39. Порушення авторського права і суміжних прав.

Ст. 176 Порушення авторського права і суміжних прав

Цей злочин спрямований проти інтелектуальної власності, тобто проти прав громадян на володіння, користування, розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, гарантованих ст. 41 Конституції України.

Безпосереднім об'єктам цього злочину є авторське право і суміжні права, які регулюються Законом України «Про авторське право і суміжні права»

Відповідно предметом порушення авторського права виступають твори літератури, науки, мистецтва: опубліковані чи не опубліковані музичні твори, скульптури, картини, ілюстрації, перекази, фотографії, комп'ютерні програми, бази даних, тощо, а предметом порушення суміжних прав – виконання, відтворення фонограми, відеограми, програми мовлення.

Обов'язкові ознаки цього предмету: 1) предмет злочину має бути для винного чужим; 2) має виражатися в об'єктивній (матеріальній) формі: рукописного, машинописного, друкарського тексту, нотному записові, фонограмі, дискеті тощо; 3) він має бути новим і оригінальним.

Об'єктивна сторона цього злочину характеризується трьома обов'язковими ознаками: діяння, його наслідки і причинний зв'язок між ними.

Саме діяння може полягати в незаконному відтворенні або розповсюдженні творів науки, літератури, мистецтва, комп'ютерних програм і баз даних; незаконному відтворенні, розповсюдженні виконань фонограм і програм мовлення; незаконному їх тиражуванні та розповсюдженні на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації; а також в іншому порушенні авторського права і суміжних прав.

Наслідок як ознака об'єктивної сторони — це матеріальна шкода. Вона може бути різною в залежності від обставин справи, однак, кримінальний закон встановлює кримінальну відповідальність за ч.1 статті за умови, що була завдана значна шкода (згідно з приміткою це 20 і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян). Ч.2 ст.176 КК України як наслідок передбачає шкоду у великому (200 і більше неоподаткованих мінімумів), а ч.3 – в особливо великому розмірі (1000 і більше).

Закінченим злочин вважається з моменту заподіяння саме такої матеріальної шкоди. Між діянням і матеріальною шкодою має бути встановлений прямий, безпосередній причинний зв'язок.

Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, а мотиви можуть бути різними.

Суб'єкт злочину — загальний. Якщо це діяння було вчинене службовою особою із використанням службового становища, то дії суб’єкта слід кваліфікувати за ч.3 ст. 176 КК України.

До кваліфікованих видів цього злочину також відносять: 1) вчинення його повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) вчинення організованою групою.

40. Порушення недоторканості приватного життя.

Ст. 182 Порушення недоторканності приватного життя

Конституція України в ст. 32 встановила право кожного громадянина на недоторканність приватного життя, на особисту і сімейну таємницю, а також заборонила збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Однією з гарантій здійснення цього права громадян є ст. 182 КК.

Безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують недоторканність приватного життя.

Предмет злочину — конфіденційна інформація про особу, яка може міститися у публічному виступі, в творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації,

До конфіденційних відносяться такі відомості, які складають особисту або сімейну таємницю особи, а також будь-які інші відомості, які потерпілий бажає зберегти в таємниці.

Потерпілим від злочину може бути будь-яка особа, без згоди якої збиралася, використовувалась або поширювалась така конфіденційна інформація.

Об'єктивна сторона злочину виражається в одній з таких альтернативних дій, вчинених без згоди особи: а) незаконному збиранні конфіденційної інформації щодо цієї особи; б) незаконному зберіганні такої інформації; в) незаконному використанні конфіденційної інформації; г) незаконному поширенні вказаної інформації; д) поширенні конфіденційної інформації в публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації.

Збирання конфіденційної інформації про особу передбачає отримання їх у будь-який спосіб, у т. ч. шляхом викрадення . Використання конфіденційної інформації про особу - це користування винним за власним розсудом відомостями, які становлять особисту чи сімейну таємницю особи, для задоволення певної потреби чи одержання певної вигоди. Під поширенням конфіденційної інформації про особу слід розуміти повідомлення будь-яким способом (усно, письмово, друкованим способом, за допомогою комп'ютерної мережі тощо) такої інформації невизначеному числу осіб (хоча б одній людині). Публічний виступ - це виступ на заходах публічного характеру Злочин вважається закінченим з моменту здійснення хоча б однієї з указаних дій.

Суб'єктивна сторона цього злочину – прямий умисел.

Суб'єкт злочину – загальний.