
- •1.Поняття економ-ої моделі, її складові частини
- •2.Роль, місце економ моделей в управл ек сист-и
- •3.Прич, що спон появу випад склад-ої регрес мод
- •4.Етапи побудови економетричної моделі
- •5.Специфікація економетричних моделей
- •6.Помилки специфікації моделей регресії
- •7.Парам-и моделі парн лін регресії. Сутн-ь й оцінюв
- •8.Мнк оцінюв-я параметрів парної лінійної регресії
- •9.Коеф-т детерм-ії й корел-ії для моделі парної регресії. Перев-а суттєв-і коеф-а де терм-ії за t-крит
- •10.Коеф. Детерм-ї (кд) та корел-ї (кк) для моделі парної регресії. Перевірка суттєвості кд за допом. F-крит.
- •16.Коеф. Множ. Корел. Та детермінації та перевірка їх статистичної значимості
- •17.Передумови застос-ня мнк для оцінки пар-ів множ. Лін. Регресії.
- •18.Дисперсійно-коваріац матриця оцінок параметрів
- •19.Надійні інтервали для оцінок парам-ів множинної лінійної моделі регресії
- •20.Точковий та інтервальний прогноз на основі побудованої моделі лінійної множинної регресії
- •21.Значимість економетричної моделі.
- •22.Знач-ть оцінок парам-ів множ лін моделі регресії
- •23.Прогнозув залеж змінної на осн-і економ моделі
- •25.Поліноміальна модель. Визнач-я вектора * статист аналіз моделі
- •26.Гіперболічна модель. Визнач-я вектора * статист аналіз моделі
- •27.Показник модель. Визнач-я параметрів, статист аналіз моделі
- •29. Сутність виробничої функції та її застосування
- •30. Поняття фіктивних змінних.Приклад
- •31.Врахув-я якісних факторів в лін-х економет-х моделях за доп фіктивних змінних
- •32. Моделі з фікт-и регресорами: моделі, що містять тільки фікт-і незал-і змінні та моделі, що містять як фіктивні, так і кількісні незалежні змінні
- •33. Моделі з фіктивними залежними змінними
- •34. Порівняння двох регресійних моделей. Тест Чоу
- •35.Суть та наслідки мультикол-сті (м).
- •36.Тест-ня наявності мультикол-ті (м) в моделі.
- •37.Алгоритм Фаррара-Глобера.
- •38.Методи усунення мультикол-ті.
- •39.Алгоритм покрокової регресії.
- •41.Негат наслідки наявності гетероск-ті залишків в лін моделях
- •42.Негативні наслідки наявності автокореляції залишків в лінійних моделях.
- •43.Негативні наслідки наявності мультик-і.
- •44.Тест Гольдфельда-Квандта. Пос-ть його вик-ня.
- •45.Алгоритм теста Глейсера.
- •46.Перевірка наявності гетероскедаст-і залишків на основі теста коеф-а рангової кореляції Спірмена
- •40.Поняття про гомо- та гетероскедас-ть залишків.
- •47.Узагальнений метод найменших квадратів для моделі з гетероскедастичністю залишків.
- •48. Зважений метод найменших квадратів.
- •49.Суть та наслідки автокор-ії стохаст-ої складової
- •50.Алгоритм Дарбіна-Уотсона для виявлення автокореляції залишків першого порядку.
- •52. Критерій фон Неймана.
- •51.Цикл та нециклічний коефіцієнт автокореляції(а)
- •53.Узаг-ий мнк для знаходж-я оцінок параметрів моделі з автокорельов-и залишками
- •54.Метод Ейткена оцін парам моделі з автокор зал
- •55.Метод перетвор-я вихідної інфор-ії в оцінюв-і параметрів моделі з автокорельов-и залишками
- •58.Оцін параметрів моделі з автокор залишками методом Дарбіна
- •60.Авторегресійні моделі.
- •75.Стаціонарні та нестаціонарні часові ряди. Основні характеристики часових рядів.
- •76.Поняття системи економічних рівнянь. Приклади моделей на основі системи одночасних рівнянь
- •77.Структурна та звед форми одночасних рівнянь
- •78.Ідентифік-ія. Необхід та достатня умова ідентиф.
