- •Визначити сутність транзакційних послуг фінансових посередників.
- •8.Дати визначення валютної операції, пов'язаної з рухом капіталу.
- •4.Дати визначення процесу сек'юритшації.
- •6.Дати визначення ринку іноз. Валюти як частини гррш. Ринку
- •7.Дати визначення поточної валютної операції.
- •9.Дати визначення економічного валютного ризику.
- •10.Дати визначення транзакційного валютного ризику.
- •11.Дати визначення трансляційного валютного ризику.
- •12. Дати характеристику кредитних послуг на грошовому ринку.
- •13. Дати визначення дисконтного ринку як елементу грошового ринку.
- •14. Дати визначення ринку середньо- та довгострокових кредитів як сегменту фінансового
- •15. Навести класифікацію позик за видами процентних ставок.
- •16. Навести класифікацію позик за умовами погашення.
- •17. Навести класифікацію позик за строком надання.
- •18. Навести класифікацію позик за механізмом надання.
- •19. Навести класифікацію позик за кількістю сторін угоди.
- •20. Дати визначення фондового ринку як сегменту фінансового ринку.
- •21. Навести класифікацію цінних паперів за характером випуску.
- •22. Навести класифікацію цінних паперів за механізмом обороту.
- •23. Класифікація ції за видами засвідчуваних прав
- •24. Визначити двосторонні методи хеджування ризику.
- •25. Позиція по фінансових операціях, види позиції.
- •26. Навести класифікацію фінансових послуг.
- •27. Визначити основні проблеми непрофесійних учасників фінансового ринку, які зумовлюють виникнення фінансового посередництва.
- •28. Визначити причини процесу дезінтермедіації на фінансовому ринку.
- •29. Визначити роль та місце домогосподарств як суб'єктів ринку фінансових послуг.
- •30. Визначити роль та місце комерційних підприємств як суб'єктів ринку фінансових послуг.
- •31. Визначити роль та місце державного сектора на ринку фінансових послуг
- •33. Обгрунтувати класифікацію суб'єктів ринку фінансових послуг за організаційною формою.
- •34.Обгрунтувати поділ s-тів (с-та) рфп за рольовою ознакою.
- •Обгрунтувати доцільність сегментарного підходу до визначення структури рфп.
- •37. Визначити чинники інституційного сегментування рфп.
- •40. Визначити фінансові інструменти фондового ринку, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •41. Визначити фін інструменти ринку хеджування ризику по фін операціях, види та спрямованість послуг на цьому ринку.
- •42. Визначити поняття споживчої вартості валютної цінності та порядку її визначення для різних груп валютних цінностей.
- •43. Визначити поняття векселя, види векселів та сутність обов'язкових реквізитів векселя.
- •44. Індосамент векселя. Визначити ризики при індосаменті векселя.
- •45. Аваль вексельних зобов'язань як різновид фінансової послуги.
- •46. Акцепт та платіж за векселем.
- •47. Визначити особливості хеджування валютного ризику за векселем.
- •48. Протест за векселем. Ризики при опротестуванні векселів.
- •49. Захист прав власника векселя.
- •50. Визначити поняття чека, види чеків та сутність обов'язкових реквізитів чека та особливості його обігу.
- •51. Визначити основні групи депозитів як інструментів грошового ринку. Дати характеристику основних споживчих характеристик різних груп депозитів.
- •52. Фінансові інструменти місцевих або державних грошових ринків, їх цільова спрямованість.
- •58. Проаналізувати переваги та недоліки різних форм випуску цінних паперів.
- •54. Визначити фінансові інструменти кредитного ринку та їх характерні відмінності від інструментів грошового ринку.
- •55.Проаналізувати види забезпечення позик.
- •59. Проаналізувати класифікацію, механізм обігу та споживчі характеристики опціонів та похідних цп з ознаками опціону.
- •60. Визначити та охарактеризувати специфічні види страхових послуг спеціалізованих страхових організацій на рфп.
- •Проаналізувати систему односторонніх методів хеджування ризику.
- •63. Захист прав споживачів фінансових послуг за рахунок цільових фондів.
- •64. Розкрити зміст сис-ми пруденційного регул-ня д-ті фін посередників.
- •67. Основні напрямки державного регулювання діяльності реєстраторських установ на ринку цінних паперів України.
- •71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
- •72. Основні завдання державного регулювання ринку цп в Україні.
- •73. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
- •74. Нагляд за страховою діяльністю та його завдання.
