Тема 2. Підприємство як суб’єкт господарювання

 

2.1 Сутність поняття „підприємство”, його цілі та завдання.

2.2 Класифікація підприємств.

2.3 Добровільні об’єднання підприємств.

 

2.1 Сутність поняття „підприємство”, його цілі та завдання

Підприємство являє собою організаційно відокремлену й економічно самостійну ланку виробничої сфери господарства країни, що спеціалізується на виготовленні продукції, виконанні робіт та наданні послуг. У Господарському кодексі України наводиться наступне визначення: „Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності”.

З точки зору економічної науки підприємство – це не тільки і не стільки організаційний комплекс засобів виробництва, скільки статутний господарюючий суб’єкт, який проводить виробничу, науково-дослідну, комерційну та іншу господарську діяльність, результати якої втілюються в матеріальних цінностях, товарах, послугах і всьому іншому, що становить його продукцію. Все це визначає головну роль підприємства в соціально-економічні системі району, держави, суспільства, водночас відрізняє його від інших організаційно-економічних суб’єктів.

Статус підприємства і його основну мету визначає чинне законодавство. Вони полягають у такому:

- підприємство – це самостійний господарюючий суб’єкт, який має права юридичної особи і виконує виробничу, науково-дослідну чи комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку;

- підприємство може мати у своєму складі й інших юридичних осіб;

- підприємство може виконувати будь-які види господарської діяльності, якщо вони не суперечать чинному законодавству і цілям, що передбачені статутом;

- визнання підприємства юридичною особою надає йому право самостійно і від свого імені брати участь в господарському обігу фінансів; мати майнові і немайнові права; бути позивачем і відповідачем у народному, арбітражному і третейському суді; виступати в договірних і контрактних відносинах як єдиний і неподільний суб’єкт з юридичною відповідальністю за свої дії.

Місія – це головна мета підприємства, тобто чітко визначена причина його існування. Місія сучасного підприємства полягає у виробництві продукції (наданні послуг) для задоволення потреб ринку та одержання максимально можливого прибутку.

Досягнення основної мети вимагає вирішення ряду завдань, до яких належать:

- постійне підвищення ефективності виробництва;

- впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво;

- постійне зростання культурно-технічного рівня працівників підприємства і залучення їх до творчої діяльності (винахідництво, раціоналізаторство, новаторство).

Підприємства мають такі ознаки:

- виробнича-технічна єдність, що визначаться спільністю продукції, що виготовляється або спільністю процесів їх виробництва; певним складом виробничих фондів; єдиною технічною політикою; спільністю допоміжного і обслуговуючого господарств.

- організаційно-соціальна єдність передбачає наявність єдиного трудового колективу, керівника та адміністрації підприємства, наділення підприємства правами і реквізитами юридичної особи.

- фінансово-економічна самостійність виявляється у можливості самостійно визначати напрямки економічного розвитку, склад, обсяги продукції, що випускається, напрямки розподілу прибутку підприємства, форми і розміри матеріального стимулювання, спільні системи планування та обліку.

До головних напрямків діяльності підприємства відносять наступні. Вивчення ринку товарів (ситуаційний аналіз), що передбачає комплексне дослідження ринку, рівня конкурентоспроможності продукції, вимог споживачів, методів формування попиту і каналів просування товарів.

Інноваційна діяльність – здійснення нових науково-технічних розробок, конструкторсько-технологічної підготовки виробництва; використання ефективних нововведень; формування інвестиційних ресурсів для інноваційної діяльності.

Виробнича діяльність – обґрунтування обсягу випуску продукції згідно з потребами ринку, узгодження програм випуску товарів (виробничої програми) і виробничої потужності підприємства, забезпечення підприємства необхідними ресурсами, дотримання оперативно-календарних графіків виготовлення продукції.

Комерційна діяльність – організаційно-економічні заходи для досягнення очікуваних прибутковості (доходності) та інших показників фінансової результативності виробництва.

Післяпродажний сервіс – здійснення обумовлених угодою (договором) пусконалагоджувальних робіт стосовно встановленого устаткування та гарантійного технічного обслуговування і ремонту відповідних виробів (проданої побутової техніки).

Економічна діяльність – прогнозування, планування, ціноутворення, оплата праці, ресурсне забезпечення, зовнішньоекономічна та фінансова діяльність, облік і звітність тощо.

Соціальна діяльність – підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, створення належних умов праці та відпочинку, забезпечення соціального захисту працівників.