Поняття економіка. Предмет курсу:

Предмет економічної науки складають відносини між людьми в процесі їх господарської діяльності. Центральна проблема економічного життя – визначення оптимальних способів використання обмежених ресурсів.

Предмет економічної науки складають відносини між людьми в процесі їх господарської діяльності. Центральна проблема економічного життя – визначення оптимальних способів використання обмежених ресурсів.

Підприємство. Функції підприємства:

Підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Функції підприємництва:

1) новаторська – продукування нових ідей, створення нових товарів та ін.;

2) організаційна – впровадження нових форм та методів організації виробництва тощо;

3) господарська – ефективне використання різних ресурсів;

4) соціальна – сприяння реалізації соціальної мети суспільства;

5) особистісна – реалізація та розвиток потенціалу особистості.

Функції підприємств:

1. Виробничо-технологічні функції, пов'язані з забезпеченням процесу виробництва новітніми технологіями та їх використанням, раціоналізацією процесу виробництва.

2. Економічними функціями підприємства є:

управління процесами виробництва та збуту товарів;

укладання контрактів;

наймання працівників;

розподіл доходів;

вивчення ринку.

3. Соціальні функції підприємства такі:

поліпшення умов праці та відпочинку співробітників;

створення сприятливого психологічного клімату в колективі;

надання допомоги та пільг працівникам і членам їхніх сімей;

благодійна діяльність.

4. Зовнішньоекономічні функції підприємство виконує за участі у міжнародному обміні товарів, спільному з іноземними партнерами виробництві, будівництві, науково-тех­нічному співробітництві.

Поясни поняття інфляція:

Інфляція – знецінення грошей у результаті перевищення грошових знаків, що перебувають в обігу.

Мета і функції економічної теорії:

Спостерігаючи навколишній світ, Ви, напевне, намагались дати відповіді на такі питання, як:

від чого залежить розмір заробітної плати?

чому змінюються ціни?

чому частина людей не знаходить роботи?

як стають підприємцем?

чим займаються банкіри?

що впливає на зміни курсу національної валюти?

чому одні країни є розвиненими і багатими, а інші – ні?

Знайти відповіді на ці та інші не менш важливі питання Вам допоможе цей збірник. У ньому викладаються загальні основи економіки. Без їх розуміння жодна людина не може вважати себе сучасною та освіченою.

Видатний українець, всесвітньо відомий філософ Григорій Сковорода писав так: «Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом». Ці слова варто сприймати як заклик до цивілізованих форм досягнення добробуту. А економічні знання саме і є одним із шляхів до цивілізованості.

Опрацювавши матеріали лекцій ви повинні:

знати:

сутність економічних явищ та процесів;

економічний зміст відносин власності, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг;

механізм дії і використання економічних законів;

зміст основних понять, категорій, законів ринкової економіки;

механізм становлення різних форм господарювання;

особливості і місце економіки України в системі світового господарства.

вміти:

дати наукове тлумачення особливостей формування і розвитку товарно-грошових відносин;

орієнтуватися в глобальних проблемах економічного розвитку;

приймати практичні рішення щодо оптимального застосування набутих знань при виконанні своїх професійних обов’язків;

розв’язувати економічні задачі.

визначати ціну ринкової рівноваги;

визначити види доходу;

розподіляти підприємства за їх видами і типами;

розрізняти види акцій;

визначати переваги та недоліки різних типів підприємств;

визначати ефективні прийоми керівництва та управління підприємством.

Види підприємств та їх характеристика:

Відповідно до форм власності підприємства бувають таких видів:

Індивідуальне підприємство – засноване на приватній власності фізичної особи та виключно на її праці.

Сімейне підприємство – засноване на власності і праці громадян, що є членами однієї сім’ї які проживають разом і ведуть спільне господарство.

Приватне підприємство – засноване на власності однієї людини з правом найму робочої сили.

Колективне підприємство – засноване на власності трудового колективу підприємства.

Державне комунальне підприємство – засноване на власності місцевих органів влади.

Державне підприємство – засноване на загальнодержавній власності.

Спільне підприємство – засноване на поєднанні майна різних власників, у тому числі з залученням іноземного капіталу.

Орендне підприємство – засноване на орендних відносинах, що передбачають передачу в оренду і повне відання колективу засобів виробництва та майна, що залишається у власності орендодавача.

Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік підприємства можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств.

