
- •Практична робота матеріальні та нематеріальні активи.
- •Практична робота до теми 11 Інвестиційні ресурси.
- •2. Необхідний додатковий щорічний випуск продукції:
- •3. Потрібна величина нарощування виробничої потужності підприємства:
- •4. Необхідний обсяг капітальних вкладень у розвиток підприємства:
- •Практична . Поточні витрати й ціни на продукцію
- •1. Розрахунок ціни за методом "середини витрат плюс прибуток":
- •2. Розрахунок ціни на підставі цільового (фіксованого) прибутку:
Практична робота матеріальні та нематеріальні активи.
Обчислення частки елементів основних виробничих фондів у їх загальній вартості за відповідний період виробничо-господарської діяльності підприємства.
1) Первісна вартість визначається на момент введення об’єкта в експлуатацію:
ОФпер = Ц + Вд + Ву + Ві (1)
де, Ц – ціна основних фондів з урахуванням упаковки;
Вд – витрати на доставку;
Ву - витрати на установку;
Ві – інші витрати.
2) Балансова вартість основних фондів підприємства на початок розрахункового року обчислюється за такою формулою:
ОФбал = ОФПРбал + ВнОФ + ВКР + Врек – Ввив – АВ (2)
де, ОФПРбал – балансова вартість групи основних фондів на початок року;
ВнОФ – витрати на придбання нових основних фондів;
ВКР – вартість здійснення капітального ремонту основних фондів;
Врек – витрати на реконструкцію виробничих приміщень і модернізацію устаткування;
Ввив – вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року;
АВ – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих за рік.
3) Середньорічна вартість основних фондів підприємства визначається так:
К1 К2
ОФсер = ОФПР + ОФввед * - ОФвив * (3)
12(360) 12(360)
де, ОФПР – вартість групи основних фондів на початок року;
ОФввед – вартість нових (придбаних) основних фондів;
ОФвив – вартість старих (виведених з експлуатації) основних фондів;
К1 – кількість місяців (днів) від дати введення в експлуатацію основних фондів;
К2 – кількість місяців (днів) від дати виведення з експлуатації основних фондів.
Якщо ж конкретні дати введення в дію нових чи вибуття діючих основних фондів на момент розрахунків є невідомими, то для обчислення середньорічних значень уведення в дію та вибуття основних фондів застосовується нормативний коефіцієнт 0,35. Також дозволяється використовувати числове значення такого коефіцієнта в межах 0,35-0,50.
Оцінювання й аналіз процесу відтворення основних фондів здійснюється з використанням системи показників:
Коефіцієнт економічного спрацювання – характеризує ступінь зношування основних фондів підприємства:
АВ
КЕС = (4)
ОФсер
де, АВ – сума амортизації на кінець року;
ОФсер – середньорічна вартість основних фондів.
Коефіцієнт вибуття – показує питому частку виведених з експлуатації у звітному періоді основних фондів:
ОФвив
Квиб = (5)
ОФПР
де, ОФвив – вартість старих (виведених з експлуатації) основних фондів;
ОФПР – вартість основних фондів на початок року.
Коефіцієнт екстенсивного оновлення – показує питому частину введених в експлуатацію у звітному періоді основних фондів:
ОФввед
Кео = (6)
ОФКР
де, ОФввед – вартість нових (придбаних) основних фондів;
ОФКР – вартість основних фондів на кінець року.
У свою чергу, вартість основних фондів на кінець відповідного року розраховується так:
ОФКР = ОФПР + ОФввед – ОФвив (7)
де, ОФПР – вартість основних фондів на початок року;
ОФввед – вартість нових (придбаних) основних фондів;
ОФвив – вартість старих (виведених з експлуатації) основних фондів.
Коефіцієнт інтенсивного оновлення – показує співвідношення абсолютних або відносних величин вибуття та введення в дію основних фондів за звітний рік:
ОФвив
КІО = (8)
ОФввед
де, ОФвив – вартість старих (виведених з експлуатації) основних фондів;
ОФввед – вартість нових (придбаних) основних фондів.
