14. Основні джерела для вивчення ісорії Стародавньої Індії

В Індії спершу джерелом права був звичай. Тут виникають релігійно-правові збірки, укладені різними брахманськими школами як накази порядним людям. Саме тому норми тогочасної інд права переплітаються з побутовими, моральними, релігійними й іншими настановами. Серед таких реліг - правових збірок, які були санкціоновані держ владою та набули значного поширення, слід згадати: дхармашастри Гаутами й Апастамби, Закони Брихаспаті, Закони Наради, Закони Ману. Цікава памятка тогочасного права є Артхашастра, в якій вміщено дані про методи управління державою, систему судочинства, різні правові норми.

15. Поділ всіх раніше рівноправних в Індії на групи (варни) у другій половині іі ис. До н. Е.

Характеристика дхарм для кожної варни. Брахмани - це жреці, які мали особливі пільги та привілеї. Вони могли вивчати священні книги, приносити жертви за себе та за інших, звільнятися від повинностей. Їх не можна було позбавити права власності, вони являлися володарями всього живого та мертвого на землі. Всі їх бажання могли бути виконані. Вбивство Брахмана тягнуло за собою найтяжчі покарання. Кшакрії – воїни. Належали: правителі та всі представники державного апарату управління. Основне їх завдання –охорона порядку у суспільстві, пильнування за дотриманням законів, обрядів та ритуалів. Вайш’ї – найчисленніша варна. Належали: хлібороби, ремісники, торговці, вони сплачували податки в країні, були провідною виробничою силою. Шудри були особисто вільними , мали право володіти та розпоряджатися майном , мати сім’ю, але основним їх обов’язком була служба трьом вищим варнам. Перші три варни вважалися двічі народженими, шудри були один раз народжені. Були в Індії люди, які не належали до жодної варни (чандали). Це були люди з відсталих племен, вони виконували найбруднішу роботу. Їх щне називали недоторканими. До них відносилися:м’ясники, кожевники, рибаки, столярі та лікарі.

16. Процес перетворення варн на касти

У Стародавній Індії Варна — назва великого соціального стану в традиційному індійському суспільстві. Традиційно існує чотири Варни: жреці-брахмани, воїни-кшатрії, торговці-вайшії, землероби-шудри. Спершу існувала система трьохчленного поділу суспільства на три стани: жерців —брахманів, знатних воїнів—кшатріїв та вільних громадян — вайшіїв. Внаслідок підкорення та асиміляції прибульцями-аріями місцевого населення в суспільстві з'явився великий прошарок людей, які, з одного боку, не були чужинцями чи рабами, тобто вважалися частиною громади, а з іншого за походженням не належали до 3 старих варн та мали невисокий соціальний статус Цих людей віднесли до четвертої варни — шудр. Це був найнижчий стан слуг. З часом наповнення цих термінів змінилося. Сучасні касти (джати) є поняттям значно вужчим за стародавні варни. Якщо варн лише 4, то каст сотні, кожна зі своїми власним місцем в суспільній ієрархії, звичаями, традиціями, релігійними особливостями та власним походженням. За традицією більшість каст виводять себе з однієї з давніх варн. Каста — ендогамні спадкові замкнені групи людей, які зв'язані традиційними професіями і займають певне місце в соціальній ієрархії. Найбільшого розвитку кастова організація набула в Індії, де, власне, на її позначення використовується термін джата). Кастова система в Індії перетворилась на соціальну систему і стала важливим елементом індуїзму.