Поясни поняття : капітал:

Капітал – чинник виробництва, що дає його власнику доход. Попит та пропозиція на ринку капіталів визначаються величиною процентної ставки. Пропозиція капіталу знаходиться у прямій залежності від рівня процентної ставки, попит – в оберненій.

Виникнення та історичне становлення економічної науки:

- Основні етапи розвитку економічної теорії:

Класична політична економія (до перш. пол. ХІХ ст. – засновник У.Петі (англ.) найвище досягнення Адам Сміт, Давид Рікардо.

Марксистська політична економія (К.Марс, Ф.Енгельс).

Історична школа – напрям західної економічної думки (Німеччина, серед. ХІХ ст., В.Рошер, М.Вебер.)

Маржиналізм (граничний) (серед. ХІХ ст., К.Менгер – австр.)

Неокласична економічна теорія (ост. третина ХІХ ст., А.Маршалл – англ.ек.)

Монетаризм (гроші) (сер. 50-х рр. ХХ ст. – США , м.Фрідмен).

Інституціоналізм (кінець ХІХ – поч. ХХ ст., америк. Т.Веблен, У.Гамільтон)

Кейнсіанство – провідний напрям сучасної економічної теорії. (англ. Джон Кейнс) - державне регулювання економіки.

Посткейнсіанство

Неокласичний синтез (П.Самуельсон).

Сучасна економічна наука розглядає економіку на мікрорівні та макрорівні.

Мікроекономіка вивчає поведінку окремої фірми, споживача, домогосподарства, а саме:

механізм ціноутворення;

взаємодію попиту та пропозиції;

витрати підприємств;

вплив держави на поведінку фірми;

раціональну поведінку споживача тощо.

Макроекономіка вивчає:

економіку держави як одне ціле;

економіку сфер, галузей господарства;

оперує такими показниками: інфляція, безробіття, валовий внутрішній продукт тощо.

8. Організаційні форми підприємств:

- одноосібні фірми, де власником є одна людина або сім'я (одноосібне володіння є нестійкими формами бізнесу. «Життєвий цикл» такого підприємства – 3–5 років);

- партнерство (або товариство), коли власниками підприємства є двоє і більше людей (найпоширеніша форма такого бізнесу – товариства з обмеженою відповідальністю);

- корпорація, де власниками підприємства є численні власники акцій (найпоширеніша форма – акціонерні компанії, що формується шляхом злиття капіталів засновників, а також випуску цінних паперів та їх продажу).

Поясни поняття : бюджетний дефіцит:

Бюджетний дефіцит – перевищення видаткової частини державного бюджету над дохідною.

Зміст та еволюція виробництва. Фактори виробництва:

Виробництво – поєднанням факторів виробництва з метою створення економічних благ.

Виробництво має різні форми: натуральне виробництво, товарне та безпосередньо суспільне.

Суспільне виробництво – форма взаємодії суспільства і природи, що спрямована на перетворення предметів природи та створення матеріальних та духовних продуктів, відповідно до інтересів та потреб людей і суспільства в цілому.

Метою виробництва є задоволення потреб суспільства, але здійснити його можна тільки застосувавши необхідні фактори виробництва.

Фактори виробництва.

1. Земля.

2. Праця.

3. Підприємницький талант.

4. Капітал.

5. Інформація.

Праця – продуктивна цілеспрямована діяльність людини задля створення корисних продуктів з метою задоволення своїх потреб.

Предмети праці – це все те, на що спрямована діяль­ність людини заради задоволення своїх потреб.

Засоби праці – речі або комплекси речей, за допомогою яких людина діє на предмети праці, перетворює і пристосо­вує їх для своїх потреб. Поняття «засоби праці» охоплює інструменти, прилади, обладнання, машини, виробничі будівлі, транспортні засоби, резервуари тощо.

Предмети і засоби праці належать до матеріальних ресурсів виробництва. В сукупності їх називають засоба­ми виробництва.

Етапи розвитку виробничих технологій

1. Ремісничий (XIII-XVI ст.) – основна рушійна сила виробництва на цьому етапі – м'язова з використанням деяких інструментів.

2. Машинний (XVIII-XIX ст.) – м'язова сила значною мірою замінюється машинами. З'являється паровий двигун, який починає широко використовуватись у виробництві.

3. Автоматизований (від хіх ст.) Контрольовані та керовані людиною машини стають основою автоматизованого виробництва.

