
- •1. Предмет, метод та методологія «ідпзк»
- •Східна деспотія (головні риси та особливості). Три головних відомства управління
- •10. Злочини і покарання за законами Хамурапі
- •13. Причини формалізації права за законами Царя Хаммурапі
- •14. Основні джерела для вивчення ісорії Стародавньої Індії
- •15. Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи (варни) у другій половині іі ис. До н. Е.
- •16. Процес перетворення варн на касти
- •17. Державний лад Стародавньої Індії та становище індійських царів в імперії Маур’ів
- •22. Реформи Тесея
- •23. Реформи Солона.Плутарх про реформи Солона.
- •24. Реформи КлісфенаАрістотель про реформи Клісфена.
- •25. Реформи Ефіальта.Платон про реформи Ефіальта.
- •26. Публічні органи влади в Афінах
- •27. Новий орган публічного управління Афін у 8 ст до не-аеропаг.
- •28. Перша спроба кодифікації Афінського права(Закони Драконта)
- •29. Суспільний та державний лад Спарти
- •38. Манципація
- •44. Джерела римського права в класичний період (преторське право та право народів)
- •45. Закон Петелія у Римі у порівняння з реформою Солона в Афінах
- •46. Законодавство римських імператорів класичного періоду
- •47. Діяльність юристів Риму у пост класичний період
- •48. Джерело римського права посткласичного періоду (Інституції Юстиніана, Дигести, Кодекс)
- •49. Загальна характеристика та джерела права Візантії
- •51. Кодекс та інституції Юстиніана у Візантії
- •55. Родоський морський закон
- •56. Законотворча діяльність візантійських імператорів Македонської династії (іконо почитателів) Василя та Льва 4 (прохірон)
- •57. Реформи Карла Мартелла у Франкській державі
- •58. Виникнення Салічної правди та її загальна характеристика
- •60. Злочин проти особи за салічною правдою (Кровна помста)Злочини проти особи
- •61. Судовий процес у Франкській державі
- •62. Ордалій
- •63. Верденський договір 843 року
- •64. Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •65. Асиза генріха II (1181р)
- •68. Васально-сюзеренні відносини у Франції
- •69. Сеньйоральна монархія у Франції.Реформи Людокіка 9.
- •70. Три великих стани у Франції
- •71. Генеральні штати у Франції
- •72. Кутюми та їх класифікація на пн. Франції
- •73. Джерела феодального права на Пн Франції
- •81. Закон судний людям
- •86. Виникнення арабського халіфату
- •87. Особливості становлення і розвитку мусульманського права
- •88. Джерела мусульманського права
- •100. Біль про права 1689 р.
- •104. Буржуазна революція 1789-1794 рр. У Франції та її основні етапи
- •105. Закон Ле-Шапельє (1791р. ) у Франції
- •106. Якобінська диктатура 1793р. У Франції
- •108. Державний заколот 1799 р. Наполеона Бонапарта
- •109. Розробка та прийняття Цивільного кодексу Франції 1804 р.
- •110. Фізичні особи у Кодексі Наполеона 1804 р
- •111. Шлюбно-сімейне та спадкове право у Кодексі Наполеона 1804 р.
- •112. Державний лад Паризької Комуни
- •118. Конгрес Сполучених Штатів.
- •119?. На початку хіх ст
- •123. Акт про парламент 1911р. В Англії
- •124. Сутність та особливості «революції Мейдзі» 1867-1868 рр. У Японії
- •125. Конституція Японії 1889р.
- •126. Встановлення режиму фашистської диктатури в Німеччині
- •127. Встановлення фашистської диктатури в Італії
- •128. Франція за часів Другої світової війни
- •129. Право сша після Першої світової війни(3 цикл поправок до Конституції: 18, 19, 20, 21)
- •130. Закон Тафта-Хартлі 1947р. В сша
- •131. Закон Маккарена-Вуда в сша
- •132. «Новий курс» президента сша Рузвельта
24. Реформи КлісфенаАрістотель про реформи Клісфена.
Клісфен своїми реформами запровадив новий територіал поділ Греції, територія поділялася на деми. прийшов територіальний принцип поділу населення;було утворену раду 500, до якої кожна з 10 територіальних філ. Обирала по 50 осіб;ств колегію 10 стратегів-по 1 від філи, що виконували ф-кції військових керівників;запроваджено остракізм-«суд черепків», охорона держави від можливого перевороту та захоплення влади тираном. Реформами Клісфена було завершено тривалий процес становлення держави в Афінах. . Він почав з того, що розподілив усіх громадян між десятьма філами замість чотирьох. Він хотів змішати їх, щоб більша кількість людей одержала можливість брати участь у справах держави. Потім він створив Раду п'ятисот замість чотирьохсот. Клісфен поділив країну по демах на тридцять часток. Далі, він змусив вважатися демотами жителів кожного із демів, щоб люди не вирізняли нових громадян, називаючи їх по батькові, а щоб публічно називали за назвою демів. Створив він і посаду демархів, які мають ті ж обов'язки, що й колині навкрари, оскільки деми він створив замість навкрарій…
25. Реформи Ефіальта.Платон про реформи Ефіальта.
Політичні та судові реформи були спрямовані на обмеження прав ареопагу, який в той час займали провідне місце в афінській моделі управління полісом. Народні збори під керівництвом Ефіальта позбавили ареопаг права затверджувати чи ухвалювати вже прийняті закони. В ареопагу також відібрали право судити осіб, що вчинили службові злочини. Усі ці справи передано Раді п’ятисот і геліеї — народному суду присяжних. В компетенції ареопагу залишилися лише функції про розгляд судових питань про вбивство звичайних людей та релігійні справи. За усі інші державні справи відповідальність несла геліея. Під час голосування на народних зборах кожен афінський громадянин мав право заявити про незаконність даного законопроекту. Як тільки громадянин висловив свою незгоду, законопроект йшов на розгляд галіеї. На засіданні геліеї обвинувач мав довести, що законопроект не відповідає чинним законам або є шкідливим. Якщо суд погоджувався з обвинувачем, автора відхиленого законопроекту штрафували, а в деяких випадках могли навіть стратити. Якщо ж суд визнавав звинувачення безпідставним, штрафували обвинувача. Після такого процесу важко було противникам афінської демократії, бо вона стала під захист народного суду. Однією з головних функцій ареопагу напередодні реформ було заслуховування звітів посадових осіб після закінчення термінів їх повноважень. Прагнучи усунути ґрунт для корупції, Ефіальт ускладнив систему звітів, але одночасно зробив її більш голосною, надавши демосу право безпосереднього контролю за діяльністю посадових осіб. Ефіальт змінив систему звітів посадових осіб. Тепер будь-який громадянин Афін міг після надання магістратом звіту звернутися зі скаргою, на який іде у відставку. Процедура, що виникла в результаті реформи, передбачала, що магістрати повинні надавати звіти протягом 30 днів після завершення їх повноважень 10 логістами, обраними з числа членів Ради п'ятисот. Логісти зобов'язані були перевірити звіт і передати його в народний суд (геліею) для ратифікації або з'ясування суперечок.