40. Кошторис витрат

Кошторис витрат на виробництво та реалізацію продукції - це витрати підприємства за конкретний період, які пов'язані з його основною діяльністю, незалежно від того, відносяться вони на собівартість продукції в даному періоді чи ні. Тому величина витрат за кошторисом може не співпадати в часі з величиною загальної собівартості на весь обсяг продукції. 

Кошторис характеризує загальну величину витрат підприємства в розрізі економічно однорідних елементів. У промисловості прийняте наступне групування витрат за економічними елементами: 

1. матеріальні витрати, які включають витрати на:

   • сировину та матеріали, за виключенням вартості зворотних відходів за ціною їх можливого використання чи реалізації; 

   • покупні комплектуючі вироби та напівфабрикати;

   • допоміжні матеріали;

   • паливо й енергію, що затрачуються на технологічні чи господарчі потреби;

   • виробничі послуги сторонніх організацій, а також своїх господарств, що не відносяться до основної діяльності, та деякі інші витрати. 

2. витрати на оплату праці (фонд оплати праці штатних і позаштатних працівників підприємства разом із преміями та компенсаційними виплатами); 

3. відрахування на соціальні потреби в позабюджетні державні фонди (пенсійний, соціального страхування, на випадок безробіття тощо) за встановленими нормами від витрат на оплату праці; 

4. амортизація основних засобів (амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів); 

5. інші витрати, що не ввійшли в раніше перераховані елементи витрат (податки, збори, відрахування в спеціальні фонди, оплата послуг зв'язку, обчислювальних центрів, витрати на відрядження, страхування майна, винагороди за винахідництво і раціоналізаторство, оплата робіт із сертифікації продукції, орендна плата тощо). 

У кошторисі витрати групуються незалежно від місця їх виникнення та показує їх ресурсну структуру цих витрат, що дуже важливо для аналізу факторів, які впливають на зниження собівартості продукції. 

40. Класифікація персоналу підприємства

Персонал підприємства - це сукупність працівників, що входять у його обліковий (особовий, списковий) склад. Усі працівники підприємства поділяються на дві групи:

• промислово-виробничий персонал, зайнятий виробництвом і його обслуговуванням; 

• непромисловий персонал, зайнятий в основному в сфері соціальної діяльності підприємства. 

За характером функцій, що виконуються, промислово-виробничий персонал (ПВП) підрозділяється на чотири категорії:

• робітники — це працівники, безпосередньо зайняті виробництвом продукції, ремонтом, переміщенням вантажів тощо. До них також відносяться прибиральниці, двірники, гардеробники, охоронці. У залежності від характеру участі у виробничому процесі робітники, у свою чергу, поділяються на основних (виробляють продукцію) і допоміжних (обслуговують технологічний процес). 

• керівники — працівники, що займають посади керівників підприємств і їхніх структурних підрозділів (функціональних служб), а також їхні заступники.

• спеціалісти (фахівці) — працівники, що виконують інженерно-технічні, економічні й інші функції. До них відносяться інженери, економісти, бухгалтери, соціологи, юрисконсульти, нормувальники, техніки й ін.

• службовці (технічні виконавці) - працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документів, господарське обслуговування (діловоди, секретарі-друкарки, табельники, креслярі, копіювальниці, архіваріуси, агенти й ін.).

Співвідношення працівників за окремими категоріями характеризує структуру персоналу підприємства.