Структура виробництва

Види підприємницької діяльності:

Види підприємницької діяльності:

- виробнича;

- комерційна;

- фінансова;

- посередницька;

- страхова.

Посередники — фірма або окремі люди (агенти, брокери, дилери, маклери, комівояжери та ін.), які на професійних засадах за визна­чену угодою плату сприяють встановленню ділових парт­нерських контактів, зв'язків, укладанню контрактів на купівлю-продаж товарів, цінних паперів, послуг тощо.

Конса́лтинг (англ. consulting — консультування) — діяльність спеціалізованих компаній із надання інтелектуальних послуг виробникам, продавцям, покупцям (поради і рекомендації) з різноманітних питань виробничої діяльності, фінансів, зовнішньоекономічної діяльності, створення та реєстрації фірм, дослідження і прогнозування ринків товарів і послуг, розробки бізнес-проектів, маркетингових програм, інноваційної діяльності, пошуку шляхів виходу з кризових ситуацій, підготовки статутних документів у разі створення нових підприємств і організацій тощо.

Страхування – це формування грошових фондів та їхнє використання на відшкодування збитків у разі непередбачених випадків і на допомогу громадянам у певні періоди життя.

Поясни поняття : девальвація:

девальвація - зниження обмінного курсу грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої.

Результативні показники суспільного виробництва:

 для обчислення результативності суспільного виробництва (і матеріального і нематеріального) застосовують показники валового внутрішнього та волового національного продукту.

Валовий внутрішній продукт (ВВП ) — макроекономічний показник, який вира-жає ринкову сукупну вартість кінцевих товарів та послуг, які були вироблені в країні за визначений період часу всіма виробниками.

Валовий національний продукт (ВНП) — макроекономічний показник, який виражає сукупну вартість кінцевих товарів та послуг, створених факторами вироб-ництва, які є у власності громадян даної країни не лише в межах цієї країни, а й за кордоном.

Акціонерні товариства, їх характеристика:

Акціонерні товариства. До акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство (ВАТ) та закриті акціонерні товариства (ЗАТ).

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ.

Товариством з додатковою.

Повне товариство.

Командитне товариство.

Поясни поняття гроші:

Гроші – це особливий товар, який служить загальним еквівалентом, на який обмінюються всі інші товари.

Організаційні форми виробництва. Шляхи розвитку виробництва:

Організаційні форми виробництва.

1. Концентрація – це зосередження виробництва на великих підприємст­вах.

2. Поділ праці, спеціалізація та кооперація. Поділ праці – це виділення окремих виробничих операцій з метею подальшої спеціалізації виробництва. Спеціалізація – це, коли працівники виконують тільки певні операції, які з'явилися як результат поділу праці. Підприємства виступають постачальниками продукції один одному, що являє собою кооперацію.

3. Комбінування – це зосередження на одному підприємстві різних технологічних стадій обробки сировини та виробництва продукції.

4. Централізація як організаційна форма пов'язана з управлінням виробництвом і є к ординацією дій через зосередження управління в одному центрі.

Шляхи розвитку виробництва.

Розрізняють екстенсивний та інтенсивний шляхи розвитку виробництва. Екстенсивний являє собою збільшення виробництва за рахунок залучення додаткових ресурсів. Інтенсивний являє собою збільшення виробництва за рахунок досягнень науково-технічного прогресу, використання більш досконалого виробничого обладнання на виробництві, нових більш високопродуктивних сортів рослин, застосування біотехнологій, методів агромеліорації і веде до підвищення продуктивності праці.

Акції. Види акцій:

Акція (від лат. action – дія) – закріплює право її власника-акціонера на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді диві­дендів, участь в управлінні акціонерним товариством, отримання части­ни майна акціонерного товариства після його ліквідації. За функціональ­ним призначенням акція є пайовим цінним папером.

Розрізняють привілейовані та звичайні акції.

Поясни поняття ВНП

Валовий національний продукт (ВНП) – вартість всіх виготовлених і використаних в країні товарів та послуг за 1 рік.

Складовими частинами національного продукту є:

1) вартість спожитих населенням предметів споживан­ня і послуг;

2) вартість державних закупок, серед яких основну частину в багатьох розвинутих країнах світу становлять військові закупки;

3) капітальні вкладення;

4) сальдо платіжного балансу.

Власність. Форми власності.

Власність – це відносини між людьми, що відображають певну форму привласнення життєвих благ, насамперед засобів виробництва.

