Тема 9. Державне пенсійне страхування

План

1. Сутність та поняття загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

2. Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади в сфері пенсійного забезпечення

3. Головні завдання Пенсійного фонду

4. Організаційна структура Пенсійного фонду

5. Персоніфікований облік платників збору на обов’язкове пенсійне страхування

6. Сучасні проблеми функціонування Пенсійного фонду

7. Джерела формування бюджету Пенсійного фонду

8. Напрями використання коштів Пенсійного фонду

9. Платники збору на обов’язкове державне пенсійне страхування

10. Системи пенсійного забезпечення України

11. Накопичувальна система пенсійного забезпечення

12. Види пенсій: пенсії за віком, пенсії по інвалідності, за вислугу років, пенсії на випадок втрати годувальника

13. Органи нагляду та контролю в системі державного пенсійного забезпечення

14. Реформування системи пенсійного забезпечення

1.Сутність та поняття загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

Пенсійне страхування – це гарантована державою система заходів щодо забезпе­чення громадян у старості, на випадок хвороби, втрати працез­датності.

Пенсійне страхування – одна із основних форм соціального захисту, в основу якої покладено страховий метод, тобто внесення в особливі фонди обов'язкових платежів суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів господарської діяльності та особами найманої праці, які працюють на умовах трудового договору, й використання державою цих коштів для матеріаль­ного забезпечення громадян.

Система соціального страхування, включаючи пенсійне, склалася в СРСР ще в період НЕПу, проте згодом була дефор­мована, втратила основні ознаки страхових відносин і фактич­но перетворилася на елемент податкової системи, а в 30-ті роки повністю увійшла до державного бюджету, що і стало підставою для визначення такої форми страхування, як соціальне забезпечення, яке в соціально-економічній системі централізованого планування було монопольною організаційно-правовою фор­мою соціального захисту і здійснювалося за рахунок державного бюджету.

Закономірним було і об'єднання коштів пенсійного страхуван­ня з державним бюджетом — створення таким чином єдиної стра­хової бази для всіх видів ризику.

Однак за сучасних умов в Україні система пенсійного стра­хування потребує глибокої трансформації в напрямку максималь­ної відповідності вимогам ринкової економіки.

Вітчизняне пенсійне законодавство передбачає дві форми пенсійного страхування: обов'язкову, яка відіграє головну роль, і добровільну.

В Україні обов'язкове пенсійне страхування полягає у тому, що сам факт укладання трудового договору чи реєстрації особи як суб'єкта підприємницької діяльності породжує зобов'язання сплачувати визначені законодавцем страхові внески незалежно від волі працівника чи роботодавця.

Організаційно-правові форми недержавного пенсійного страху­вання (добровільні) можуть використовуватися для підвищення рівня грошового забезпечення понад той, який гарантує держав­на система обов'язкового пенсійного страхування.

Передбачено три рівні пенсійного страхування:

1 Солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

2 Накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

3 Система недержавного пенсійного забезпечення.

Трирівнева структура нової української пенсійної системи передбачає значні зміни у чинній солідарній системі пенсійного страхування та створення принципово нових для України еле­ментів системи пенсійних накопичень.

З системи солідарного рівня призначатимуться пенсії за віком, за інвалідністю, у разі втрати годувальника, а також надаватимуть­ся соціальні послуги (допомога на поховання).