Пояснити, яка роль стереотипів у нотаціях uml?
Стереотипи є одним з трьох типів механізмів розширюваності в уніфікованому мовою моделювання (UML). Вони дозволяють проектувальникам розширювати словник UML для створення нових елементів моделювання, одержуваних з існуючих, але мають певні властивості, які підходять для конкретної проблеми предметної області або для іншого спеціалізованим використання. Термін походить від первісного значення слова «стереотип», який використовується у пресі. Наприклад, при моделюванні мережі вам можуть знадобитися символи для подання маршрутизаторів і концентраторів. За допомогою стереотипних вузлів ви можете представляти їх у вигляді примітивних будівельних блоків.
65. Обгрунтуйте, у яких випадках доцільно використовувати діаграми переходів станів? Які умовні позначення використовуються для побудови цієї діаграми?
Діаграма переходів станів показує поведінку системи під дією керуючих дій, які отримуються системою ззовні (команди користувача або сигнали). Отримавши таку дію система повинна виконати певні дії або залишитися в тому ж стані або перейти в інший стан. щоб побудувати таку діаграму треба :
-визначити основні етапи
-всі управляючі дії
-дії, які буде виконувати система
-всі можливі варіанти переду з одного стану в інший
Якщо система активно не взаємодіє з навколишнім середовищем то діаграма переходів станів інтересу не представляє, вона демонструє тільки певні переходи з початкового стану в стан вводу даних потім після деяких обчислень в стан виводу даних і стан завершення роботи
Умовні позначення:
Ім’я стану
а б в
а – термінальний стан
б – проміжний стан
в – перехід
66. Пояснити, що таке прототип у спіральній моделі?
Основними об'єктами проектування є інформаційні потоки. Методика проектування зводиться до створення каталогів, відбору об'єктів і встановленню між об'єктами оптимальних зв'язків. При розробці моделей складаних систем можна виділити 2 основних класи - каскадний і спіральний.
У каскадній моделі всі етапи суворо детерміновані, виконуються за одним розробленим планом і отримані розробки зміні не підлягають.
Протилежністю цій методиці є спіральна модель, де до стадії запровадження всі етапи, виключаючи аналіз проектування та реалізацію, можуть повторюватись багато разів, створюючи так званий прототип системи. На кожному створеному прототипі уточнюються вимоги замовника, поліпшуються характеристики системи, поки не буде розроблений оптимальний варіант і не досягнуто повне узгодження між замовником і розробником.
Недоліком спірального підходу є великі витрати часу на розробку системи, а також збільшення інших витрат, тому, такий підхід може бути реалізований тільки в комп'ютерних технологіях проектування.
На практиці спіральний підхід використовують лише для деяких етапів розробки, особливо на перших: аналіз та створення технічного завдання (ТЗ) і т.п.
Спіральна модель вільна від недоліків каскадної моделі, оскільки на кожному витку спіралі є можливість пересвідчитися в тому, що вимоги, які змінилися, враховано при розробленні чергового прототипу. До недоліків спіральної моделі слід віднести складність планування та організації робіт, а також значні витрати ресурсів при розробленні великих проектів. Тому її використовують у тих випадках, коли система невелика, але існує певна невизначеність щодо вимог користувачів. Якщо проект досить великий, то звичайно в ньому вдається виділити обмежену за обсягом підсистему, яку дійсно доцільно розробляти, використовуючи спіральну модель. Через труднощі планування робіт ця модель частіше застосовується тоді, коли замовник, розробник і користувач — одна й та сама організація або коли продукт розробляється для масового споживача.
Прототипом називають чинний програмний продукт, який реалізує окремі функції і зовнішні інтерфейси розроблюваного програмного забезпечення.