- •75. Національний банк України та його повноваження в галузі державного регулювання ринку фінансових послуг.
- •76. Саморегулівні організації фін посередників в Україні, їх функції та завдання.
- •77. Нормативне регулювання капіталу комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •78. Нормативне регулювання ліквідності комерційного банку в Україні, його завдання та вплив на фінансовий ринок.
- •79. Нормативне регулювання ризику комерційного банку в Україні, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •80. Нормативне регулювання відкритої валютної позиції уповноваженого банку, його спрямованість та вплив на фінансовий ринок.
- •81. Дати характри-ку кредиту як фін послуги.
- •82. Дати характеристику лізингу як фінансової послуги.
- •83. Дати характеристику фінансових послуг фондів грошового ринку.
- •84. Дати характеристику депозитних операцій фінансово-кредитних установ як фінансової послуги.
- •Дати характеристику фінансових послуг з випуску депозитарних розписок.
- •86. Дати характеристику андеррайтингу як фінансової послуги.
- •87. Дати характеристику факторингу як фінансової послуги.
- •88. Дати характеристику опціону як інструменту хеджування валютного ризику.
- •89. Дати характеристику ф'ючерсу як інструменту хеджування валют ризику.
- •Дати характеристику можливостей хеджування ризику шляхом видачі векселя.
- •92. Дати характеристику послуги спільного інвестування через інвестиційний фонд.
- •94. Дати характеристику банківської гарантії як фінансової послуги.
- •93. Дати характеристику форвардної угоди, як фінансової послуги.
- •95. Дати характеристику операції своп як фінансової послуги.
- •97. Брокерські послуги торговців цінними паперами.
- •99. Реєстраційні послуги на ринку цінних паперів, їх вплив на ефективність фінансових послуг.
- •100. Довірче управління фінансовими вкладеннями як вид фінансової послуги.
71. Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.
Державне регулювання діяльності страхових компаній здійснюється через: спеціальну податкову політику (НП. не оподатков. под. на приб. страх-ня життя (підвищений податок в разі дострокового розірвання договору)); прийняття законів по окремих видах підприємницької діяльності, які відбивають порядок підписання договорів страхування; через встановлення обов'язкових видів страхування. Обов'язкова форма страхування передбачає державне визначення суб'єктів та основних умов страхування за допомогою цих видів страхування держава може підтримувати окремі верстви населення; через прийняття відповідного законодавства про страхові
компанії (НП на У. СК тільки у формі акціонерні, повні, командитні товариства або товариств з дод. відповідальністю, Число учасників - не менше 3. Загальна часта нерезидентів у стат. кап. не більша 49%) Д-не регулювання діяльності страх-х комп-ій передбачає контроль на стадії здійснення страховою компанією страхових операцій, а також прийняття акцій до страхових компаній, які відхиляються від встановлених норм. До адміністративної реформи наприкінці 1999 року в Україні функціонував Комітет з нагляду за страховою діяльністю, зараз його функції покладені на відповідний Департамент у складі Мініфіну, який здійснює ліценз-ня, контроль за страх-ми послуг, й ін. функції щодо нагляду за страховою діяльністю.
72. Основні завдання державного регулювання ринку цп в Україні.
Державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері; Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою: -реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних; -створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; -одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів; забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів; -гарантування прав власності на цінні папери; -захисту прав учасників фондового ринку; -інтеграція в європейський та світовий фондові ринки; -дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства; -запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів; -контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів.
73. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та її функції.
Держ ком з цп та фр здійснює регулювання ринку цп в Україні. Це орган централіз виконавчої влади, підпрряд Президенту і підзвіти Верх Раді. Функції ДКЦПФР: -комісія встановлює вимоги випуску та інфо цінних паперів, -встановлює стандарти на ринку цінних паперів, видає дозволи на здійснення проф діяльністі, на обіг цінних паперів емітентів за межами України; -встановлює вимоги щодо допуску іноземнихцп на територ України; -реєструє правила організованих офіційних ринків та надає статуси: саморегулівної організації, фондової біржі, торгова інформац система; -здійснює контроль за проф діяльністю на ринку цп; -встановлює порядок звітності та обілку цп разом з Мінфін та НБУ. Основними завданнями ДКЦПФР є: формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів; здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів; сприяння розвитку ринку цінних паперів тощо, встановлювати обов'язкові нормативи достатності власних коштів і інші показники та вимоги; здійснювати контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, та її відповідністю встановленим стандартам та ш.