- •86.Прогноз ендогенних змінних.
33. Моделі з фіктивними залежними змінними
Існують такі взаємозвязки, коли залежна змінна не вимірюються кількісно, а є якісним показником соціально-екномічного процесу. До економетричних моделей, в яких залежна змінна є фіктивною, не можна застосовувати оцінки – МНК, бо вони не матимуть ознак найкращих лінійних незміщених оцінок. Тому для оцінювання параметрів моделі в цьому залучають інші методи. Є 2 моделі: 1.Лінійна ймовірнісна модель – має вигляд Y=â0+â1X1+â2X2+b1D1+u. Умовне мат сподівання У у простій економетричній LPM-моделі: M(Y=1/X)= â0+â1X.2.Логістична модель з фіктивною залежною змінною. Щоб подолати недоліки LPM-моделі використовується Logit-модель, яке задовільняє умову існування границь ймовірності 0<=p(Y=1/X)<=1. У цій моделі pi= M(Y=1/Xi)=1/(1+e^-z), zi=a0+a1Xi. Logit-модель виражає логарифм відношення ймовірностей через лінійну функцію ln(pi/1-pi)=Zi= â0+â1Xi.
34. Порівняння двох регресійних моделей. Тест Чоу
На практиці порівняння двох регресійних моделей здійснюється за допомогою тесту Чоу, який передбачає розрахунок значення F на основу значень Rm2 та Rm+j2, де R2 - коефіцієнт множинної детермінації, m - кількість основних регресорів, j - кількість додаткових регресорів. F обчисл-я за формулою: F=(( Rm+j2-Rm2)/j)/((1- Rm+j2)/[n-(m+j+1)]). Та отримане значення порівнюється з критичним значенням. Далі порівнюються між собою розрахункові значення F і визначається краща модель (чим більше F, тим краща модель).
35.Суть та наслідки мультикол-сті (м).
М - це існування тісної лінійної залежності, або кореляції, між 2 чи більше пояснювальними змінними. Вона негативно впливає на кількісні характеристики економетр-ї моделі або робить її побудову взагалі неможливою. М пояснюв-х змінних призводить до зміщення оцінок параметрів моделі, через що з їх доп не можна зробити коректні висновки про результати взаємозв’язку залежної і пояснюв-х змінних. Основні наслідки М: 1.Падає точність оцінювання, яка виявляється так: а) помилки деяких конкретних оцінок стають занадто великими; б) ці помилки досить корельовані одна з одною; в) дисперсії оцінок параметрів різко збіл-ся. 2.Оцінки параметрів деяких змінних моделі можуть бути незначущими через наявність їх взаємозв’язку з ін змінними, а не тому, що вони не впливають на залежну змінну. У такому разі множина вибіркових даних не дає змоги цей вплив виявити. 3.Оцінки параметрів стають досить чутливими до обсягів сукупності спостережень. Збіл-ня сукупності спостережень іноді може спричинитися до істотних змін в оцінках параметрів. Тому при побудові економет-ї моделі потрібно мати інформацію про те, що між пояснюв-ми змінними не існує М.
36.Тест-ня наявності мультикол-ті (м) в моделі.
Коли серед парних коефіцієнтів кореляції пояснювальних змінних є такі, рівень яких наближається або = множинному коефіцієнту кореляції, то це означає можливість існування М. Інформацію про парну залежність може дати симетрична матриця коефіцієнтів парної кореляції:
.
Проте якщо в моделі більш як 2 пояснюв-ні змінні, тоді потрібна більш загальна перевірка, яка передбачає знаходження визначника матриці |r| (|r|ϵ[0,1]). Якщо |r|=0, то існує повна М, а коли |r|=1, М відсутня. Якщо в економетр-й моделі знайдено мале значення âk при високому рівні частинного коефіцієнта детермінації R2j і при цьому F-критерій істотно відрізняється від 0, то це також свідчить про наявність М. Також коли R2j, який обчислено для регресійних залежностей між однією пояснювальною змінною та ін, має значення, яке близьке до одиниці, то можна говорити про наявність М.