32. Розбещення неповнолітніх.

Об’єкт злочину - статева недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх. Розбещення неповнолітніх здатне викликати у потерпілих від цього злочину різні статеві збочення.

Потерпілим виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка не досягла 16-річ- ного віку. Для кваліфікації діяння за ст. 156 не має значення, чи досягла потерпіла особа статевої зрілості, хто був ініціатором вчинення розпусних дій, а також характеристика потерпілої особи (попереднє ведення статевого життя, наявність сексуального досвіду тощо).

З об’єктивної сторони злочин виражається у вчиненні розпусних дій сексуального характеру. Розпусні дії (розбещення) можуть мати як фізичний, так і інтелектуальний характер.

Суб’єктом злочину виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 16-річного віку. У статті 156 встановлено відповідальність за розпусні дії незалежно від їх гетеро- або гомосексуальної спрямованості, тому винний і потерпілий можуть бути особами як однієї, так і різної статі.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

У разі сумлінної помилки особи щодо віку потерпілого відповідальність за ст. 156 виключається.

Розпусні дії, передбачені ст. 156, зазвичай спрямовані на задоволення винним статевої пристрасті, на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту або його задоволення. Але мотиви цього злочину не впливають на його кваліфікацію. Винний може керуватись не лише сексуальними, а й іншими спонуканнями (помста близьким, подальше втягнення у проституцію тощо).

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення розпусних дій: 1) щодо малолітньої особи; 2) батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього.

33. Кримінально-правова характеристика злочинів виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина передбачені 5 розділом Особливої частини КК України (ст.157-184).

Родовим об’єктом такого роду діянь є суспільні відносини, які забезпечують кожній людині і громадянину їхні невід’ємні конституційні блага. Відрізняються ці злочини між собою за безпосередніми об’єктами, які в кожному конкретному випадку є різними (порушення таємниці голосування – виборчі права, невиплата заробітної плати – трудові права і т.д.).

Ряд злочинів проти виборчих, трудових і інших особистих прав і свобод людини і громадянина також мають додатковий безпосередній об’єкт (перешкоджання здійснення виборчого права, розголошення таємниці усиновлення, пошкодження релігійних споруд чи культових будинків та ін.). Це, зокрема, життя та здоров’я потерпілої особи, фізична та психічна недоторканість, честь та гідність, власність, а також моральні аспекти життя суспільства.

Досить часто характерною ознакою злочинів п’ятого розділу є потерпіла особа (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей або коштів на утримання непрацездатних батьків, порушення авторського права і суміжних прав, порушення угоди про працю, перешкоджання професійній діяльності журналістів і ін. ). Ними є неповнолітні діти, непрацездатні батьки, автори, журналісти, працівники, члени виборчої комісії і т.д..

Ряд злочинів цього розділу також є предметними, тобто предмет злочину є обов’язковим (порушення законодавства про референдуми, фальсифікація виборчих документів, порушення таємниці листування, знищення виборчої документації, порушення недоторканості житла, порушення права на винахід, корисну модель, незаконне осквернення, знищення релігійних святинь і ряд інших). Такими предметами є документи референдуму, виборча документація, відомості, що передаються шляхом листування, твори науки, винаходи, релігійні споруди, приватне житло і ін.

Із об’єктивної сторони абсолютна більшість злочинів характеризується формальним складом і є закінченими з моменту посягання незалежно від того чи настали наслідки (незаконні дії щодо усиновлення, невиплата заробітної плати, порушення права на медичну допомогу і т.д.). Мають місце також злочини із матеріальним складом (порушення авторського права і суміжних прав, порушення права на винахід, корисну модель, промисловий зразок, пошкодження релігійних споруд чи культових будинків). Характерним для цих злочинів є такі ознаки як діяння, наслідки, причинний зв'язок. Діяння можуть бути різними, однак всі вони безпосередньо спрямовані на порушення прав потерпілої особи. Як наслідки зокрема, виділяють:1) майнову шкода у великих розмірах (200 або більше неоподаткованих мінімумів); 2) шкоду в особливо великих розмірах (1000 і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян); 3) інші наслідки, що можуть виражатися у впливі на результати виборів або у знищенні чи пошкодженні майна.

Крім того як кваліфіковані ознаки можуть бути передбачені і тяжкі наслідки (смерть потерпілої особи або тяжкі тілесні ушкодження). Причинний зв'язок повинен бути прямим, безпосереднім та необхідним.

Абсолютна більшість цих злочинів можуть бути вчинені шляхом активних дій (примушування до участі в страйку, перешкоджання здійсненню релігійного обряду, голосування виборцем на виборчій дільниці більше ніж один раз, порушення недоторканості приватного життя і ін.). Є також і злочини, що вчиняються і шляхом бездіяльності (злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною, ухилення від сплати аліментів на утримання дітей або коштів на утримання непрацездатних батьків, невиплата заробітної плати, пенсії, стипендії чи інших встановлених законом виплат.)

Для деяких злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина характерні із об’єктивної сторони і інші ознаки, зокрема, спосіб час та засоби вчинення (обман, погроза, підкуп і т.д.).

Із суб’єктивної сторони злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина вчиняються, як правило, умисно, причому умисел може бути як прямий, так і непрямий. Ставлення суб’єкта до наслідків або можливих наслідків може також характеризуватись і необережністю.

Деяким злочинам цього розділу властиві і такі ознаки суб’єктивної сторони, як мотив та мета вчинення (корислива мета або особистий мотив).

Суб’єкт злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина може бути двоякий:

1) загальний (особа з 16 років)

2) спеціальний (член виборчої комісії, службова особа, керівник підприємства, установи, організації і ін.).

Таким чином, злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина – це суспільно небезпечні, винні та протиправні діяння (дія або бездіяльність), що посягають на передбачені і гарантовані Конституцією України права та свободи людини і громадянина, вчинені суб’єктом злочину.

В залежності від безпосереднього об’єкта всі злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина можна поділити на наступні види:

1. Злочини проти виборчих прав громадян.

2. Злочини проти трудових прав громадян.

3. Злочини у сфері права на об’єкти інтелектуальної власності.

4. Злочини, що посягають на особисті права і свободи людини і громадянина.

5. Злочини проти сім’ї.

6. Злочини проти свободи совісті.