Форми власності, що існують в Україні

1. Індивідуальна, яка поділяється на:

особисту власність;

приватну власність (є стрижнем ринкової економіки).

Приватна власність характеризується тим, що приносить своєму власнику дохід.

2. Колективна власність, тобто власність декількох осіб, трудового колективу, членів одного кооперативу тощо. Так, господарські товариства являють собою форму ко­лективної власності.

3. Державна власність, яка в свою чергу поділяється на (є опорою приватного підприємництва):

комунальну – власність місцевих органів влади;

загальнодержавну – об'єкти власності, які перебувають у розпорядженні центральних органів влади.

Поняття ефективності суспільного виробництва та її показники.

Економічна ефективність – досягнення найбільших результатів при найменших затратах.

Показники економічної ефективності:

Продуктивність праці – виробіток на одного працюючого.

Трудомісткість – кількість витраченої живої праці на виробництво одиниці продукції.

Капіталовіддача (фондовіддача) – кількість продукції, виробленої на одиницю основних виробничих фондів.

Фондомісткість – вартість витрат виробничих фондів на одиницю виробленої продукції.

Матеріаловіддача – виробіток продукції на одиницю витрачених матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, електроенергії тощо).

Матеріаломісткість – вартість витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції.

Поясни поняття нуліфікація:

Методи боротьби з інфляцією:

1) нуліфікація – (знищення) знецінені гроші анулюються (обмін грошей, грошова реформа);

22. Фактори суспільного виробництва.

- Метою виробництва є задоволення потреб суспільства, але здійснити його можна тільки застосувавши необхідні фактори виробництва.

Фактори виробництва.

1. Земля.

2. Праця.

3. Підприємницький талант.

4. Капітал.

5. Інформація.

Маркетинг, його види і принципи.

Маркетинг – явище ХХ ст. Походить від анг. слова market – ринок, що дослівно перекладається "ринкознавство" і означає діяльність у сфері ринку.

Отже: маркетинг – це діяльність, спрямована на вивчення потреб споживачів та їх найкраще задоволення.

Або: маркетинг – це управління процесом просування товарів до споживача.

Основні функції маркетингу

1. Комплексне дослідження ринку.

Маркетингові дослідження – це дослідження, які дозволяють збирати, обробляти певну інформацію.

Маркетингові дослідження поділяються:

- кабінетні;

- польові;

- первинні;

- вторинні.

Сегментація ринку – це поділ його на частини з урахуванням певних особливостей спо­живачів, які однаково реагують на однакові товари.

2. Аналіз виробничо-збутових можливостей підприємства.

3. Розробка маркетингової стратегії і програми.

Стратегія маркетингу – плани реалізації маркетингових цілей.

4. Здійснення товарної політики.

Життєвий цикл – послідовність стадій, які проходить товар у своєму "ринковому житті".

5. Здійснення цінової політики – це визначення цінової поведінки фірм на ринку в розрахунку на перспективу і на короткий термін часу для кожної групи і кожного виду товарів.

6. Вивчення конкурентів.

7. Здійснення збутової політики припускає планування і формування каналів збуту товарів прямим або непрямим методом.

8. Комунікаційна політика – це планування і здійснення комплексу заходів, спря­мованих на просування товару на ринок.

Реклама – це планування і здійснення комплексу заходів, спрямованих на просування товару на ринок.

У залежності від цілей реклама поділяється на:

а) інформативну;

б) переконуючу;

в) нагадуючу.

Функціями реклами є стимулювання попиту і створення привабливого іміджу фірми.

9. Маркетинговий контроль.

Складові маркетингу

Маркетинг можна визначити як систему, яку утворюють так звані "4P".

Продукт – товар певної якості та властивостей здатних задовольнити особливі потреби споживачів.

Продажна ціна – загальна вартість товару, яка складається з усіх витрат, необхідних для виробництва і реалізації його на ринку (в тому числі податків), та відповідного розміру прибутку, необхідного для розширення та оновлення виробництва, впровадження новітніх технологій та науково-технічного прогресу, стимулювання праці робітників тощо.

Просування – всі можливі заходи, пов’язані з інформуванням або переконанням споживача у доцільності придбання цього товару.

Позиція – знаходження товару в необхідний час у потрібному місці.

Поясни поняття ревалоризація

Метод бородяби з інфляцією

ревалоризація – повернення до попередньої купівельної сили грошей (з обігу вилучаються зайві гроші); (при невеликих масштабах інфляції).

