Світова глобалізація

Глобалізація — це процес всесвітньої політичної, економічної,

територіальної, військової, екологічної,

соціальної, культурної та інформаційної

взаємодії багатьох держав світу з метою

створення глобальної цивілізації

(метасуспільства) або всесвітньої культури.

Головна мета: реалізація концепції поступального розвитку

світової економіки на основі росту науковомісткої

сфери та сфери послуг.

Стратегія: піднесення економіки держав, що розвиваються, до

рівня конкуренстноспроможної інноваційної

економіки, перетворення їх на повноцінних суб’єктів

світової економіки та вибору гідного статусу у

світовій системі.

Необхідні заходи:

0. реструктуризація державного регулювання освіти, професійної підготовки кадрів, оподаткування, соціальної політики, трудового законодавства;

1. уніфікація національних законодавчих систем, насамперед у сфері економіки та екології;

2. приватизація у найбільш загальному сенсі.

Наслідки глобалізації

Позитивні:

• стимулює економічний прогрес і розглядається як новий механізм ринкової експансії;

• призводить до нових форм міжнародного розподілу праці, сприяє росту зайнятості і продуктивності праці, інвестиціям;

• сприяє відкритості міжнародної конкуренції, лібералізації бізнесу, викликає позитивні процеси роздержавлення і комерціоналізації державних сфер діяльності;

• приводить до розширення науково-технічного і культурного співробітництва, зменшення глобальних системних ризиків, стабілізує соціально-політичні системи;

• підвищує ефективність боротьби з міжнародною організованою злочинністю і сприяє формуванню нових механізмів комбінованого ринково-державного регулювання економіки.

Негативні:

• не долає, а закріплює нееквівалентний обмін, збільшує розрив між заможними та бідними країнами;

• спричиняє асиметричний характер відносин та взаємозалежності держав з різними рівнями розвитку (через нерівність стартових можливостей);

• призводить до посилення політичного впливу БНП, перенесення екологічно ’’брудної’’ промисловості до бідних країн;

• спричиняє розвиток міжнародних фінансових структур, що займаються валютними аферами і міжнародними спекуляціями;

• веде до втрати демократичного контролю за діяльністю міжнародних організацій