Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді на екзамен.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
125.65 Кб
Скачать

59. Поняття та склад оборотних засобів

Поряд із основними виробничими засобами в процесі виробництва беруть участь оборотні засоби. Оборотні засоби - це та частина засобів виробництва, котра цілком споживається в кожному наступному виробничому циклі та виступає матеріальною основою нової продукції. Їх вартість повністю включається до собівартості готової продукції і в процесі виробництва оборотні засоби не зберігають своєї натуральної форми.

Оборотні засоби у виробничому процесі можуть перебувати у такому вигляді:

  • виробничі запаси (сировина, допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, пальне, тара, запасні частини для ремонту обладнання, швидкозношувані та малоцінні предмети, господарський інвентар тощо);

  • незавершене виробництво (предмети праці, що знаходяться у виробництві на різних стадіях обробки в підрозділах підприємства); 

  • напівфабрикати власного виготовлення (предмети праці, обробка яких цілком завершена в одному з підрозділів підприємства, але які підлягають подальшій обробці в інших підрозділах підприємства). 

Співвідношення між окремими групами, елементами оборотних засобів і загальних їхніх обсягів, виражене в частках або відсотках, називається структурою оборотних засобів. Вона формується під впливом ряду факторів: характеру та форми організації виробництва, типу виробництва, тривалості технологічного циклу, умов постачань паливно-сировинних ресурсів тощо. 

У середньому на промислових підприємствах України в загальному обсязі оборотних засобів частка виробничих запасів складає близько 70%, а незавершеного виробництва та напівфабрикатів власного виготовлення - 25%. 

  1. Оцінювання ефективності інвестиційних процесів

Основним узагальнюючим показником економічної ефективності техніко-технологічних нововведень є показник економічного ефекту. У ньому знаходять висвітлення часткові показники ефективності: продуктивність праці, фондовіддача, матеріало- й енергоємність, показники технічного рівня виробництва, якість продукції й ін. 

Показник економічного ефекту від реалізації нововведень визначається як перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних затрат ресурсів за весь період здійснення заходів. 

Економічний ефект (Е) визначається як різниця між результатами (продукцією, роботою, послугами у вартісній оцінці - Р) та витратами на їхнє досягнення (З) за визначений розрахунковий період: 

Е = Р — З.

Під витратами розуміється вся сукупність витрачених для досягнення ефекту ресурсів (або окремих їхніх видів). У масштабі національної економіки витратами є сукупність капітальних вкладень, оборотних засобів і живої праці (заробітна плата). Для галузі, об'єднання, підприємства витрати виступають у виді собівартості або виробничих засобів. 

При оцінці доцільності інвестицій установлюють ставку дисконту (капіталізації), тобто процентну ставку, що характеризує норму прибутку інвестора (відносний показник мінімального щорічного доходу). За допомогою дисконту (облікового відсотка) визначають спеціальний коефіцієнт дисконтування (базується на формулі складних відсотків) для приведення інвестицій і грошових потоків у різні роки до нинішнього (майбутнього) моменту.

При розрахунках економічного ефекту необхідно враховувати фактор часу шляхом приведення різночасових витрат і результатів до одного (єдиного) моменту часу, тобто розрахункового року tp. 

Коефіцієнт приведення різночасових витрат і результатів до розрахункового року розраховується по формулі: 

де t - рік, витрати і результати якого приводяться до розрахункового року;  E - норматив приведення, дорівнює процентній ставці. 

При оцінці ефективності організаційних інновацій їх підрозділяють на двох груп: 

  • нововведення, що вимагають визначених додаткових одночасних витрат (капітальних вкладень); 

  • нововведення, що не вимагають додаткових інвестицій. 

Ефективність першої групи організаційних нововведень розраховується так само, як і техніко-технологічних. Оцінка ефективності безвитратних нововведень здійснюється на основі вирахування економії поточних витрат, викликаної здійсненням таких організаційних інновацій. 

При визначенні ефективності нововведень необхідно також враховувати соціальній екологічні результати (безпека об'єктів інновацій).