Фактичний ступінь техніко-економічного старіння діючого устаткування визначається за допомогою коефіцієнта krec, обчислюється за формулою:
Ц0 П0
krec = 1 - * (9)
Ц1 П1
де, Ц0, Ц1 – повна вартість одиниці діючого й нового устаткування, стосовно до якого визначається ступінь техніко-економічного старіння;
П0, П1 – паспортна продуктивність відповідно діючого законодавства й нового устаткування.
Знос основних засобів характеризується процесом амортизації.
Сума амортизаційних відрахувань включається до собівартості продукції.
Амортизаційні відрахування визначають за певними нормами.
Норма амортизації – це встановлений у процентах розмір амортизаційних відрахувань за певний період для кожного конкретного об’єкта або виду (групи) основних фондів.
Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби" амортизація об’єкта основних засобів нараховується із застосуванням одного з таких методів:
Прямолінійний метод нарахування амортизації:
ОФбал – Л
АВпр = ОФПРбал * * 100% (10)
ОФбал * Та
де, ОФПРбал – балансова вартість групи основних фондів на початок року, що передував звітному;
ОФбал – балансова вартість об’єкта основних фондів;
Л – ліквідаційна вартість об’єкта основних фондів;
Та – амортизаційний період (нормативний строк служби) об’єкта основних фондів.
Метод зменшення залишкової вартості:
n Л
АВЗЗВ = ОФзал * ) (11)
ОФпер
де, ОФзал – залишкова вартість об’єкта основних фондів на початок звітного року (первісна вартість на момент початку нарахування амортизації);
Л – ліквідаційна вартість об’єкта основних фондів;
ОФпер - первісна вартість об’єкта основних фондів;
n – термін корисного використання об’єкта.
Терміном корисного використання об’єкта основних фондів (n) є період, протягом якого підприємство планує використовувати відповідний об’єкт, або кількість одиниць продукції, яку підприємство очікує одержати від його використання.
Метод прискореного зменшення залишкової вартості:
ОФбал
АВПЗЗВ = 2 * ОФЗАЛ * 100% (12)
ОФбал * Та
де, ОФзал – залишкова вартість об’єкта основних фондів на початок звітного року (первісна вартість на момент початку нарахування амортизації);
ОФбал – балансова вартість об’єкта основних фондів;
Та – амортизаційний період об’єкта основних фондів.
Кумулятивний метод нарахування амортизації:
n
АВКМ = ОФбал * (13)
n
де, ОФбал – балансова вартість об’єкта основних фондів;
n – термін корисного використання об’єкта;
n – сума кількості років терміну корисного використання об’єкта.
Метод виробничого нарахування амортизації:
ОФбал
АВвир = Qмвир * (14)
Qпл
де, ОФбал – балансова вартість об’єкта основних фондів;
Qмвир – фактичний місячний обсяг виробництва продукції;
Qпл – очікуваний обсяг виробництва продукції з використанням даного об’єкта основних фондів.
Ефективність використання основних фондів характеризують такі показники:
фондовіддача, яку можна обчислити за такою формулою:
ТП
ФВ = (15)
ОФсер
де, ТП – товарна продукція (прибуток, виручка від реалізації);
ОФсер – середньорічна вартість основних фондів.
фондомісткість є оберненим показником до фондовіддачі та розраховується так:
1 ОФсер
ФМ = або (16)
ФВ ТП
де, ОФсер – середньорічна вартість основних фондів;
ТП – товарна продукція (прибуток, виручка від реалізації).
фондоозброєність обчислюється за формулою:
ОФсер
ФО = (17)
Ч
де, ОФсер – середньорічна вартість основних фондів;
Ч – чисельність персоналу.
Загальна балансова вартість нематеріальних активів підприємства розраховується підсумуванням окремих її складників, а річна сума амортизаційних відрахувань – на основі норми, встановленої чинним законодавством – 10%.