25. Реформи Ефіальта в Афінах. Платон про реформи Ефіальта.

У 462 р. до н.е. афінська демократія під керівництвом Ефіальта провела через народні збори закон про позбавлення ареопага всіх політичних функцій. Він був позбавлений права накладати вето на постанови народних зборів, передавши це право геліеї. Право контролю за посадовими особами і нагляд за виконанням законів перейшли до ради 500 і народних зборів, але головним чином до геліеї. Скоротилась судова компетенція ареопага: за ним залишились лише релігійні справи і деякі кримінальні.

Платон про реформи Ефіальта. Політичні та судові реформи були спрямовані на обмеження прав ареопагу, який в той час займали провідне місце в афінській моделі управління полісом. Народні збори під керівництвом Ефіальта позбавили ареопаг права затверджувати чи ухвалювати вже прийняті закони. В ареопагу також відібрали право судити осіб, що вчинили службові злочини. Усі ці справи передано Раді п'ятисот і геліеї -- народному суду присяжних. В компетенції ареопагу залишилися лише функції про розгляд судових питань про вбивство звичайних людей та релігійні справи. За усі інші державні справи відповідальність несла геліея. Під час голосування на народних зборах кожен афінський громадянин мав право заявити про незаконність даного законопроекту. Як тільки громадянин висловив свою незгоду, законопроект йшов на розгляд галіеї. На засіданні геліеї обвинувач мав довести, що законопроект не відповідає чинним законам або є шкідливим. Якщо суд погоджувався з обвинувачем, автора відхиленого законопроекту штрафували, а в деяких випадках могли навіть стратити. Якщо ж суд визнавав звинувачення безпідставним, штрафували обвинувача. Після такого процесу важко було противникам афінської демократії, бо вона стала під захист народного суду. Однією з головних функцій ареопагу напередодні реформ було заслуховування звітів посадових осіб після закінчення термінів їх повноважень. Прагнучи усунути ґрунт для корупції, Ефіальт ускладнив систему звітів, але одночасно зробив її більш голосною, надавши демосу право безпосереднього контролю за діяльністю посадових осіб. Ефіальт змінив систему звітів посадових осіб. Тепер будь-який громадянин Афін міг після надання магістратом звіту звернутися зі скаргою, на який іде у відставку. Процедура, що виникла в результаті реформи, передбачала, що магістрати повинні надавати звіти протягом 30 днів після завершення їх повноважень 10 логістами, обраними з числа членів Ради п'ятисот. Логісти зобов'язані були перевірити звіт і передати його в народний суд (геліею) для ратифікації або з'ясування суперечок.

26. Публічні органи влади в Афінах.

За формою державного правління Стародавні Афіни були демократичною республікою. Державний апарат Афінської демократії складався із:народних зборів, ради п'ятисот, геліеї, колегії стратегів і колегії архонтів. Народні збори були головним і вирішальним органом. Право участі у народних зборах мали всі повноправні афінські чоловіки, що досягли 20 віку. Повноваження народних зборів були широкими і охоплювали всі найважливіші питання життя Афін. На народних зборах приймались закони, вирішувались питання війни і миру, вибирались посадові особи. Головою народних зборів був голова пританів. Рада п'ятисот, не підміняла народних зборів, а була їх робочим органом. Члени Ради п'ятисот вибирались шляхом жеребкування з числа повноправних громадян, що досягли 30-літнього віку по 50 чоловік від кожної з 10 філ. Діяла як вищий адміністративний орган:розв'язувала питання благоустрою міста, його базарів, стану флоту, арсеналу , здійснювала контроль за діяльністю посадових осіб, готувала питання, що виносила на обговорення народних зборів. Рада проводила перевірку дев'яти архонтів і кандидатів у члени Ради на майбутній рік. Серед органів виконавчої влади в Афінах слід відмітити дві колегії: стратегів і архонтів.

Колегія стратегів вибиралась відкритим голосуванням із числа найбільш багатих і впливових громадян. Основні функції колегії стратегів - верховне керівництво і командування всіма військовими силами афінської держави.

За афінськими законами всі десять стратегів користувались однаковими правами і мали однакові обов'язки. У віданні колегії архонтів знаходились релігійні, сімейні і справи, що стосувались моралі. Геліея складалася з 6000 чоловік, щороку вибиралась шляхом жеребкування архонтами з числа повноправних громадян не молодших 30-ти років по 600 чоловік від кожної філи. Увесь склад суду був поділений на десять частин по 500 чоловік у кожній.

Суд був відкритим і гласним. З метою запобігання підкупу суддів лише в день слухання справи визначалося, яке саме відділення буде її розглядати.