Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді на екзамен.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
125.65 Кб
Скачать
  1. Потоковий метод організації виробництва

Потокове виробництво є найбільш ефективним, тому що забезпечує чітко погоджене виконання всіх операцій технологічного процесу в часі та просторі. Воно характеризується такими основними ознаками:

      • робочі місця розміщуються у чіткій відповідності з послідовністю технологічного процесу;

      • за групою робочих місць закріплюється обробка або складання виробу одного чи обмеженої кількості найменувань конструктивно та технологічно подібних предметів;

      • предмети праці переміщуються з операції на операцію поштучно чи невеликими транспортними партіями з мінімальними перервами за допомогою транспортера (конвеєра). 

Потоковий метод характерний для масового та крупносерійного виробництва. 

Основною структурною ланкою потокового виробництва є потокова лінія, тобто ряд взаємозалежних робочих місць, розташованих у порядку послідовності виконання технологічного процесу й об'єднаних загальною для всіх нормою продуктивності, яку визначає ведуча машина потоку. 

  1. Поняття про витрати підприємства та собівартість продукції

У процесі своєї діяльності підприємство здійснює певні витрати. Залежно від ролі, яку вони відігра­ють у

процесі відтворення, їх поділяють на три групи:

  • витрати, пов'язані з основною діяльністю підприєм­ства, тобто витрати на виробництво та реалізацію продукції (так звані поточні витрати, які відшкодовуються за рахунок виручки від реалізації продукції);

  • виграти, пов'язані з інвестиційною діяльністю, тобто на розширення та оновлення виробництва (одноразові ви­трати на просте та розширене відтворення основних фондів, приріст оборотних коштів та формування додаткової робо­чої сили для нового виробництва. Джерелами фінансу­вання цих витрат є амортизаційні відрахування, прибуток, емісія цінних паперів, кредити тощо);

  • витрати на соціальний розвиток колективу (соціаль­но-культурні, оздоровчі, житлово-побутові та інші потреби. Ці витрати не пов'язані з процесом виробництва, а тому джерелом їх фінансування є прибуток).

Найбільшу питому вагу у загальному обсязі витрат підприємства мають витрати на виробництво.

Існують такі класифікації витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукцію:

  • за ступенем однорідності:

  • елементні (однорідні за складом і економічним змістом: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування від неї, амортизаційні відрахування тощо);

  • комплексні (різні за складом і охоплюють кілька елементів витрат, наприклад, витрати на утримання й експлуатацію обладнання);

  • за зв'язком із обсягом виробництва:

  • постійні (загальна величина не залежить від об’єму виготовленої продукції, наприклад, витрати на утримання й експлуатацію обладнання);

  • змінні (загальна величина залежить від об’єму виготовленої продукції, наприклад, матеріальні витрати, витрати на оплату праці). Змінні витрати можна також розділити на пропорційні (змінюються прямо пропорційно обсягові виробництва продукції) та непропорційні;

  • за способом віднесення витрат на собівартість окремих видів продукції:

  • прямі (безпосередньо пов'язані з виготовленням конкретних видів продукції та відносяться на собівартість кожного з них прямим рахунком);

  • непрямі чи побічні (пов'язані з одночасним виробництвом кількох видів продукції і розподіляються між ними за якоюсь ознакою);

Собівартість продукції - це грошове вираження величини тих витрат підприємства на виробництво та реалізацію, котрі будуть відшкодовані після її реалізації.

Собівартість продукції – це показник, який характеризує діяльність усіх підрозділів підприємства, тобто показує ефективність його роботи в цілому. 

До собівартості продукції включають такі витрати:

  • на підготовку виробництва й освоєння випуску нових видів продукції, пускові роботи;

  • дослідження ринку;

  • безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції й обумовлені технологією й організацією праці, включаючи витрати на управління; 

  • на вдосконалення технології й організації виробничого процесу, а також поліпшення якості продукції, що виготовляється;

  • на збут продукції (пакування, транспортування, рекламування, зберігання тощо); 

  • набір і підготовку кадрів; 

  • інші витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції. 

У практиці господарювання розрізняють загальну собівартість (витрати сумуються по всьому обсягу продукції за визначений період) і собівартість одиниці продукції.