Основні форми доходів населення та їх характеристика

Робоча сила – здатність людини до праці; це сукупність фізичних і духовних властивостей людини, які вона застосовує у процесі виробництва товарів і послуг.

Основними видами доходів в ринковій економіці є:

заробітна плата;

рента;

процент;

прибуток.

Заробітна плата – це ціна праці.

Заробітна плата — це винагорода за послуги, надані у вигляді праці.

Рента (фр. rente від лат. Reoldita - віддана назад) – особливий вид відносно стійкого доходу. В побуті під рентою розуміють просто плату за користування чим-небудь (наприклад, житловим приміщенням або автомобілем).

Процент – дохід, який отримує власник грошей, що надав їх у позику.

Прибуток визначається як плату підприємцю за виконання ним особливих функцій:

за послуги підприємницької діяльності;

за новаторство, за талант в управлінні підприємством;

за ризик та невизначеність результатів підприємницької діяльності.

Закон попиту і пропозиції

Величина попиту тим більша, чим нижча його ціна (і навпаки).

Чим вища ринкова ціна, тим більшою буде величина пропозиції (і навпаки). Ця залежність називається законом пропозиції.

Ціна рівноваги – це ціна, за якою продавці готові запропонувати певну кількість товару, а покупці за цією ж ціною купити цю ж саму кількість товару впродовж певного часу.

Рівноважна ціна – це ціна, за якої пропозиція відповідає попиту.

Закон пропозиції означає, що із збільшенням ціни об­сяг пропозиції зростає, а зі зниженням – падає. Тобто ве­личина пропозиції на ринку перебуває у прямій залежності від цін на товари та послуги. У ринкових умовах виробник готовий запропонувати більшу кількість товару за вищої ціни на нього.

Поясни поняття інтенсивність праці.

Інтенсивність праці – напруженість праці, яка визначається витратами робочої сили за одиницю часу, її динаміку вимірюють затратами фізичної, розумової, нервової енергії протягом однієї години, робочого дня, тижня та ін.

Заробітна плата її форми та функції.

Заробітна плата – це ціна праці.

Заробітна плата — це винагорода за послуги, надані у вигляді праці.

Погодинна форма заробітної плати встановлює розмір винагороди за відпрацьований час. У цьому випадку підраховується оплата за одну годину, день, тиждень, місяць і перемно­жується на відпрацьований час.

Відрядна або поштучна заробітна плата – це оплата робочої сили залежно від розмірів виробітку продукції за одиницю часу.

Номінальна заробітна плата – це та кількість грошей, яку отримує найманий працівник.

Реальна заробітна плата – це та кількість товарів та послуг, які він може придбати за отриману заробітну плату.

Товарне виробництво

Товарне виробництво – така організація суспільного господарства, коли окремі продукти виробляються відокремленими виробниками і для задоволення суспільних потреб необхідні купівля-продаж на ринку цих продуктів, що стають товарами. Това́рне виробни́цтво — виробництво, в якому продукти праці призначаються не для власного споживання, а для обміну через ринок шляхомкупівлі-продажу.

Товарне виробництво — така система організаційно-економічних відносин, за якої корисні продукти створюються для їхнього продажу на ринку. Система товарного виробництва має три найважливіші специфічні ознаки:

відкрите господарство

розподіл праці

непрямі зв'язки.

Ці ознаки визначають відповіді на основні проблеми будь-якої економічної системи: що створювати, як застосовувати для цього фактори виробництва і для кого призначаються вироблені продукти.

Розглянемо докладніше кожну з вищезгаданих основних рис товарного господарства.

По-перше, товарне виробництво ґрунтується на суспільному поділі праці, що склався між окремими господарськими одиницями. Розвиток поділу праці передбачає прогрес виробництва: зростання кваліфікації і вміння працівників, а також винайдення машин, що полегшують і скорочують працю, дозволяють одній людині виконувати роботу декількох. Збільшення виробництва благ на спеціалізованому підприємстві створює можливість і необхідність обмінювати їх надлишок на масу корисних речей, створених на іншому виробництві.

Поясни поняття продуктивність праці

Продуктивність праці – кількості продукції, яка виготовляється за одиницю робочого часу.

Економічна система та її типи

Типи економічних систем

Економічна система – історично сформована сукупність економічних відносин, що складаються в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання економічних благ.

Виділяють такі економічні системи:

І. Традиційна економічна система.