Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді на екзамен.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
125.65 Кб
Скачать
  1. Характеристика одиничного виробництва

Одиничне виробництво характеризується широким асортимен­том продукції та невеликим об’ємом випуску однакових виробів. При цьому зразки виробів ніколи не повторюються чи повторюються нерегулярно. Використовується, як правило, унікальне чи уні­версальне обладнання, котре розміщене однорідними групами. При одиничному типі виробництва застосовується послідовне переміщення предметів праці, присутні відносно велика питома вага ручної праці, значні об’єми неза­вершеного виробництва, потреба у робітниках-універсалах високої кваліфікації, відсутнє закріплення операцій за робочи­ми місцями. Саме тому продукція одиничного виробництва має найвищу собівар­тість, а виробничий цикл —найбільшу тривалість.

Різноманітна номенклатура робить одиничне виробництво найбільш мобільним та швидко адаптовуваним до умов сучасного ринку. Як правило, одиничне виробництво характерне для підприємств суднобудування, верстатобудування та виробництва іншого унікального обладнання. Прикладом одиничного виробництва в окремому підприємстві може бути дослідне чи експериментальне виробництво.

  1. Показники використання оборотних засобів

При аналізі роботи промислового підприємства застосовуються різні показники корисного використання матеріальних ресурсів:

  • показник (коефіцієнт) виходу готової продукції з одиниці сировини;

  • показник затрат сировини на одиницю готової продукції;

  • коефіцієнт використання матеріалів (відношення чистої ваги чи маси виробу до нормативної або фактичної витрати конструкційного матеріалу); 

  • коефіцієнт використання площі або об’єму матеріалів; 

  • рівень відходів (утрат) і ін. 

Загальними джерелами економії матеріальних ресурсів є: зниження питомих затрат матеріалів; зменшення ваги виробів; зниження втрат і відходів матеріальних ресурсів; використання відходів і побічних продуктів; утилізація відходів; заміна натуральної сировини і матеріалів штучними тощо. 

Для оцінки ефективності використання оборотних коштів використовуються наступні показники:

  • коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) визначається як частка від розподілу обсягу реалізованої продукції на середньорічну вартість нормованих оборотних коштів;

  • оборотність (тривалість одного обороту в днях) розраховується як співвідношення кількості днів у році (360) до числа оборотів за рік;

  • коефіцієнт завантаження визначається відношенням середньорічної вартості оборотних коштів до обсягу реалізованої продукції;

  • рентабельність оборотних коштів обчислюється як відношення прибутку підприємства до середньорічної вартості оборотних коштів;

  • абсолютне вивільнення відбиває пряме зменшення потреби в оборотних коштах;

  • відносне вивільнення відбиває як зміна величини оборотних коштів, так і зміна обсягу реалізованої продукції. Щоб визначити його, потрібно обчислити потребу в оборотних коштах за звітний рік, виходячи з фактичного обороту по реалізації продукції за цей період і оборотності в днях за попередній рік. Різниця дасть суму вивільнення засобів.

Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів: оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва; скорочення тривалості виробничого циклу; поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення; прискорення реалізації товарної продукції тощо.