечення виконання робіт за проектом.
Будівельно-монтажні роботи, що передбачаються проектом.
Введення об'єкта в експлуатацію.
Освоєння проектних потужностей.
Залежно від ступеня охоплення робіт розрізняють такі сітьові графіки:
зведені – охоплюють увесь комплекс робіт;
часткові – включають частину комплексу робіт, виконувану окремими організаціями або їх підрозділами;
первинні – охоплюють роботи, виконувані окремими відповідальними виконавцями.
Робота над календарним планом і бюджетом триває весь період реалізації проекту.
Важливе значення для реалізації інвестиційних проектів має складання капітального бюджету, який забезпечує фінансову його реалізацію.
Капітальний бюджет за інвестиційним проектом – це форма представлення результатів оперативного фінансового забезпечення реалізації інвестиційного проекту.
Типова форма капітального бюджету за інвестиційним проектом має такий вигляд (табл. 12.1):
Таблиця 12.1